Сокольський повіт () — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Білостоцької області та Гродненської губернії, яка існувала в 1808–1920 роках. Центр — місто Соколка.
Історія Повіт у складі Білостоцької області Російської імперії був створений 1808 року на території, після того як відійшов від Пруссії за Тільзитським миром. 1843 року, у зв'язку з ліквідацією Білостоцької області, повіт було передано до складу Гродненської губернії. 1920 року повіт відійшов до Польщі.
Адміністративний поділ 1913 року в повіті було 13 волостей: (центр — с. Домурати), (центр — м. Новий Двір), (центр — с. Бабики), (центр — с. Яновщизна), (центр — с. Стоцьк), (центр — м. Кузьниця), (центр — містечко Сідра), , , (центр — село Остра-Ґура), (центр — с. Лозове), , .
Населення За даними перепису 1897 року в повіті проживало 110,5 тис. осіб.
За національним складом: білоруси — 83,8 %; євреї — 12,2 %; росіяни — 1,8 %; поляки — 1,2 %. У повітовому місті Соколці проживало 7598 осіб, у заштатних Василькові — 3880, Домброві — 1988, Корицині — 683, Кузьниця — 1346, Новий Двір — 1300, Одельську — 1462, Суховлі — 3203, Янові — 2296Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
Примітки