Премія Феміна́ () — французька літературна премія, що присуджується жінками. Була створена 1904 року 22 співробітницями журналу «Щасливе життя» (нині «Феміна») на чолі з Анною де Ноай. За задумом засновниць, Феміна повинна була скласти альтернативу виключно «чоловічій» Гонкурівській премії. До журі входять лише жінки, останнім часом серед них — історикиня Мона Озуф, письменниці Бенуат Гру, Даніель Сальнав, Шанталь Тома. Премію за найкращий твір французької літератури за поточний рік у віршах чи прозі присуджують щорічно у першу середу листопада в паризькому палаці Крійон на Єлисейських полях.

З 1985 року присуджують також Премію Феміна зарубіжному(-ій) автору(-ці), з 1999 — премію Феміна за есе.

Лавреати й лавреатки 1904 — Міріам Аррі, «Завоювання Єрусалиму» 1905 — Ромен Роллан, роман «Жан-Крістоф» 1906 — Андре Кортіс, «Геми і муари» 1907 — Колетт Івер, Принцеса науки 1908 — Едуар Естоньє, Таємне життя 1909 — Едмон Жалу, Решта — це тиша 1910 — Маргарита Оду, роман «Марі-Клер» 1911 — Луї де Робер, Роман хворого 1912 — Жак Морель, Зів'яле листя 1913 — Каміль Марбо, Завуальована статуя 1914, 1915, 1916 — премію не присуджували 1917 — Рене Мілан, L'Odyssée d 'un transport torpillé 1918 — Анрі Башлен, Le Serviteur 1919 — Ролан Доржелес, Les Croix de bois 1920 — Едмон Гожон, Le Jardin des dieux 1921 — Раймон Ескол, «Кантегріль» 1922 — Жак де Лакретель, Silbermann 1923 — Жанна Гальзі, Les Allongés 1924 — Шарль Дерен, Le Bestiaire sentimental 1925 — Жозеф Дельтей, «Жанна д'Арк» 1926 — Шарль Сильвестр, Prodige du cœur 1927 — Марі ле Франк, Grand-Louis l'innocent 1928 — Домінік Дюнуа, Georgette Garou 1929 — Жорж Бернаноса, La Joie 1930 — Марк Шадурн, Cécile de la Folie 1931 — Антуан де Сент-Екзюпері, «Нічний політ» 1932 — Рамон Фернандез, Le Pari 1933 — Женев'єв Фоконьє, Claude 1934 — Робер Франсіс, Le Bateau-refuge 1935 — Клод Сільв, Bénédiction 1936 — Луїза Ерв'є, Sangs 1937 — Раймон Вінсен, Campagne 1938 — Фелікс де Шазурн, Caroline ou le Départ pour les îles 1939 — Поль Віалар, роман «Морська троянда» 1940, 1941, 1942, 1943 — премію не присуджували 1944 — видавництво «Мінюї» 1945 — Анн-Марі Монне, Le Chemin du soleil 1946 — Мішель Робіда, Le Temps de la longue patience 1947 — Габрієль Руа, Bonheur d'occasion 1948 — Емманюель Роблес, Les Hauteurs de la ville 1949 — Марія Ле Ардуен, La Dame de cœur 1950 — Серж Груссар, La Femme sans passé 1951 — Анн де Турвіль, Jabadao 1952 — Домінік Ролен, Le Souffle 1953 — Зоя Ольденбург, La Pierre angulaire 1954 — Габрієль Веральді, La Machine humaine 1955 — Андре Дотель, Le Pays où l 'on n'arrive jamais 1956 — Франсуа-Режі Бастід, Les Adieux 1957 — Крістіан Мегре, Le Carrefour des solitudes 1958 — Франсуаза Малле-Жоріс, L'Empire céleste 1959 — Бернар Пріва, Au pied du mur 1960 — Луїза Бельлок, La Porte retombée 1961 — Анрі Тома, Le Promontoire 1962 — Ів Берже, Le Sud 1963 — Роже Вриньї, La Nuit de Mougins 1964 — Жан Бланза, Le Faussaire 1965 — Робер Пенже, Quelqu' un 1966 — Ірен Монесі, Nature morte devant la fenêtre 1967 — Клер Ечереллі, «Еліза, або Справжнє життя» 1968 — Марґеріт Юрсенар, L'Œuvre au noir 1969 — Хорхе Семпрун, «Інша смерть Рамона Меркадера» 1970 — Франсуа Нурісьє, La Crève 1971 — Анжело Рінальді, La Maison des Atlantes 1972 — Роже Греньє, «Кінороман» 1973 — Мішель Дар, Juan Maldonne 1974 — Рене-Віктор Пій, «Викривач» 1975 — Клод Фараггі, Le Maître d'heure 1976 — Марі-Луїза Омон, роман «Дорога» 1977 — Режіс Дебре, La neige brûle 1978 — François Sonkin, Un amour de père 1979 — П'єр Муано, Le Guetteur d'ombre 1980 — Жоселін Франсуа, Joue-nous España 1981 — Катрін Ермарі-В'єй, Le Grand Vizir de la nuit 1982 — Анна Ебер, Les Fous de Bassan 1983 — Флоранс Деле, Riche et légère 1984 — Бертран Візаж, Tous les soleils 1985 — Ектор Б'янчотті, Sans la miséricorde du Christ 1986 — Рене Беллето, L'Enfer 1987 — Ален Абсір, L'Égal de Dieu 1988 — Александр Жарден, Le Zèbre 1989 — Сільві Жермен, роман «Дні гніву» 1990 — П'єретт Флетьйо, Nous sommes éternels 1991 — Паула Жак, Déborah et les anges dissipés 1992 — Анн-Марі Гара, Aden 1993 — Марк Ламброн, L'Œil du silence 1994 — Олів'є Ролен, роман «Пор-Судан» 1995 — Емманюель Каррер, роман «Зимова школа в горах» 1996 — Женев'єва Брізак, «Уїк-енд у гонитві за матір'ю» 1997 — Домінік Ногез, роман «Темна пристрасть» 1998 — Франсуа Чен, роман «Слова Тіан» 1999 — Марілін Дебіоль, роман «Anchise» 2000 — Каміль Лоран, Dans ces bras-là 2001 — Марі Ндьяй, роман «Розі Карп» 2002 — Шанталь Тома, роман «Прощання з королевою» 2003 — дай Сицзе, Комплекс Ді 2004 — Жан-Поль Дюбуа, Une vie française 2005 — Режіс Жоффре, Asiles de fous 2006 — Ненсі Х'юстон, роман «Лінії розлому» 2007 — Ерік Фотторіно, «Кіношні поцілунки» 2008 — Жан-Луї Фурньє, «Як справи, тато ?» 2009 — Гвінаель Обрі, «Ніхто» 2010 — Патрік Лапейр, «Довге життя та нескінченне бажання» 2011 — Симон Лібераті, роман «Джейн Менсфілд, рік 1967» 2012 — Патрик Девіль, роман «Чума і холера» 2013 — Леонора Міано, роман «Сезон тіні» 2014 — Янік Лаенс, роман «Місячна ванна» / «Bain de lune» 2015 — Кристоф Болтанскі, роман «Приховування» / «La Cache» 2016 — Маркюс Мальт, роман «Хлопець» / «Le Garçon» 2017 — Філіп Жаенада, роман «Серп» / La Serpe 2018 — Філіп Лансон, роман «Клачі» / Le Lambeau 2019 — Сільвен Прюдом, «По дорогах» / Par les routes 2020 — Серж Жонкур, «Людська природа» / Nature humaine 2021 — Клара Дюпон-Моно, «Пристосовуватися» / S'adapter 2022 — Клоді Гунціґер, Собака за моїм столом / Un chien à ma table (вид. Ґрассе) 2023 — Неж Сінно, Сумний тигр / Triste tigre (вид. P.O.L.)  2024 — Мігель Боннфуа, Сон ягуара / Le Rêve du jaguar (Rivages)

Премія Феміна зарубіжному автору/авторці 1985 — Джон Максвелл Кутзее ПАР), роман «Життя і час Міхаела К.» 1986 — Торґні Ліндґрен (Швеція), роман «цариця Шеви» 1987 — Сюзан Міно, Mouflets 1988 — Оз Амос (Ізраїль), роман «Чорний ящик» 1989 — Елісон Лурі, The Truth About Lorin Jones 1990 — Вержіліо Феррейра, роман «Втрачене ранок» 1991 — Дейвід Малуф, роман «Великий світ» 1992 — Джуліан Барнс (Велика Британія), роман «Любов і так далі» 1993 — Ієн Мак'юен, роман «Вкрадений дитина» 1994 — Роуз Тремейн (Велика Британія), Sacred Country 1995 — Ерун Броуерс (Нідерланди), «Декантованое червоне» 1996 — Хав'єр Маріас (Іспанія), роман «В годину битви завтра згадай про мене» 1997 у літературі рік в літературі|1997]] — Jia Pingwa, «Полегла столиця» 1998 — Антоніо Муньос Моліна (Іспанія), роман «Повня» 1999 — Hitonari Tsuji, «Білий Будда» 2000 — Джамайка Кинкейда, роман «Мій брат» 2001 — Keith Ridgway, The Long Falling 2002 — Еррі Де Лука (Італія), роман «Монтедідіо» 2003 — Магда Сабо (Угорщина), роман «Двері» 2004 — Hugo Hamilton, The Speckled People 2005 — Джойс Керол Оутс (США), роман «Падіння» 2006 — Nuala O'Faolain (Ірландія) 2007 — Edward St Aubyn (Велика Британія) 2008 — Сандро Веронезі (Італія), роман «Мирний хаос» 2009 — Матіас Чшоке (Швейцарія), роман «Maurice à la poule» 2010 — Софі Оксанен (Фінляндія), роман «Очищення» 2011 — Франсиско Голдман (США), роман «Say Her Name» («Dire son nom») 2012 — Джулі Оцука (США), роман «Дехто ніколи не бачив моря» 2013 — Річард Форд, роман «Канада» 2014 — Цруя Шалев (Ізраїль), роман «Залишок життя» 2015 — Керрі Хадсон (Велика Британія), роман «Спрага» 2016 — Рабіх Аламеддін (Ліван, США), роман «Непотрібна жінка» («An Unnecessary Woman») 2017 — Джон Едгар Вайдман (США), роман «Писати для порятунку життя. Досьє Луїса Тілла» (фр. Écrire pour sauver une vie. Le Dossier Louis Till) 2018 — Еліс Макдермотт (США), роман «Дев'ята година» (The Ninth Hour) 2019 — Мануель Вілас (Іспанія), роман «Ордеса» (Ordesa) 2020 — Дебора Леві (США), романи «Вартість життя. Робоча автобіографія» (The Cost of Living. Working Autobiography) та «Те, чого я не хочу знати» (Things I Don't Want to Know) 2021 — Ахмет Альтан (Туреччина), роман «Мадам Хаят» (Madame Hayat) 2022 — Рейчл Каск (Велика Британія), роман «Залежність» (La Dépendance) 2023 — Луїза Ердріч (США), роман «Вирок» (La Sentence) 2024 — Алія Трабукко Серан (Чилі), роман «Propre».

Примітки

Посилання Histoire du prix Vie Heureuse, devenu Femina — історія премії Le prix Femina: la consécration littéraire au féminin