Канів — невелике містечко в Черкаській області на правому березі Дніпра.
Канів розташований на перетині історичних епох, серед унікальних ландшафтів у самісінькому центрі країни. Це місто – Україна в мініатюрі, де величний Дніпро з правого берега омиває Канівські гори, розрізані велетенськими, найбільшими в Європі ярами, а лівий перепнутий греблею Канівської ГЕС зустрічає прекрасними краєвидами водосховища. Славна історія міста налічує багатьох видатних особистостей, які залишили свій слід в історії людства, а історичні пам’ятки та музеї розповідають про Канівщину від палеоліту до сучасності.
Зрозуміти Перша літописна згадка про Канів датується між 1074 і 1088 роками (1078 рік). Автор «Печерського патерика» занотував, що грецькі іконописці, запрошені ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном для розпису храму, по дорозі до Києва на своїх лодіях проїжджали Канів. Істинний вік міста невідомий.
В археологічних культурних шарах території Канева та його околиць знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тис. років тому). Стародавній Канів розміщувався на горі Грецька і був одним з найбільших міст на південному кордоні Давньої Русі. Повз місто проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією Руської держави.
Також про Канів згадується у 1144 році, коли київський князь Всеволод заснував тут церкву св. Георгія, яку пізніше переосвятили на собор Успіння Богоматері. Храм, крім свого основного призначення, служив сховищем для міщан під час нападів ворогів. Так у вересні 1678 року турки і татари підпалили собор, в якому зачинилися канівці. Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи проводилися у 1781-1787 роках, а в сучасному вигляді ця пам’ятка архітектури була відновлена впродовж 1805 - 1810 років. Це єдина споруда на Черкащині, яка вціліла з часів Київської Русі.
Багато століть поспіль місто виконувало оборонні функції. На Дніпровій горі, де нині розміщується меморіальний парк Слави, стояв сторожовий козацький замок. Споруда не збереглася до наших днів, але канівці передають з покоління в покоління перекази про таємничі підземні ходи, які розбігалися від замку і Успенського собору в різні боки, зокрема, до Дніпра і річки Канівки, що зникла в результаті будівництва Канівського водосховища в 1972 році.
Поблизу Собору у 1787 році польський князь Станіслав Понятовський збудував муровану будівлю – училище ордену базиліан, в якій сьогодні розміщується Музей народного декоративного мистецтва.
За відносно короткий історичний час, від 13-го по 18-те століття місто прожило бурхливе життя, сповнене піднесень і занепадів: монголо-татарська навала змінилася торговельним пожвавленням, коли Канів перебував у складі Великого князівства Литовського; з 1600 року місто перейшло на самоврядування на підставі Магдебурґського права; козаки створили Канівський полк, що брав участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Особливе місце належить Каневу в добу Козацької держави. Козаки за традицією вважали першим своїм гетьманом старосту Черкаського і Канівського - Остафія Дашкевича. Старостами канівськими, а згодом і гетьманами України були: засновник Запорізької Січі князь Дмитро Вишневецький, Михайло Вишневецький, Остафій Ружинський; канівець Тимофій Орендаренко. З волі Гетьмана Михайла Дорошенка у 1626 році Канів стає фактично першою столицею української козацько-гетьманської автономії. По заповіту в Каневі поховано гетьмана Івана Підкову, у Канівському монастирі знайшли свій останній притулок гетьмани Яків Шах, Самійло Кішка. Тут було страчено Гетьмана Івана Петражицького-Кулагу.
У 1861 році на Чернечій горі був похований великий син українського народу Тарас Шевченко, труну з тілом якого друзі і родичі перевезли із Петербурга, де він помер 10 березня 1861 року. З 20 по 22 травня домовина з прахом Кобзаря стояла в Успенському Соборі. Після похорону над могилою Т.Шевченка був насипаний курган та встановлено дерев'яний хрест (пізніше замінений на чавунний). З цього часу місто стало духовним центром усієї України. Перший пам'ятник на могилі був встановлений у 1923 році. У 1925-му році територія біля могили стала заповідником, а Чернечу гору люди почали називати Тарасовою.
У другій половині 19-го – на початку 20-го століть центр Канева займав територію від Торгової площі, вздовж вулиці Великої Богуславської (сучасна вул. Героїв Небесної Сотні), до Другої Митної площі (нині площа Соборна). На Торговій площі в основному оселялося єврейське населення, яке займалося торгівлею. В цей час Торгова площа інтенсивно забудовується. Тут з'являються такі будівлі: 1898 р. - магазин "мужского платья" ( нині - будівля науково-дослідницького відділу Шевченківського національного заповідника "Канів від давнини до сучасності"); 1908 р. - святкова синагога (нині - корпус Канівської школи мистецтв); 1912 року на місці згорілої у 1817 р. церкви св. Василя будується приватний будинок купця Кльопи, тут відкривається магазин та пункт ремонту швейних машин; 1912 р. - пошта (нині - Станція юних техніків); банк акціонерного товариства, який розміщувався через одну ділянку від пошти; торгові ряди Краковича, "пісчебумажний і ювелірний магазин" та ін. Нажаль, частина забудови Торгової площі втрачена. Внизу, на Варшавці, - був театр, у якому було поставлено ряд українських п'єс, зокрема, ''Назар Стодоля''; 1916р. - магазин Полісского, а згодом чоловіча гімназія (нині Державна служба охорони при МВС України). У будинку, де після надбудови мансардного поверху, розташовано готель "Старий Канів", раніше (з 1911 року) був один з перших у місті кінотеатрів.
Зовсім інакше виглядала Соборна площа. На місці гімназії ім. І. Франка, збудованої в 1939 р., розміщувався заїжджий двір. На місці Районного будинку культури (1961 р.) - "Прісутственниє місця", кам'яна двоповерхова будівля з двома кам'яними флігелями, яка була збудована в 1855 році. Тут розміщувались: міська дума, поліцейське управління, повітовий суд, повітове казначейство та інші державні установи.
У тридцяті роки 20-го ст. в Канів приходить залізниця. Перекинутий через Дніпро залізничний міст служив стратегічною переправою. У 1941 році, під час Другої світової війни, міст підірвали відступаючі війська радянської армії. Про жорсткі бої за Канівську переправу нагадують Бронепоїзд №56, катер Дніпровської військової флотилії, а також зруйнований залізничний міст.
Спорудження Канівської гідроелектростанції на початку 60-х років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову намиту площу, яка нині носить ім'я Тараса Шевченка.
В 70-80-х роках розпочалося втілення нового Генерального плану забудови міста. Дев'яти-чотирнадцятиповерхові башти своєю висотою вступили в суперечку з природною окрасою - канівськими пагорбами.
Як дістатись
Найближча залізнична станція Миронівка (41 км від Канева).
Відстань від Києва - 150 км. Відстань від Черкас - 75 км.
В місті діє автовокзал
Щоденно курсують автобуси з міст Черкаси та Київ.
З Києва автобуси ходять з автовокзалу "Видубичі", адреса: Набережно-Печерська дор., 10А, метро Видубичі
Річковий транспорт в місті не працює. Міський транспорт Міський транспорт представлено автобусами № 1, № 2, № 4 та № 5. Вартість - 13 грн. Автобусом №2 можна дістатися до Шевченківського національного заповідника та могили Т.Г. Шевченка.
В Каневі працюють такі служби таксі:
Таксі Канів тел. (067) 673 77 00, (063) 633 77 00, (050) 503 77 00 OnTахі тел. 2000 або в додатку OnTахі Таксі 40-40 тел. (067) 603 40 40, (050) 961 35 95
Що відвідати
Заповідники
Музеї
Що побачити
Природа Природа Канева є однією з основних туристичних привабливостей міста. Поєднання мальовничих ландшафтів, багатої флори і фауни з можливістю для активного відпочинку робить це місце ідеальним для любителів природи та екологічного туризму. Ось кілька основних природних аспектів міста та його околиць:
Дніпро та Канівське водосховище. Канів розташований на мальовничих берегах Дніпра, і водосховище є важливим природним об'єктом, що оточує місто. Тут можна зайнятися водними видами спорту (наприклад катання на SUP-бордах, катамаранах, човнах), риболовлею, а також просто насолоджуватися відпочинком на березі. Спокійна водна поверхня та зелений ландшафт навколо створюють атмосферу умиротворення.
Природні стежки та екологічні маршрути. В околицях міста можна знайти кілька природних стежок, які ведуть через ліси та степи. Це ідеальні маршрути для пішохідних турів або велоподорожей. Мандрівники можуть спостерігати за зміною ландшафтів та насолоджуватися красивими видами на Дніпро.
Гори. Особливе місце не тільки в природному, а й історико-культурному контексті. В межах міста більшість гір мають власні назви: Дніпрова, Грецька, Лиса, Гончариха, Пилипенкова, Чернеча, Княжа... На Княжій горі археолог М. Біляшівський 1892 року відкрив залишки Родня - літописного міста перша згадко про яке датується 980 роком. З центральної площі сучасного міста відкривається вид на круту, влітку прикриту зеленню дерев, гору Грецьку. На вершині гори побувала не одна археологічна експедиція і дослідила людські житла ще другої половини ІІ тисячоліття до н.е. Значно пізніше отримала свою назву "Грецька", бо на ній жили грецькі купці. Донедавна вона зберігала рештки церкви святої Ірини. Гора Гончариха будучи міцнішою в порівнянні з іншими горами Канева зазнавала руйнацій. Весняні води та літні зливи, розмиваючи й обвалюючи правий край згаданої гори, виявили глину, придатну до гончарства, що спонукало створенню гончарного цеху для виготовлення простого і полив'яного посуду - горшків, макітер, мисок та дитячих іграшок. А Пилипенковій горі немає рівних за величиною і старожитницями, знайденими археологами. Розкопки відкрили на ній 42 житла та 122 господарські ями. Розкопками 1948 і 1966-1970 років виявлено понад 2100 уламків античних амфор, що дає підставу датувати Пилипенкову гору часом від останньої третини ІІІ століття до нашої ери по середину І століття н.е. Лиса гора отримала свою назву через відсутність дерев на її південному схилі. Існує легенда, що тут збираються місцеві відьми. Щоправда, очевидців відьомського шабашу знайти не вдалося.
Ці гори - це чудові оглядові майданчики. З їхніх вершин відкривається неймовірний вигляд на місто та навколишні ландшафти. Слід піднятися на висоту, щоб побачити, як місто розкидається у низині, а вулички, будинки та зелені простори створюють неповторну панораму. На заході чи сході сонця, коли світло м'яке та золоте, вид на місто з гори стає особливо захоплюючим, даруючи відчуття спокою та величі природи. Це ідеальне місце для відпочинку, роздумів і отримання естетичного задоволення від краєвидів, що відкриваються з висоти.
Де поїсти
Ресторани \ Кафе
Їжа з собою
Кава з собою
Бар
Де зупинитися
Також на сайті Airbnb, Вooking та ОЛХ представлені квартири та будинки для подобової оренди.
Що купити? Канівське пиво може стати чудовим сувеніром для туристів. Пивоварня виготовляє різні види пива, серед яких особливо популярні такі, як Golden Lager, Пшеничне, Гречане, Фірзенське, 5-й Блокпост. Також в магазині можна придбати сувенірні келихи.
Також смачним сувеніром для туристів та гостей міста буде Канівський сир, який дозволить не лише відчути смак української гастрономії, а й привезти додому частинку Канева. Його можна придбати в фірмовому магазині
Як вирішувати проблеми? Поліція
Заклади охорони здоров'я
Куди далі
с. Межиріч (22 км від Канева)