Михайло (або, менш імовірно, Сигізмунд) Вишневецький (; в околі 1540 — на початку жовтня 1552) — наймолодший син руського князя Івана Михайловича Вишневецького від другої супруги того, сербської деспотівни Марії Магдалини Бранкович. Іще геть юним загинув унаслідок нещасного випадку.
Обставини смерті З самого малку він виховувавсь при дворі Сигізмунда II Августа й належав до ґрона його особистих пажів. Наприкінці вересня 1552 року пахолок звикло супроводжував короля під час поїздки із Гданська до Литви через Кенігсберг (Королевець), в котрім той позоставсь на тиждень та був щедро прийнятий пруським герцогом Альбрехтом Гогенцоллерном. Злополучної днини господарі зі свитою вирушили на огляд овечих пасовищ й герцог, аби виразити прибулому гостю пошанівок, звелів пушкарю дати вистріл з мортири гартованими ядрами (ogniſte kule). Упослі 2 неудатних спроб підпалити цинтлох, чим гармаш накликав на себе гнів властеля, грозячого покарати недбальця, той висипав пороху біля мортири подостатком, немало закотилося й під неї. Коли ж він підніс вогонь, то весь порох водномить зайнявся, знаряддя раптом рвонуло, оборотившись у напрямку до короля. Куля влучила прямісінько у тім'я Вишневецького, що знаходивсь обік нього на коні, тримаючи . Й паж, і його кінь одразу впали, врізнобіч полетіли бризки крові й уламки розтрощеного ззаду черепа, заплямувавши вбрання Сигізмунда. Вінценосець, однак, зберіг самовладання, хоча йому самому загрожувала не менша небезпека. Ба більше, він великодушно попрохав герцога простити пушкарю, адже йшлось об трагічнім випадку, а не зловмиснім діянні. Та попри все, Гогенцоллерн наказав стратити призвідника нещастя.
Хроністи XVI століття, насамперед Йоахим Бельський, описуючи подію, безпосередньо не вказували ймення Вишневецького. Сигізмундом його уперше називає Каспер Несецький, з подачі якого версія набула широкого розповсюдження, тоді як Мацей Стрийковський, добре обізнаний зглядно членів сімейства, зазначає, що хлопчака звали Михайлом; об тім, що Іван мав сина Михайла, свідчить й пом'яник Києво-Печерського монастиря.
Джерела Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. p. 46. ISBN 978-83-7177-229-0. Bielski, Joachim. Kronika polska Marcina Bielskiego nowo przez Joachima Bielskiego syna jego wydana. Kraków, 1597. S. 597