Пско́вська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії. Губернським містом був Псков. Існувала з 1772 по 1777 та з 1796 по 1927 рік, після чого увійшла до складу новоствореної Ленінградської області. Площа, станом на 1914 рік, становила 44211,2 км² (38846,5 квадратних верст). Населення, відповідно до даних перепису 1897 року — 1 122 317 чоловік. У 1900-х роках налічувалось 1 млн. 188 тис. жителів, причому на долю міського населення припадало тільки 86 тисяч чоловік, переважало селянство — понад 93 відсотки загальної кількості жителів.
Історія
У складі Російської (Московської) держави 1510 року Псковська республіка була приєднана московським князем Василем III до Московської держави. Відповідно до писарської книги 1585—1587 років, Псковська земля розділялась у цей час на 13 повітів. Раніше у складі Псковської землі перебував ще 14-й, Себезький повіт з містом Себеж, який 1579 року відійшов до Речі Посполитої. А також приблизно з 1576 до 1584 року до неї належали деякі території Шелонської п'ятини Новгородської землі: Порховський повіт з містом Порховом і Ляцький повіт, що складався з Ляцького погосту.Дозорна книга В. М. Безобразова 7084 р.
1708 року територія Псковської землі увійшла до складу Інгерманландської губернії, яку було перейменовано 1710 року на Санкт-Петербурзьку.
1719 року губернію було поділено на провінції, було утворено Псковську провінцію. Її повітовими містами були: Гдов, Ізборськ, Остров, Опочка, Псков, Холмський Посад, Заволоччя, Пусторжев і Кобильськ.
У складі Російської імперії 1727 року з Санкт-Петербурзької губернії було виділено Новгородську губернію, яка складалась із 5 провінцій (Новгородської, Псковської, Великолуцької, Тверської та Бєлозерської).
1772 року, після першого розподілу Польщі, була створена Псковська губернія (центром губернії було місто Опочка). До неї увійшли 2 провінції Новгородської губернії (Псковська та Великолуцька) й нові — Двінська (Польська Ліфляндія) та Полоцька з земель колишнього Полоцького воєводства, а наприкінці того ж року приєднана з Могильовської губернії Вітебська провінція.
У другій половині 1776 року Псковську губернію було розділено на дві нові губернії — Полоцьку та Псковську. При цьому до останньої з центром у Пскові відійшли колишні Псковська та Великолуцька провінції, а з Новгородської губернії Порховський, Гдовський повіти, а також деякі погости Новгородського повіту.
1777 року замість губернії було створено Псковське намісництво у складі 10 повітів. 1781 Гдовський та Лузький повіти відійшли до Санкт-Петербурзької губернії, а ще за рік було утворено Печерський повіт.
1796 року намісництво було перетворено на Псковську губернію. На той момент губернія складалась із 6 повітів: Псковського, Великолуцького, Опочецького, Островського, Порховського та Торопецького. 1802 року з них було виділено ще два повіти: Холмський та НоворжевськийМалий енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона.
За радянської влади У квітні 1918 року вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, Череповецька та Північнодвінська — були об'єднані в Союз комун Північної області, який вже 1919 року було ліквідовано. Також після Жовтневого перевороту Псковська губернія зазнала й низки територіальних змін, так 1920 року частина західних повітів відійшла до Естонії (Псковського) та Латвії (Псковського й Островського), а 1924 року з Вітебської губернії до Псковської були передані Велізький, Невельський та Себезький повіти. 1927 року Псковську губернію було ліквідовано і вона увійшла до складу Ленінградської областіБілоруська РСР. Коротка енциклопедія. Том 1.
Адміністративний поділ + № з/пГерб повітового містаНазваПовітове місто Площа, верст² Населення (1897), чол. 1 Великолукський повіт Великі Луки (8 466 чел.)4 173,3123 779 2 Новоржевський повіт Новоржев (2 838 чол.)3 247,8113 769 3 Опочеський повіт Опочка (5 735 чол.)4 069,9135 654 4 Порховський повіт Порхов (5 551 чол.)6 045,9175 853 5 Островський повіт Остров (6 268 чол.)4 357,0161 877 6 Псковський повіт Псков (30 478 чол.)5 142,2226 756 7 Торопецький повіт Торопець (7 368 чол.)5 222,096 472 8 Холмський повіт Холм (5 894 чол.)5 713,288 157+
Керівництво губернії
Генерал-губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Захар Чернишов граф, генерал-аншеф, генерал-губернатор обох білоруських губерній: Могильовської та Псковської Яків Сіверс генерал-поручик (був на посаді намісника Псковського) Микола Репнін князь, генерал-аншеф Йосип Ігельстрем генерал-аншеф Григорій Осипов генерал-поручик
Військові губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Михайло Філософов генерал від інфантерії Іван Розенберг генерал від інфантерії Іван Гіка князь, генерал від інфантерії Філіп Паулуччі маркіз, генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант (був на посаді Ризького військового генерал-губернатора й керував Псковською губернією з часів приєднання до Остзейських губерній Указом від 06.08.1823 до остаточного відокремлення 31.12.1829)
Губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Михайло Кречєтніков генерал-майор Олексій Наришкін камергер Христофор Нолькен бригадир
Правителі намісництва Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Павло Мансуров генерал-поручик Олексій Кожин дійсний статський радник Іван Піль генерал-поручик Харитон Зуєв дійсний статський радник
Губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Іван Молчанов дійсний статський радник Іларіон Алексєєв дійсний статський радник Олексій Беклешов таємний радник Яків Ламздорф таємний радник Микола Лоба дійсний статський радник Петро Шаховськой князь, таємний радник Борис Адеркас дійсний статський радник Андрій Квітка дійсний статський радник Олексій Пещуров дійсний статський радник Федір Бартоломей генерал-майор Олексій Черкасов дійсний статський радник Валерій Муравйов дійсний статський радник Костянтин Пален граф, статський радник, (затверджений із наданням звання дійсного статського радника 01.01.1865) Борис Обухов у званні камергера, дійсний статський радник Михайло Каханов дійсний статський радник Михайло Прутченко у званні камергера, дійсний статський радник Олександр Ікскуль фон Гільденбандт таємний радник Костянтин Пашенко таємний радник Борис Васильчиков князь, на посаді шталмейстера, дійсний статський радник Олександр Адлерберг граф, дійсний статський радник Микола Медем барон, дійсний статський радник Аркадій Келеповський дійсний статський радник
Губернські керівники дворянства Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Іларіон Голеніщев-Кутузов генерал-поручик Данило Креніцин підполковник Матвій Чихачов дійсний статський радник Петро Ганнібал генерал-майор Ларіон Мяхкой надвірний радник Матвій Рокотов статський радник Михайло Брилкін колезький радник Степан Вохін колезький радник Микола Великопольський полковник Михайло Бороздін генерал-лейтенант Клементій Расіхін дійсний статський радник карл Штакельберг титулярний радник Микола Карамишев генерал-майор Олексій Львов полковник Олексій Васильчиков дійсний камергер Олексій Пещуров статський радник Дмитро Базюкін капітан ІІ рангу Микола Васильчиков генерал-майор Микола Яхонтов камергер, статський радник Микола Крекшин колезький радник Микола Беклешов таємний радник Михайло Грушецкий гвардії капітан Микола Волков колезький радник (дійсний статський радник) Олександр Фітінгоф-Шель барон, дійсний статський радник Олександр Зарін таємний радник Модест Карамишев дійсний статський радник Микола Новосильцов відставний гвардії полковник, на посаді єгермейстера, гофмейстер Володимир Філософов статський радник Михайло Скворцов генерал-майор Микола Лавриновський гофмейстер Сергій Зубчанінов титулярний радник (дійсний статський радник)
Віце-губернатори Ім'я Титул, чин, звання Час перебування на посаді Олексій Голохвастов бригадир Харитон Зуєв статський радник Михайло Брилкін статський радник Єгор Дєдєнєв статський радник Микола Беклешов статський радник Петро Венгерський статський радник Михайло Бібіков статський радник Степан Бакєєв капітан-командор Самуїл Фігнер статський радник Христофор Ренненкампф статський радник Павло Соков колезький радник Михайло Баранов колезький радник Федір Татарінов колезький радник Григорій Дубецький колезький радник Іван Лаубе статський радник Олексій Дєдєнєв колезький радник Іван Афендік дійсний статський радник Кожевніков колезький радник Микола Васьков статський радник Іполит Потулов дійсний статський радник Олександр Оголін статський радник Лев Перовський статський радник Микола Родзянко дійсний статський радник Костянтин Бендон дійсний статський радник Олександр Жемчужников дійсний статський радник Олександр Урусов князь, колезький радник Леонід Теляковський статський радник (дійсний статський радник) Микола Брянчанінов дійсний статський радник Олександр Адлерберг у званні камергера, колезький радник (статський радник) Олексій Хвостов колезький радник (статський радник) Костянтин Пален граф, церемоніймейстер Сергій Андреєвський статський радник Микола Медем барон, колезький радник (дійсний статський радник) Володимир Крейтон статський радник (дійсний статський радник) Сергій Оболенський князь, полковник Василь Арсеньєв надвірний радник
Населення
Національний склад у 1897 роціДемоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників:
Повіт росіяни естонці латиші євреї фіни Губернія в цілому 94,7 % 2,3 % … … … Великолукський 96,7 % … … … … Новоржевський 97,9 % … … … … Опочецький 98,5 % … … … … Островський 96,5 % … 1,8 % … … Порховський 97,8 % … … … … Псковський 87,5 % 7,8 % 1,7 % … … Торопецький 92,7 % 3,0 % 1,4 % 1,7 % … Холмський 93,4 % 2,5 % 1,1 % … 1,1 %
Символіка Як герб губернії офіційно був затверджений герб Пскова зразка 1781 року, однак також використовувався герб, розроблений за зразком символів інших губерній — увінчаний Імператорською короною та оточений вінцем, перевитим Андріївською стрічкою. (Цей герб не був офіційно прийнятий до 8 грудня 1856 року).Герб Псковської області З 1857 до 1917 використовувався герб з короною.
Примітки
Посилання
Карта Псковської губернії 1850 року Списки населених місць Псковської губернії 1885, JPG Бібліотека Царське Село, книги з історії Псковської губернії (Пам'ятні книжки), PDF «Псковська Держава. Краєзнавчий архів Псковської області» Карта Псковського намісництва 1792 р Алфавітний каталог населених місць Псковської губернії