Жорсткість — властивість підмноговиду у евклідовому просторі (або, загальніше, у просторі сталої кривини), полягає в тому, що будь-яка його ізометрична варіація (нескінченно мале вигинання) є тривіальною, тобто відповідне їй поле швидкостей на індукується полем Кіллінга на . Питання про жорсткість підмноговидів — це є власне питання про єдиність розв'язку системи диференціальних рівнянь, що є лінеаризацією системи рівнянь для ізометричних згинань підмноговиду. Зокрема, якщо підмноговид допускає нетривіальне ізометричне вигинання, то він не є жорстким.
Приклади Замкнена строго опукла поверхня — жорстка (Вільгельм Бляшке, 1912 рік). Тор — жорсткий. Шматок площині із закріпленим краєм — нежорсткий. Сферичний сегмент , дотичний краєм по площині, буде жорстким чи ні в залежності від того, менше або більше півсфери. Метричний добуток двовимірних сфер є жорстким у евклідовому просторі і нежорстким у .
Варіації Поняття жорсткості переносится також на багатогранники, див. теорема Коші про багатогранники.