4-та Золочівська бригада УГА — військове формування у складі 2-го корпусу УГА.
Створена з групи «Схід» у січні 1919 року.
Відомості З самого початку в січні і лютому 1919 року, під командуванням полковника Василя Дідюкова, в кінці лютого команда перейшла в руки отамана Степана Шухевича, а пізніше, від 3 травня бригадою командував полковник Степан Чмелик. Начальником штабу був сотник Мирон Луцький а після нього сотник Осип Демчук. З січня 1919 року — начальний лікар 4-ї бригади УГА в Камінці Струмиловій — доктор Білозор Володимир.
Розташування командування бригади було село Куровичі, а в другій половині березня 1919 року вона була перенесена в село Борщовичі.
Бригада складалася з чотирьох піхотних куренів. У травні 1919 року була організована кінно-кулеметна сотня під командуванням четаря Салька Ротенберга і четаря Михайліва.
Під Львовом бригади охороняли частину фронту від села Великі Грибовичі, та далі через Малехів, Ляшки, Сороки, Кривчиці, Чортову скелю, аж до Пасік. Протягом першого відступу, в районі Чорткова з чотирьох куренів було сформовано 7-й і 8-й піхотні полки. У бригаді було два артилерійських полки, один легкий і один важкий під командуванням сотника Петра Лясковського (наддніпрянець).
8 червня 1919 року бригада взяла участь у Чортківській офензиві, в боях під Білобожницею, Теребовлею, Бережанами і Поморянами. Під час другого відступу бригада переправилися через річку Збруч в районі м. Скали.
За Збручем, 21 липня 1919 р., командування бригади перейшло в руки отамана Петра Лясковського, і останнім командиром бригади був Богуслав Шашкевич. Під час переможного походу на Київ бригада була в групі армії генерала Арнольда Вольфа, і творила ліве крило антибільшовицького фронту.
Під час битви за Проскурів, в серпні 1919 року 7-й полк бригади, під командуванням сотника Петра Газдайки, захопив бронепотяг противника і перейменував його в «Золочівка», пізніше 8-й полк бригади, під командуванням сотника Іванова, захопив інший більшовицький бронепотяг і перейменував його на «Галичину».
Після зайняття Проскурова, бригада вела низку переможних боїв за Старокостянтинів, Шепетівку, Полонне, а пізніше, разом з 7-ю Львівською бригадою УГА 22 серпня 1919 року зайняла Житомир. Після здобуття Коростеня, бригада вела важкі криваві бої з більшовиками за Коростишів.
По втраті Києва бригада відступає на Козятин і переведена на фронт проти білої армії генерала Антона Денікіна.
Вояки бригади Евстахій Гомотюк — хорунжий кінної сотні.
Література Золочівська (4) бриґада УГА // — Т. 3. — С. 842. Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях — Вінніпег, 1958. — С. 92—93.