Кочівницька коса () — традиційна чоловіча зачіска кочових народів Азійського степу. Мала вигляд коси або чуба, що носився на потилиці, маківці або скронях оголеної голови.
Найвідомішою є зачіска маньчжурів, які заплітали косу з трьох пучків на потилиці, виголюючи лоб і скроні. Їхні попередники — кидані, носили такі самі коси на маківці. Серед середньовічних монголів були поширені зачіски із двома косами, які запліталися на скронях.
Після завоювання Китаю маньчжурами в 1644 році уряд маньчжурської династії Цін зобов'язав все чоловіче населення країни виголювати маньчжурські коси на знак покори завойовникам. Носіння довгого волосся каралося смертю. Через це у тогочасному Китаї ходила приказка: «той хто має голову, не має волосся; той хто має волосся, не має голови». Маньчжурські коси були скасовані після скинення маньчжурського режиму китайцями в ході Сіньхайської революції 1912 року.
В країнах Заходу й Росії 19 століття китайські коси помилково сприймали за давній «китайський звичай». Проте власне китайці, які протестували проти маньчжурського режиму в часи Тайпінського повстання 1856–1864 років, підкреслено носили довге волосся. Маньчжури називали їх «довговолосими» () або «волохатими бандитами» ().
Див. також Чуб — зачіска у шляхти й козаків 17 — 18 століття. Айдар — зачіска у казахів.
Джерела та література Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005. 辮髪 // 世界大百科事典 第２版.
Посилання