Володимир Іванович Бєляєв (7 грудня 1944, Мічурінськ, РРСФР, СРСР — 19 жовтня 2021, Харків, Українаhttp://www.sports-reference.com/olympics/athletes/bi/volodymyr-bieliaiev-1.html ) — український радянський волейболіст. Олімпійський чемпіон 1968 року (Мехіко).
Життєпис Мешкав у Луганську з 1956 року. Навчався в Луганській ДЮСШ під керівництвом тренера Івана Назаровича Кравченка. Володимира Бєляєва можна, по-своєму, уважати унікальним спортсменом: прийшовши до волейбольної секції в 10 класі (до цього він займався футболом, легкою атлетикою (спеціалізувався на метаннях), класичною боротьбою і баскетболом), він за три роки виконав норматив «Майстер спорту СРСР», а за шість років здобув золоту олімпійську медаль. Випускник факультету фізичного виховання і спорту Луганського ДПІ ім. Т. Г. Шевченка (1969).
Гравець луганської/ворошиловградської команди «Авангард»/«Зірка»http://volley99.ru/240-voleybolnyy-klub-zvezda-lugansk.html Волейбольный клуб «Звезда» Луганск (1962—1973; тренер Салін Валентин Іванович). У своїй грі команда «Зірка» дотримувалася гострокомбінаційного стилю, із частою зміною місць нападниками.http://sportfiction.ru/books/spravochnik-quot-voleybol-quot/?bookpart=190916 Нападник. Володів надпотужним прямим нападаючим ударом, найчастіше атакував із зони «4»; так само результативно проводив атаки із задньої лініїhttp://volley99.ru/237-napadayuschiy-udar-s-zadney-linii.html нападающий удар с задней линии . Чудово грав у захистіhttp://volley99.ru/240-voleybolnyy-klub-zvezda-lugansk.html Заполнение паспорта http://volley99.ru/298-horoshiy-voleybol.html Хороший волейбол .
Завершив ігрову кар'єру в травні 1972 року. Надалі Володимир Іванович працював викладачем, тренером. 1978 року привів жіночу волейбольну команду «Іскра» (Ворошиловград) до срібних медалей чемпіонату СРСР.
У більш пізні роки працював учителем фізичної культури у 26-й школі Луганська і заступником голови обласного фізкультурно-спортивного товариства «Колос». В останні роки брав дієву участь у роботі Луганського обласного відділення НОК України: проводив Олімпійські уроки в школах, зустрічався з молоддю, пропагував здоровий спосіб життя, фізичну культуру і спорт.
19 жовтня 2021 року пішов із життя в Харковіhttps://www.facebook.com/fvu.in.ua/photos/pb.721540594553085.-2207520000../6538238366216583/?type=3&theater Пішов із життя Володимир БЕЛЯЄВ .
Нагороди, досягнення 1965 — присвоєно звання «Майстер спорту СРСР»; 1967 — чемпіон Спартакіади народів СРСР у складі збірної УРСРhttp://volley99.ru/tags/Владимир+Беляев/ ; 1967 — чемпіон Європи у складі збірної команди СРСР, присвоєно звання «Майстер спорту СРСР міжнародного класу»https://www.wikiwand.com/ru/Мужская_сборная_СССР_по_волейболу . Увійшов до списку 24 кращих волейболістів СРСР («Зірка» Луганськ); 1968, Мехіко — Олімпійський чемпіон у складі збірної команди СРСР, присвоєно звання «Заслужений майстер спорту СРСР». Увійшов до списку 24 кращих волейболістів СРСР («Зірка» Луганськ); 1968 — увійшов до десятки найкращих спортсменів УРСР; 1969, Уругвай — бронзовий призер Кубка п'яти континентів, на якому іспаномовна преса «вигадала» для В. Бєляєва прізвисько — «Tanque ruso número cinco»; 1972 — срібний призер чемпіонату СРСР у складі команди «Зірка» (Ворошиловград);http://www.volley.ru/documents/497/p1/682/ Волейбол: Справочник 1978 — тренер срібних призерок чемпіонату СРСР жіночої волейбольної команди «Іскра» (Ворошиловград); 1997 — присвоєно звання «Відмінник народної освіти»; 2005 — присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луганська»; 2006 — отримав нагороду «За розвиток регіону»; 2009 — отримав медаль «За заслуги перед Луганщиною ІІІ ступеня».
Примітки
Джерела 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925—2005 р.р. / за заг.ред. Єрмакова С. С. — К. : ФВУ. — 2005. — 96 с. 90 років волейболу в Україні: в 2 т. Т. 1 / уклад. В. В. Туровський, В. О. Трофимов; Федерація волейболу України. — Ювілейне видання. — К. : Видавничий дім «Новий Час», 2015. — 160 с. : іл. Волейбол: Справочник / Сост. А. С. Эдельман. — М. : Физкультура и спорт, 1984. — 224 с. Волейбол: Энциклопедия / Сост. В. Л. Свиридов, О. С. Чехов. — Томск : Компания «Янсон», 2001. Ермаков С. С. Волейбол Харькова: 1925—2000 гг. Факты и комментарии. — Харьков : ХГАДИ. — 2004. — 372 с. — ISBN 966-8106-14-8.
Посилання Досьє на sport.references.com