Ко́вель (Ковель-Пасажирський) — позакласна вузлова дільнична залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці. Розташована в однойменному місті Волинської області.

Від станції відгалужуються лінії (за годинниковою стрілкою, зі сходу на захід) до: Каменя-Каширського Сарн, далі — у напрямку Коростеня Ківерців, далі — у напрямку Здолбунова Володимира, далі — у напрямку Львова, Ізова Холма, далі — у напрямку Любліна Берестя, далі — у напрямку Білостока.

Історія Перша залізниця, що з'явилася на карті Волині, — Києво-Берестейська, яка була однією з перших залізниць Російської імперії побудована у 1870—1873 роках за кошти Товариства Києво-Берестейської залізниці. 1870 року Товариство придбало східну частину Києво-Балтської залізниці. Через вкладення коштів у цей проєкт трохи сповільнилося будівництво залізниці Київ — Берестя, проте вже 1 березня 1873 року був відкритий рух поїздів від Бердичева до Кривина, а 25 травня 1873 року — до Берестя та далі до Білостока й Граєво. Під час будівництва цієї лінії Товариство зазнало великих витрат, але уряд частково їх компенсував. Відтоді сільськогосподарські вантажі з Центральної і Південної України, ліс з українського та білоруського Полісся, сіль, будівельні матеріали через Волинь та Берестя везли до Прусії, в порти Кенігсберга,Піллау та Данцига. На території сучасної Волинської області ця лінія, минаючи Луцьк, пролягає через Цумань, Олику, Ківерці, Рожище, Переспу, Голоби, Ковель, Вижву, Кримне, Заболоття і є основною залізничною віссю області.

Станція Ковель побудована 1873 року коштом Києво-Берестейської залізниці. Її будівництво у російській імперії інтенсифікувалося після скасування кріпосного права, коли уряд вирішив впровадити будівництво залізниць не за рахунок казни, а силами акціонерних об'єднань. Саме їм був гарантований прибуток у 5,5 % на витрачений капітал — незалежно від рентабельності. Навіть державні залізниці і ті були продані акціонерним товариствам.

25 травня 1873 року розпочався регулярний рух поїздів через станцію Ковель. Одразу після запуску Києво–Берестейської залізниці у Ковелі починають діяти паровозне та вагонне депо, що зумовило економічний розвиток міста і збільшення кількості жителів. Кількість жителів міста з прокладанням залізниці зросла з 3646 осіб у 1863 році до 15116 осіб у 1893 році.

17 серпня 1877 року увійшла в експлуатацію Привіслянська залізниця, яка сполучила Ковель з прикордонним містом Млавою, біля Прусії, через Люблін та Варшаву.

За два десятиліття населення Ковеля збільшилося вп'ятеро. Потік пасажирів та вантажів зростав, усе гострішою постала потреба у новому вокзалі. За проєктування взявся майбутній автор київського вокзалу Олександр Вербицький, який здобув практичний досвід будівництва під час спорудження Київського оперного театру.

У 1902 році введена в експлуатацію Києво-Ковельська залізниця — напрямок залізничного сполучення між столицею України та містом Ковелем. Найбільші станції напрямку — Чорторийськ, Маневичі, Повурськ.

У 1907 році споруджено новий залізничний вокзал за проєктом відомого архітектора Олександра Вербицького. Будівля розташовувалася на висоті другого поверху, мала зали для пасажирів 1-го, 2-го і 3-го класів. Станція Ковель вважалася однією з шести найкращих у царській Росії. Для вокзалу характерні риси модерну — популярного стилю будівництва тих часів. Цей вокзал пережив Першу світову війну, міжвоєнний час. Не витримала будівля вокзалу перипетій Другої світової війни.

У 1908 році відкрита залізнична лінія Ковель — Володимир-Волинський, що пролягла через Турійськ та Іваничі.

У 1939 році, коли Волинь увійшла до складу СРСР, була сформована Ковельська залізниця, що діяла в українських губерніях імперії та Польщі, згодом в УРСР аж до 1953 року, до її реорганізації. Одразу ж почалася підготовка до обслуговування військових цілей, стратегічною стала дільниця Сарни — Ковель, за яку тривали запеклі бої. У результаті залізниця зазнала нищівних атак. Особливо постраждала станція Ковель, бомби понищили залізничне полотно, вагони та паровози.

4 червня 1944 року, вранці, під Ковелем відбувся єдиний лобовий бій бронепоїздів Другої світової війни, в якому брали участь легендарний «Ілля Муромець» та німецький «Адольф Гітлер». Дуель вийшла стрімкою, противники, виявивши один одного, майже одночасно дали залп, але якщо артилеристи «Іллі Муромця» накрили ворога з першого пострілу, то снаряди ворога лягли повз ціль. «Катюші» «Іллі Муромця» завершили розгром ворожого бронепоїзда, а після захоплення міста, переможці виявили останки спотвореної машини ворога.

Подарунок фронту від муромських жителів — бронепоїзд «Ілля Муромець» почав війну із загарбниками на початку 1942 року на Брянському фронті. Він був озброєний важкими гарматами, скорострільними зенітними гарматами, кулеметами і реактивними мінометами «Катюша» (вперше в історії бронепоїздів) і за одну хвилину вражав площу 400х400 метрів гарматним вогнем.

У квітні 1942 року бронепоїзд «Ілля Муромець» прийняв перший бій біля населеного пункту Виползово, згодом брав участь у нальоті на захоплений фашистами Мценськ з наказом паралізувати роботу станції, де в цей час йшло інтенсивне розвантаження ешелонів. Після виконання завдань у німецькому тилу бронепоїзд повернувся без втрат. Гітлерівська авіація вистежувала бронепоїзд у дорозі і на станціях. 12 травня 1942 року змогла пошкодити штабний вагон, в якому загинули командир 31-го дивізіону бронепоїздів майор Грушелевський Я. С., начальник штабу дивізіону старший лейтенант Писемський С. В., кореспондент газети «Гудок» Букаєв О. С. Закінчив війну «залізничний бог» у Франкфурті-на-Одері, зробивши понад 160 вогневих нальотів, під час яких знищив 14 гармат і мінометних батарей, 36 вогневих точок противника, 875 солдатів і офіцерів, збив 7 літаків і розгромив незліченну безліч ворожих ешелонів і товарних поїздів. Після війни за бойові заслуги 31-й окремий особливий Горьківський дивізіон бронепоїздів, до якого входив бронепоїзд «Ілля Муромець», був нагороджений орденом Олександра Невського. У 1971 році бронепоїзд «Ілля Муромець» знайшов вічну стоянку у своєму рідному Муромі.

У 1943 року вокзал станції Ковель був зруйнований. Нову будівлю, яка й існує досі, відновлена лише у 1951 році.

Післявоєнне відродження залізниці було тяжким, але швидким — у 1950 році на Ковельській залізниці вже курсувало 33,5 пар поїздів, із яких прямого сполучення — 5,5 пар, місцевого — 2 пари, приміського — 26 пар. Для порівняння: на початку 1950-х років у Волинській області існувало лише 6 регулярних автобусних маршрутів: Луцьк — Володимир, Луцьк — Берестечко, Луцьк — Ратне, Луцьк — Ківерці, Луцьк — Київ та Луцьк — Львів.

У 1953 році Ковельська залізниця увійшла до складу Львівської залізниці.

У 1961 році між Львовом та Ковелем був призначений перший і єдиний на той час в Україні пасажирський поїзд з двоповерховими вагонами, що були розроблені спеціально для СРСР у 1959 році та виготовлялися у Німецькій Демократичній Республіці на вагонобудівному заводі «Аммендорф» у Герліці. Ці вагони були передані тодішньому Радянському Союзу в якості репарації та компенсації за нанесену державі руйнування під час війни. Двоповерховий поїзд на маршруті Ковель — Львів курсував впродовж 15 років. З часом, через технічний знос та зміни в потребах пасажирських перевезень, він був знятий з експлуатації.

У 1972 році зі станції Ковель вперше вирушив за межі державного кордону поїзд сполученням Ковель — Москва. Ця подія стала початком розбудови Ковельського залізничного вузла.

2013 року відзначена історична подія, саме 140 років тому на станцію Ковель прибув перший поїзд. До пам'ятної дати у Ковелі відреставрували і своєрідний символ міста — легендарний паровоз Су-253-25 на Привокзальній площі.

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

19 лютого 2023 року, близько 02:00, на станції Ковель зійшов з колії тепловоз М62м-1225-2, що прямував з поїздом № 67 сполученням Київ — Варшава у бік Польщі, пройшовши залізничний міст через річку Турію та приблизно через 200 м після мосту зійшов з колії. Локомотив завалився під кутом 45°. Перший вагон також нахилився, але його утримала електрична опора. За висновками «Укртрансбезпеки» причиною аварії стало — наїзд правим колесом першої колісної пари на перешкоду (сторонній металевий предмет) під час проходження стрілочного переводу, викочування гребня правого колеса першої колісної пари на головку рейки колійного вплетіння № 2 з наступним скочуванням лівого колеса у середину колії станції Ковель.

У ніч на 26 грудня 2025 року російські окупанти атакували залізничну інфраструктуру станції Ковель. Зокрема, пошкоджений локомотив та вантажний вагон, вибуховою хвилею вибиті вікна цеху локомотивного депо.

1 січня 2026 року окупанти знову атакували залізничну станцію, внаслідок якої пошкоджені будівлі локомотивного депо, зафіксовано близько семи влучань ворожими дронами.

Інфраструктурний проєкт «Укрзалізниця» планує залучити до реконструкції споруд залізниці з електрифікацією ділянки Ковель — Ізов — Державний кордон (з Польщею) разом із регіональною філією «Львівська залізниця» та ТОВ ПКП «Металургійна ширококолійна лінія» (LHS). На цю ділянку, яка зараз експлуатується на тепловозній тязі, припадає 90 % залізничних перевезень між Україною та Польщею. Завдяки електрифікації потік вантажів на цьому напрямку стане більш інтенсивним та зменшаться експлуатаційні витрати і спроститься технологія організації руху вантажних поїздів.

7 квітня 2017 року підписаний меморандум про взаєморозуміння про втілення даного проєкту .

Пасажирське сполучення

Пасажирське сполучення Волині з областями Україною та світом донедавна постійно покращувалося. Декілька десятиліть з Волині вирушають фірмові пасажирські поїзди: «Світязь» сполученням Ковель — Київ; «Голубі озера» сполученням Ковель — Одеса; «Лісова пісня» сполученням Ковель — Запоріжжя (до 2014 року — до станції Сімферополь, до лютого 2022 року — до станції Новоолексіївка); «Волинь» сполученням Ковель — Москва (з 2014 року — вагони безпересадкового сполучення у складі поїзда № 74/73  — Москва, з 20 травня 2019 року — скасовані).

У складі поїзда Ковель — Київ деякий час курсував вагон безпересадкового сполучення Ковель — Кисловодськ. У 1990-х роках курсували поїзди Ковель — Черкаси, до середині 2000-х років — поїзд сполученням Ковель — Суми. Згодом швидкість поїздів почала знижуватися, а деякі рейси скасовувалися через фінансоване зубожіння.

У березні 2020 року скасований поїзд міжнародного сполучення  — Холм через карантинні обмеження щодо нерозповсюдження захворюваності спричиненою COVID-19, який так і не був відновлений.

Наразі станція є кінцевою майже для усіх пасажирських поїздів, за винятком транзитних пасажирських поїздів у напрямку Холма та Ужгорода.

Пасажирські поїзди далекого сполучення від станції Ковель курсують до Києва, Львова, Луцька, Рівного, Здолбунова, Коростеня, Козятина, Бердичева, Вінниці, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Харкова та Варшави-Західної, Холма (Польща).