Девід Мітчелл (), 12 січня 1969  року — англійський письменник. Автор семи романів, два з яких, «» та «Атлас хмар», увійшли до короткого списку Букерівської премії.

Біографія Девід Стівен Мітчелл народився в місті Саутпорт, Мерсісайд, Велика Британія. Але своє дитинство майбутній письменник провів у місті Малверн, Вустершир. Мітчелл вивчав американську та англійську літературу у Кентському університеті. Має ступінь магістра з компаративістики.

Після закінчення навчання Мітчелл протягом року жив на Сицилії, потім переїхав у Хіросіму, Японія, де викладав англійську мову японським студентам. Там він одружився з Кейко Йошіда. Зараз Мітчелл разом з дружиною й двома дітьми живуть у Ардфілді, Ірландія.

В своєму есе для видавництва «Рендом Гауз» Мітчелл пише: «Я завжди знав, що хочу бути письменником. Але до 1994 року, коли я приїхав в Японію, я не міг просто сісти і почати писати. Можливо, я б став письменником будь-де, але чи був би я тим самим письменником, якби останні шість років провів в Лондоні або Кейптауні, в шахті, або в цирку? Це моя відповідь самому собі.»

Девід Мітчелл — заїка, і вважає фільм «Король говорить!» (2010) найкращим фільмом, який розповідає про життя людини-заїки: «Я б мабуть і досі оминав цю тему, якби не написав майже автобіографічний роман „Під знаком чорного лебедя“, оповідачем якого є тринадцятирічний хлопчик-заїка.»

Син Мітчелла та Кейко Йошіда має розлад аутистичного спектра. Аби привернути увагу суспільства до дітей з аутизмом, Мітчелл та Кейко переклали з японської книгу Причина, чому я стрибаю про тринадцятирічного японського хлопчика-аутиста.

Нині Мітчелл разом з родиною мешкає в місті Ардфілд, Ірландія. Пише новий роман, у якому збирається порівняти стародавню Японію і наполеонівську епоху.

Творчість Перший роман Девіда Мітчелла — «» — вийшов друком у Британії в 1999 році. Події роману розвиваються по всьому світу, від Окінави до Монголії, й далі до Нью-Йорку 2000-х. Через весь роман читача ведуть дев'ять оповідачів, історії яких дивним чином переплітаються між собою. Книгу було відзначено Премією Джона Ріс-Луелліна як найкращу британську книгу року, написану автором до 35 років.

Два його наступні романи «» (2001) та «Атлас хмар» (2004), було включено в шорт-ліст Букерівської премії. Роман «», опублікований 2006 року, було відібрано у довгий список Букерівської премії.

У 2003 році Мітчелл увійшов до списку найкращих молодих британських письменників, за версією журналу «Granta». А 2007 року письменника було включено до списку 100 найвпливовіших людей світу, за версією журналу «Time».

2012 року на екрани вийшов науково-фантастичний фільм «Хмарний атлас», створений Томом Тиквером, Ланою та Ліллі Вачовські, за однойменним романом Мітчелла. За романом «Сон№ 9» було знято фільм з Мартіном Фріменом в головній ролі — «», який було номіновано на премію БАФТА.

Шостий роман Девіда Мітчелла «», було опубліковано 2 вересня 2014 року. В інтерв'ю для «The Spectator» письменник сказав, що роман містить «трохи фантастики», а загалом він про «життя та смерть». 2014 року «Годинник з кісток» потрапив до короткого списку Букерівської премії.

2015 року став учасником артпроєкту Бібліотека майбутнього.

Бібліографія

Романи 1999 — «Написано іншим» («Ghostwritten») 2001 — «Сон №9» («number9dream») 2004 — «Атлас хмар» («Cloud Atlas») 2006 — «Під знаком чорного лебедя» («Black Swan Green») 2010 — «Тисяча осеней Якоба де Зута» («The Thousand Autumns of Jacob de Zoet») 2014 — «Кістяні годинники» («The Bone Clocks»)

2015 — «Дім на Збіччі» («Slade House»)

2020  — «Утопія Авеню» («Utopia Avenue»))

Оповідання «January Man» (2003) — «Січневий чоловік»; «What You Do Not Know You Want» (2004) — «Те, що ви хочете, але не знаєте про це»; «Preface» (2006) — «Передмова»; «Dénouement» (2007) — «Розв'язка»; «Judith Castle» (2008) — «Замок Джудіт»; «An Inside Job» — «Внутрішня справа»; «Character Development» (2009) — «Розвиток персонажа»; «Muggins Here» (2010) — «Дурники тут»; «Earth calling Taylor» (2010) — «Земля викликає Тейлора»; «Lots of Bits of Star» (2013) — «Багато шматочків зорі»; «Variations on a Theme by Mister Donut» (2014) — «Варіації на тему містера Пончика»; «The Right Sort» (2014) — «Правильний сорт».

Статті «Japan and my writing», есе — «Японія та мої твори»; «Enter the Maze» (2004) — «Зайди до лабіринту»; «Kill me or the cat gets it» (2005) — «Вбий мене, або кіт розуміє»; «On historical fiction» (2010) — « Про історичну літературу»; «Imaginary City» (2010) — «Уявне місто»; «Lost for words» (2011) — «Нема слів»; «Learning to live with my son's autism» (2013) — «Як навчитися жити з синовим аутизмом»; «David Mitchell on Earthsea — a rival to Tolkien and George RR Martin» (2015) — «Девід Мітчелл про Земномор'я — суперник Толкіна та Джорджа Мартіна».

Переклади українською Девід Мітчел, Сон № 9. Переклад з англ.: Олекса Негребецький; редактор: Ксенія Сладкевич. Київ: Видавництво агенції MSBrand Corporation, 2008. 416 с. ISBN 9789662973006Електронний архів книг програми «Проект перекладів» Міжнародного фонду «Відродження» — Девід Мітчелл. Сон номер 9 Девід Мітчелл. Кістяні годинники. Переклад з англ.: Катерина Дудка, Остап Українець. Харків: видавництво Жорж, 2022. 624 с. ISBN 9786178023119Тиктор медіа: Рецензія на український переклад Девід Мітчелл. Тисяча осеней Якоба де Зута. Переклад з англ.: Олена Любенко. Харків: видавництво Жорж, 2023. 588 с. ISBN 9786178023614 Девід Мітчел. Дім на збіччі. Переклад. з англ.: Ганна Яновська. Харків: видавництво Жорж, 2023. 184 с. ISBN 9786178023591 Девід Мітчелл. Атлас хмар. Переклад з англ.: Катерина Дудка, Остап Українець. Харків: видавництво Жорж, 2025. 536 с. ISBN 9786178287528

Примітки

Джерела «The world begins its turn with you, or how David Mitchell's novels think». In B. Schoene. The Cosmopolitan Novel. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2009. Dillon, S. (ed.). David Mitchell: Critical Essays. Kent: Gylphi, 2011.

Посилання Official website «Writing: Playing With Structure» by David Mitchell] at BBC.co «Character Development» by David Mitchell , a short story from The Guardian (2009) «David Mitchell, the Experimentalist» , , June 2010 «The Floating Library: What can't the novelist David Mitchell do?» , The New Yorker, 5 July 2010 «David Mitchell: The philosophy of stories and The Wire», 3news.co.nz, 12 August 2011 David Mitchell's profile at the official Man Booker Prize site

David Mitchell — How I Write, Untitled Books, May 2010