Cogito ergo sum ( — «») — засадниче положення філософії Рене Декарта.
Уперше Декарт висловив його французькою в «Розмірковуваннях про метод» (1637)Discourse On the Method у Проекті Гутенберг. У «Засадах філософії» 1644 року він використав латинську форму.
Методологічне значення фрази для Декарта в тому, що існує твердження, яке є безумовно істинним. Декарт закликав до універсального сумніву. Сумніватися можна у всьому — в бутті зовнішнього світу, Бога, матерії тощо, однак суб'єкт міркування не може сумніватися у власному бутті, оскільки, якщо його немає, то хто ж тоді розмірковує?
Декарт першим із значних філософів почав використовувати термін свідомість. Принцип cogito ergo sum стверджує, що свідомість безумовно існує, втім Декарт був дуалістом на відміну, наприклад, від Берклі, і крім світу думок (res cogitans), визнавав існування також світу речей протяжних (res extensa), тобто матеріального світу.
«Інкогніто ерго сум» можна перекласти як «Існую, бо нікому невідомий».
Див. також
Соліпсизм Список латинських висловів
Виноски