Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р. у Києві, які переросли в знамените голодування українських студентів на майдані Незалежності і змусили Верховну Раду УРСР піти на деякі поступки національно-демократичним силам. Йшлося, передусім, про відставку тодішнього прем'єра В. Масола та протидію спробі нав'язати Україні так званий «союзний договір». Вихідці-студенти цієї революції складуть активну частину українського національного політикуму 1990—2000—2010-х. Див. Студентська революція на граніті.
Події Див. також: :Категорія:1990
1 січня — Ірландія розпочала головування в Раді ЄС. 19 січня — в Ужгороді було створено «Товариство Карпатських Русинів». Першим головою товариства став тодішній головний архітектор обласного центру, міста Ужгород — Михайло Михайлович Томчаній. 28 січня — в Бухаресті, Румунія продемократичні демонстрації з вимогами від тимчасового уряду звільнення всіх колишніх комуністів з посад у владі та усунення тимчасового президента країни Ілієску з його посади. 23 лютого — чемпіоном світу з хокею на траві серед чоловіків стала збірна Нідерландів. 10 березня — чемпіоном світу з гандболу серед чоловіків стала збірна Швеції (у фіналі перемогла збірну СРСР з рахунком 27-23). 14 березня — у Львівській області в Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України. 15 березня — вперше встановлені офіційні зв'язки між Ватиканом і СРСР; 24 квітня — на орбіту Землі був доставлений телескоп Хаббл. 2 травня — чемпіоном світу з хокею стала збірна СРСР. 5 травня — переможцем пісенного конкурсу Євробачення 1990 став Тото Кутуньо, що представляв Італію з піснею «Insieme 1992». 4 червня — Завершила свої повноваження голова президії верховної ради УРСР Валентина Шевченко. 12 червня — Верховна Рада РРФСР прийняла Декларацію про державний суверенітет республіки. 1 липня — Італія розпочала головування в Раді ЄС. 8 липня — у фіналі чемпіонату світу з футболу збірна ФРН перемогла збірну Аргентину з рахунком 1-0. 16 липня — Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 26 липня — вступ на посаду міністра внутрішніх справ УРСР Василишина Андрія Володимировича. 1 серпня — 500-ліття Запорозького козацтва. 3 серпня — Закону «Про економічну самостійність Української РСР», що передбачав повну господарську самостійність і свободу підприємництва усіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України; введення національної грошової одиниці, самостійність регулювання грошового обігу; національну митницю, захищеність внутрішнього ринку. 13 серпня — Рішення парламенту НДР про об'єднання з ФРН. 19 серпня — у фіналі чемпіонату світу з баскетболу в Аргентині збірна СФРЮ перемогла збірну СРСР з рахунком 92-75. 5 вересня — заснований Львівський інститут менеджменту. 3 жовтня — завершено об'єднання Німеччини. 2-17 жовтня — в Києві відбувся протест-голодування студентів, що увійшов в історію під назвою «Студентська революція на граніті».
Вибори вперше за повоєнний період, у республіках СФРЮ відбулися вільні парламентські вибори на багатопартійній основі. 4 березня — у СРСР відбулися перші альтернативні вибори народних депутатів. 15 березня — Михайло Горбачов був обраний єдиним в історії СРСР президентом;
Народились Див. також: :Категорія:Народились 1990 1 січня — Євгенія Тульчевська, українська модель. 3 січня — Гончар Юлія, українська драматургиня, сценаристка. 4 січня — Тоні Кроос, німецький футболіст, чемпіон світу (2014). 12 січня — Сергій Карякін, російський шахіст. 13 січня — Ліам Гемсворт, австралійський актор. 14 січня — Ірина Журавська, українська модель. 23 січня — Julik, український співак. Колишній учасник колективу «DZIDZIO». 27 лютого — Єгор Гордєєв, ведучий ранкової програми «Сніданок з 1+1». 28 лютого — Анна Музичук, українська шахістка. 8 березня Макс Барських, український співак. Петра Квітова, чеська тенісистка-професіонал. Асьєр Ільярраменді, іспанський футболіст. 23 березня — Принцеса Йоркська Євгенія. 26 березня — Аннамарі Данча, українська сноубордистка, призерка чемпіонату світу. 27 березня - Кімбра, новозеландська співачка. 1 квітня — Сергій Рибалка, український футболіст. 9 квітня — Крістен Стюарт, американська акторка. 10 квітня — Алекс Петтіфер, англійський актор та модель. 15 квітня — Емма Ватсон, британська акторка, модель, активістка з прав людини, феміністка, Посол доброї волі ООН-Жінки. 16 квітня — Артур Занетті, бразильський гімнаст. 19 квітня — Денис Гармаш, український футболіст, півзахисник, колишній гравець збірної України 21 квітня — Надія Дорофєєва, українська співачка, модельєрка, блогерка та акторка. 23 квітня — Дев Пател, британський актор індійського походження. 5 травня — Олена Вороніна, українська фехтувальниця, срібна призерка Олімпійських ігор в командній шаблі. 1 червня — Стас Шуринс, латвійський та український музикант, співак, композитор. 7 червня — Еллісон Шмітт, американська плавчиня, триразова олімпійська чемпіонка (2012). 14 червня — Регіна Тодоренко, українська та російська співачка, телеведуча і мандрівниця. 18 червня — Крістіан Тейлор, американський легкоатлет. 2 липня — Марго Роббі, австралійська акторка та продюсерка. 10 липня — Алдос Гардінг, новозеландська інді-фолк виконавиця та авторка пісень. 26 липня — Світлана Тарабарова, українська співачка. 28 липня — Антоніна Хижняк, українська акторка театру, кіно та дубляжу. 3 серпня — Наталія Могилинець, українська співачка та модель. 9 серпня — Білл Скашгорд, шведський актор 12 серпня Маріо Балотеллі, італійський футболіст. ETOLUBOV, українська співачка. 15 серпня — Дженніфер Лоуренс, американська акторка 17 серпня — Влад Ситнік, український співак (баритон). Переможець міжнародного пісенного конкурсу «Слов'янський базар — 2017». 18 серпня — Олександр Качура, український адвокат, народний депутат України IX скликання. 4 вересня — Ольга Харлан, українська фехтувальниця (шабля), олімпійська чемпіонка (2008). 19 вересня — Юлія Джима, українська біатлоністка, олімпійська чемпіонка. 26 вересня Роман Безус, український футболіст. Міла Нітіч, українська співачка. 6 жовтня — Євген Пронін, український юрист, адвокат. 11 жовтня — Юлія Саніна, українська співачка, солістка рок-гурту «The Hardkiss». 17 жовтня — Єлизавета Ясько, українська політикиня, політологиня, народна депутатка України IX скликання. 20 жовтня — В'ячеслав Рибіков, український музикант, бронзовий призер та лауреат конкурсу Нова хвиля. 9 листопада — Роман Скорпіон, український співак та автор пісень. 11 листопада — Анна Гресь, українська модель та блогерка. 15 листопада — Альона Мусієнко, українська модель, акторка, телеведуча. 24 листопада — Sonya Kay, українська співачка. 26 листопада — Марія Собко, українська співачка. 30 листопада Магнус Карлсен, норвезький шаховий гросмейстер, чемпіон світу з шахів. Євген Шахов, український футболіст, півзахисник, колишній гравець збірної України 1 грудня — Шанель Іман, американська модель.
Померли Див. також: :Категорія:Померли 1990, Список померлих 1990 року
6 січня — Софі Пікар, швейцарська математикиня 2 березня — Шейкі Джейк Гарріс (справжнє ім'я Джеймс Д. Гарріс), американський блюзовий музикант (нар. 1921) 4 березня — Маргелов Василь Пилипович, командувач повітряно-десантних військ СРСР, Герой Радянського Союзу, генерал армії, десантник № 1. 5 травня — Євреїнов Юрій Миколайович, український архітектор і графік (* 1932). 15 серпня — Віктор Цой, соліст гурту «Кіно». 9 вересня — Мень Олександр Володимирович, священик Російської православної церкви, богослов, проповідник, автор книг з богослів'я, історії християнства та інших релігій, вбитий.
Нобелівська премія з фізики: Джером Фрідман, Генрі Кендалл та Річард Тейлор — «За піонерські дослідження глибоко непружного розсіювання електронів на протонах і зв'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі у фізиці часток» з хімії: Елайс Джеймс Корі — «За розвиток теорії і методології органічного синтезу» з медицини та фізіології: Джозеф Маррі та Едвард Томас — «За відкриття, що стосуються трансплантації органів та клітин при лікуванні людських хвороб» з економіки: Гаррі Марковіц, Мертон Міллер та Вільям Шарп — «За піонерську роботу в теорії фінансової економіки» з літератури: Октавіо Пас премія миру: Михайло Горбачов — «За провідну роль у мирному процесі, який сьогодні є важливою складовою життя міжнародного співтовариства»
Премія Філдса Володимир Гершонович Дрінфельд Воен Джонс Морі Сіґефумі Едвард Віттен
Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка Дмитро Григорович Білоус Борис Григорович Возницький Кубанський козачий хор (художній керівник: Захарченко Віктор Гаврилович) Захарова Світлана Авксентіївна Козловський Іван Семенович Пушик Степан Григорович
Державна премія України в галузі науки і техніки 1990 Список лауреатів див. Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (1990).
Примітки