Сен-Жіль, також Сінт-Хіліс ( , ) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 2,52 км ². Населення комуни становить 48439 осіб (2011 рік).

Назва Коли село виникло, воно мало назву Superior Bruxella латинською мовою або Obbrus-sel (Op Brussel) місцевим діалектом нідерландської мови, що в перекладі означає «Горішній Брюссель». Таку назву йому дало духівництво абатства Форе, на територіях котрого виникло село. У XVIII столітті абатство створило у селі окрему парафію під назвою Оп-Брюссель-Сен-Жіль (Op-Brussel-Saint-Gilles), що з часом скоротилася до Сен-Жіль французькою або Сінт-Хіліс нідерландською мовою.Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 270—271.

Історія Сен-Жіль вперше згадується у документах від 1216 року. Село було утворене на територіях абатства Форе. 1298 року Ян ІІ, герцог Брабанту, надав жителям Сен-Жіля ті самі права, які мали жителі навколишніх населених пунктів біля Брюсселю. З початку XIII століття і до середини XVIII століття село разом з деякими іншими селищами входило до складу так званого «брюссельського казана» (фламандською Kuype van Brussel, , ) — було тісно пов'язане з Брюсселем у адміністративних, судових і податкових питаннях. В той же час у релігійних питаннях село відносилося до великого абатства Форе. У XVIII столітті тут було утворено власну парафію.

З будівництвом другого брюссельського муру і розширенням меж міста Брюссель село стало розташованим впритул до міста Брюссель. Через численні війни село зазнало кілька руйнувань. 1414 року воно було зруйноване військами Жана Безстрашного, а 1489 року — військами Максиміліана І. 1672 року тут було збудовано фортецю (), навпроти Хальської брами другого брюссельського муру. Цей форт відіграв позитивну роль в обороні Брюсселю під час бомбардування його військами Людовика XIV у 1695 році. У 1782 році він був розібраний.

До XIX століття Сен-Жіль залишався переважно сільським населеним пунктом. Найбільшим промисловим підприємством тут була текстильна мануфактура, заснована 1841 року й розташована навпроти Хальських воріт Брюсселю.

У 1864 році від Сен-Жіля до Брюсселя відійшла смуга території для будівництва авеню Луїзи (, ), що з'єднала центральну історичну частину Брюсселя з його південною частиною. Між 1878 й 1884 роками у комуні було збудовано в'язницю в англійському архітектурному стилі часів Тюдорів. Протягом XIX століття представники середнього й заможного класів купували у комуні дешеві ділянки й будували тут свої будинки. У комуні з'явилися широкі вулиці. До 1900 року Сен-Жіль став заможним містом з населенням до 50 тис. жителів, де архітектори будували будинки у стилі модерн для багатих замовників. Тут була майстерня й Віктора Орта.

Багато представників середнього класу наприкінці ХХ століття виїхали з міста у південні й східні комуни Брюссельського столичного регіону, натомість тут поселилося чимало іммігрантів.

Населення 1900 рік — 50000 осіб. +Населення комуни Сен-Жіль з 1990 по 2011 рік Рік 1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 Населення 43579 42663 42458 43733 44767 45235 45712 46981 48439 <small>Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

У комуні, за даними на 1 січня 2011 року, проживало 48439 чоловік, з яких 26314 людини (54,32 %) були бельгійського походження і 22125 (45,68 %) — іноземцями, з яких 15128 людей походили з країн Євросоюзу, 6997 людей — з інших країн світу. Зі всіх іноземців 140 людей мали статус політичних біженців.

+Склад населення комуни Сен-Жіль за країнами походження в різні роки. Країна походження 2001 2003 2004 2005 2006 2008B. Wayens, P. Kummert, G. Dumont. Commune de Saint-Gilles. Editeur responsible P. Debouverie. Bruxelles, 2010. P. 14. 2011 Алжир 194 208 202 200 203 н. д. 217 Бельгія 24381 25751 26136 26108 26312 26191 26314 Бразилія 54 78 97 112 117 н. д. 470 Велика Британія 362 408 418 375 390 н. д. 456 Вірменія н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 100 Гвінея н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 105 Греція 939 899 873 801 762 653 593 Дем. Респ. Конго (колишній Заїр) 226 256 247 231 245 н. д. 364 Еквадор н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 537 Індія 37 43 45 51 75 н. д. 101 Іспанія 2412 2217 2119 2049 1965 1847 1763 Італія 1904 1800 1780 1751 1718 1654 1770 Камерун 54 69 71 80 85 н. д. 226 Марокко 4029 3048 2916 2835 2683 2439 2280 Нідерланди 218 259 250 236 269 н. д. 329 Німеччина 242 284 311 363 388 442 513 Польща 162 390 468 583 792 1246 1749 Португалія 2919 2804 2840 2758 2705 2691 2684 Румунія 29 83 99 139 206 449 738 США 84 99 97 126 123 н. д. 163 Туреччина 232 194 181 170 189 н. д. 178 Україна н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 36 Філіппіни 158 218 202 178 156 н. д. 147 Франція 1919 2153 2282 2226 2402 2759 3788 Швеція 104 132 158 134 124 н. д. 151 Інші 1595 2002 2105 2227 2356 4864 2667 Разом 42254 43395 43897 43733 44265 45235 48439 <small> Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни становить 100 або більше осіб.

Див. також Юніон Сент-Жилуаз – місцевий футбольний клуб.

Посилання