Особлива операція 1005 (), також звана «операція 1005» (), або «операція ексгумації» () була проведена під час Другої світової війни нацистською Німеччиною з метою приховання слідів убивства мільйонів людей у ході операції Рейнхард.
Опис Операція проводилася під суворим секретом в період з 1942 по 1944 роки з використанням ув'язнених концентраційних таборів, які розкопували масові поховання і спалювали трупи. Ці робочі групи офіційно називалися «трупні команди» () і були частиною Зондеркоманди 1005; щоб уникнути втеч, ув'язнені часто працювали в ланцюгах. За операцією наглядали відібрані команди з СД і поліції порядку.
Історія
У березні 1942 року обергруппенфюрер СС Рейнхард Гейдріх доручив штандартенфюреру СС Паулю Блобелю проведення операції 1005. Однак її початок затримався через убивство Гейдріха в червні 1942 року чеськими агентами УСО в результаті операції «Антропоїд». У кінці червня групенфюрер СС Генріх Мюллер, голова гестапо, остаточно віддав Блобелю цей наказ. У той час як принциповою метою було знищення слідів страт євреїв, операція могла також включати й інші жертви нацистських айнзатцгруп.
Блобель розпочав свою роботу з експериментів у Хелмні. Але спроби використати запальні бомби для знищення ексгумованих тіл були невдалими, оскільки вогонь перекинувся на прилеглий ліс. Найефективніший спосіб був урешті-решт знайдений у вигляді величезних похоронних багать на залізних ґратах. Цей метод був пов'язаний із викладанням шарами тіл і дров на рейках. Фрагменти кісток, що лишались, перемелювали особливими машинами і знову захоронювали в ямах.
Операція офіційно розпочалася в Собіборі. Трупна команда викопала тіла з масового поховання навколо табору і спалила їх. Після того, як робота була зроблена, робітники були страчені. У грудні 1942 року процес перемістився в Белжець. Оскільки в таких таборах, як Аушвіц або Берґен-Бельзен, були крематорії для спалювання тіл, операція 1005 на їхніх територіях не проводилася. Після Белжця роботу було продовжено в Треблінці
Операція проводилася також на місцях більш ранніх масових вбивств, таких як Львів, Бабин Яр і IX форт у Каунасі. У 1944 році при наступі Червоної армії обергрупенфюрер СС Вільгельм Коппе, голова рейхсгау Вартеланд, віддав наказ про організацію в усіх п'яти областях Генерал-губернаторства своїх окремих груп операції 1005, аби почати «очищення» масових поховань. Операції ще не були повністю закінчені, коли наступаючі радянські війська досягли ще не очищених місць.
Після операції
У ході Нюрнберзького процесу після війни представник Адольфа Ейхмана, гауптштурмфюрер СС Дітер Вісліцені (), дав такі свідчення про операцію 1005:
Блобель був засуджений до смерті Нюрнберзьким трибуналом за справою про айнзатцгрупи. Він був повішений у в'язниці Ландсберг 8 червня 1951 року. У Нюрнберзі Блобеля звинувачували у смерті близько 60 тисяч осіб, за свідченнями було доведено 10-15 тисяч смертей .
Література Arad, Yitzhak, Belzec, Sobibor, Treblinka, Indiana University Press, 1992 ISBN 0-253-21305-3 Edelheit, Abraham J., and Edelheit, Herschel, History of the Holocaust, Westview Press, 1995 ISBN 0-813-32240-5
Примітки
Посилання Operation Reinhard: «The attempt to remove traces» Aktion 1005 — effacing the murder of millions Кодова назва — «Операція 1005»