Герб У́жгорода — офіційний герб міста Ужгород Закарпатської області, затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 14 червня 1990 року.
Опис "На лазуровому щиті на тонкому вигнутому золотому підніжжі три золоті виноградні лози, що перетинають одна одну; на лозі в центрі один лист; на крайніх лозах по грону винограду знизу та по листку зверху того ж кольору."
Історія
Угорський період
Печатка міста Унґ Перша міська печатка вперше зустрічається на документі, написаному угорською мовою і підписаному старостою Больдижаром Кальмаром 14 квітня 1591 року. На печатці зображена гілка із чотирма листками, праворуч зверху намальовано зірку, а вгорі виведено слово «WNG». На ще одному відтиску, знайденому істориком Іваном Міськовиму Прешові, чітко видно інший надпис – «DEONG».Можна припустити, що місто мало мінімум дві печатки.
Друга міська печатка Печатка 1635 року не збереглася, однак нею користувалися навіть у XVIII столітті. Саме на ній вперше з'являється виноградний стовбур з якого виходять три гілки, дві з яких схрещуються посередині. З гілок звисають донизу три листки й два грона, зверху видно кілька молодих пагонів. Саме такий вигляд мали в ті роки всі виноградні кущі на місцевих виноградниках. Цей спосіб формування виноградного куща називався угорською «корікаш», тобто «круглий». Також це називали виноградом, закрученим «на карічку». Текст печатки – «SIGILLVM CIVITATIS DEVNG ANNO 1635», тобто «Печатка міста Де Унґ від 1635». Сам штамп був виготовлений зі срібла.
Перший герб Деякі джерела стверджують, що перше кольорове зображення герба Ужгорода відоме від 1701 року. Зазначається, що поле синє, а виноград - золотий.
Австро-Угорський період
Герб Гуґо Ґерарда Штреля
1885 року геральдист Гуґо Ґерард Штрель для праці "Lind K. Städte-Wappen von Österreich-Ungarn. Wien: Verlag von Anton Schroll & Co, 1885" створив власні реконструкції на основі міських печаток з червоним полем. Для альбому "Герби міст Австро-Угорщини" 1904 року Штрель знову зобразив герб із червоним полем. 1902 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило блазон до герба, де поле лазурове. Саме лазурове поле зображували на міських печатках того періоду.
Герб Іґнаца Фелшенфельда
1903 року Міністерство внутрішніх справ Угорщини направило лист до Унґвара із рекомендацією оновити міську печатку. Урядовці пропонували звернутися до графіка Іґнаца Фелшенфельда (Felsenfeld Ignácz), котрий працював у Будапешті, аби він виготовив для Унґвара нову печатку у двох екземплярах.
Для Унґвара він створив зображення печатки на основі герба, який до національної книги реєстрації увійшов із таким описом: «Щит у стилі бароко, синього кольору, на якому із зеленої землі росте виноградний кущ із трьома виноградними лозами, з яких крайні посередині щита перетинають одна одну і з них звисає по одному золотистому грону, а з кожної із трьох лоз звисає по одному зеленому листку».
Радянський період
Перший радянський герб
24 січня 1984 року рішенням Ужгородської міської Ради народних депутатів затверджено новий герб Ужгорода на традиційному щиті. Автори: Томчаній Михайло Михайлович, Чендей Іван Михайлович. "На червоному щиті з лазуровою базою дві золоті виноградні лози з гронами і з серпом і молотом над ними. Лоза з 2 гронами уособлює працьовитість, любов до життя, красу, гармонію і шляхетність."
"Лоза як уособлення працьовитості, любові до життя, вічної молодості та краси, гармонії та шляхетності цілком і повністю відповідає сучасному Ужгороду. Серп та молот у верхній частині герба символізують радянську державність. Вони органічно вливаються в герб своєю суттю та своїм виразом, суттєво доповнюють те, чого йому віками не вистачало. У такому вигляді герб стає справжнім символом праці – тієї самої праці, яка є джерелом життя на землі. Зображення герба має червоний та блакитний кольори - Державного прапора УРСР."
Другий радянський герб 14 липня 1990 року історичний герб Ужгорода відновлено рішенням Ужгородської міської ради: "У лазуровому полі виростає з землі виноградний кущ з трьома лозами золотого кольору." Герб складено на німецькому (бароковому) щиті.
Незалежна Україна 14 червня 1996 року на сесії Ужгородської міської ради герб було перезатверджено.
Виноград на гербі Ужгорода
Існують відомості, що виноград на Ужгородщині вирощували вже в III столітті. Перші кочові племена угрів, які прийшли в Дунайську улоговину із Сходу на початку Х століття, очевидно, завезли середньоазійські пізні столові сорти винограду.
1254 року угорський король Бела IV запросив німецьких та італійських виноградарів та виноробів (вінцлерів) для заселення спустошеної місцевості. На початку XVI століття виноробство тут почало розвиватися інтенсивніше. Ужгородські вина йшли не тільки для забезпечення потреб населення і місцевих феодалів, але потрапляли й на королівський стіл.
З першої половини XVI століття і до XVII століття виноробство на Ужгородщині розвивалося під впливом виноробних районів Причорномор'я. У період турецького протекторату під виноградники були освоєні майже всі південні схили вулканічних пагорбів Ужгородщини. Можливо, саме в цей час побудували перші винні підвали в Ужгороді. Однак, відповідно до феодального порядку, селянин міг пити вино, виготовлене зі свого винограду, тільки у визначений паном період, який, як правило, обмежувався декількома тижнями Різдвяних та Великодніх свят. Це значно гальмувало розвиток торгового обміну, негативно відбивалося на рівні життя місцевого населення та сповільнювало зростання сільських населених пунктів.
Примітки
Джерела Символы Ужгорода, Ужгородского района, Закарпатья Символика Ужгорода
Див. також Ужгород Прапор Ужгорода
Посилання Офіційний сайт міста Ужгород та Ужгородської міської ради