Досудове розслідування — діяльність компетентних правоохоронних органів, що полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використанні доказів з метою попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, та закінчується винесенням правозастосовного акту за її наслідками.

Кримінальний процесуальний кодекс України визначає досудове розслідування як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Дізнання та досудове слідство є формами досудового розслідування.

Органи, що проводять досудове розслідування

В Україні досудове розслідування здійснюють: слідчі органів Національної поліції; слідчі органів безпеки; детективи органів Бюро економічної безпеки України; слідчі органів Державного бюро розслідувань; детективи Національного антикорупційного бюро Слідчі апарати України — розгалужена система державних органів, їхніх самостійних структурних підрозділів та детективних служб, наділених процесуальними повноваженнями здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної кримінально-процесуальним законом підслідності.

Станом на 2026 рік архітектура досудового розслідування в Україні складається з п'яти автономних слідчих апаратів. Кожен орган має специфічний правовий статус, унікальну модель географічного розгортання, фіксовану чисельність штату та різний ступінь процесуального й політичного впливу на державний апарат і регіональні еліти.

Правила підслідності визначають, слідчі яко́го органу здійснюють досудове розслідування у тих чи інших кримінальних справах. Крім поліції, в різних державах це можуть бути податкові, митні, екологічні, антикорупційні органи, прокуратура, спецслужби, органи нагляду в інформаційній галузі, збройні сили (щодо військових злочинів).

Законодавчий фундамент та класифікація Компетенція та розмежування повноважень між органами розслідування координуються статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Слідчі апарати поділяють за функціональною ознакою на дві моделі:

Класична слідча модель: Реалізована в Національній поліції, СБУ та ДБР. Слідчі підрозділи тут законодавчо відокремлені від оперативних служб, а оперативні співробітники виконують доручення слідчого. Інтегрована детективна модель: Реалізована в НАБУ та БЕБ. Функції слідчого та оперативного працівника об'єднані в одній посаді — детектива, що підвищує мобільність розслідування фінансових та антикорупційних злочинів.

Керівництво та характеристики слідчих апаратів

Головне слідче управління Національної поліції України (ГСУ НПУ)

Очільник апарату: Максим Сергійович Цуцкірідзе (Генерал поліції 3-го рангу, доктор юридичних наук, заслужений юрист України. Очолює ГСУ та обіймає посаду першого заступника Голови Нацполіції). Гранична чисельність: Загальний штат Нацполіції становить близько 140 тисяч осіб, з яких слідчий апарат є найбільшим у країні (понад 10 тисяч процесуальних слідчих). Резонансні провадження: Масові воєнні злочини російських окупантів на деокупованих територіях (Буча, Ірпінь, Ізюм), документування наслідків ракетних ударів, а також масштабні внутрішні кримінальні справи: ОЗУ «Двадцятівські» (наркосиндикат), розслідування схем розкрадання гуманітарної допомоги та псевдоблагодійних фондів.

Головне слідче управління Державного бюро розслідувань (ГСУ ДБР)

Очільник апарату: Мірковець Дмитро Михайлович (Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, покловник). Очолює слідчий апарат Бюро; раніше обіймав посади в ГСУ Нацполіції). Гранична чисельність: Штат відомства становить 1900 осіб. Територіальна структура: На законодавчому рівні ДБР розділене на 7 міжрегіональних ТУ. Проте внутрішньою реорганізацією було забезпечено розгортання автономних слідчих та оперативних підрозділів із постійною дислокацією у кожному обласному центрі України. Це дозволяє слідчим перебувати на місцях та отримувати процесуальні санкції у місцевих судах відповідних областей, не виїжджаючи до базового ТУ. Резонансні провадження та відшкодування збитків: Справа проти олігарха Костянтина Жеваго (розтрата 113 млн доларів банку «Фінанси та Кредит»), конфіскація активів на 2,6 млрд грн у компанії під брендом онлайн-казино «Pin-Up», викриття схем незаконного заволодіння нерухомістю померлих громадян. Загалом за матеріалами ДБР державі щороку відшкодовуються мільярдні збитки (зафіксовано збитків на понад 13 млрд грн, з яких понад 2,6 млрд грн реально повернуто до бюджету, а майна заарештовано на 4,5 млрд грн). Протягом останнього року до суду скеровано понад 7,4 тисячі обвинувальних актів (зокрема щодо 25 суддів, 74 митників та 1,4 тисячі правоохоронців).

Головне слідче управління Служби безпеки України (ГСУ СБУ)

Очільник апарату: Андрій Сергійович Швець (Генерал-майор, багаторічний очільник слідчого апарату спецслужби). Гранична чисельність: Загальна чисельність СБУ в умовах воєнного стану законодавчо розширена і становить близько 41 000 співробітників (включаючи оперативні та контррозвідувальні підрозділи). Резонансні провадження: Справи про державну зраду та колабораціонізм: провадження проти Віктора Медведчука, В'ячеслава Богуслаєва (експрезидент «Мотор Січ»), колишнього очільника Кримського СБУ Олега Кулініча, а також ліквідація агентурних мереж ФСБ та ГРУ. Слідство СБУ веде найбільший масив справ за статтею 438 ККУ (Порушення законів та звичаїв війни) щодо вищого військового керівництва РФ.

Головні підрозділи детективів НАБУ

Очільники апарату: Після кадрових ротацій наприкінці 2024 — на початку 2026 років (включно зі звільненням А. Калужинського та О. Скомарова), Головні підрозділи детективів перейшли під керівництво нової генерації посадовців Бюро: Перший головний підрозділ детективів очолив Олександр Абакумов, а тимчасове виконання обов'язків керівника Другого головного підрозділу покладено на Павла Єршова. Гранична чисельність: Граничний штат Бюро становить 1000 осіб (поступове збільшення з 700 осіб схвалене в межах євроінтеграційних вимог). Безпосередньо детективів — близько 300–400 осіб. Резонансні провадження та відшкодування: Справа про хабарництво ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва (2,7 млн доларів), розслідування махінацій на закупівлях в «Укрзалізниці» та Міноборони, провадження щодо легалізації 460 мільйонів гривень на будівництві резиденції «Династія» та висунення підозр вищому політичному ешелону. НАБУ є лідером за відсотком відшкодування збитків у сфері топкорупції через механізми спеціальної конфіскації та угод про визнання винуватості, завдяки чому до бюджету та на потреби Сил оборони (через заставу та спецрахунки) перераховано мільярди гривень.

Головний підрозділ детективів Бюро економічної безпеки України (БЕБ)

Очільник апарату: Керівник Головного підрозділу детективів (діяльність координується Директором БЕБ Олександром Цивінським в межах перезавантаження органу). Гранична чисельність: Законодавчо передбачено до 4000 співробітників, проте фактичний штат на етапі реформи становить близько 1000 осіб по всій Україні. Резонансні провадження: Справи про масштабне ухилення від сплати податків тютюновими та горілчаними фабриками, розкриття нелегальних гемблінгових мереж, розслідування махінацій із відшкодуванням ПДВ, а також арешт та передача в АРМА російських та білоруських активів (вагони, спецтехніка, корпоративні права) на десятки мільярдів гривень.

Міжінституційне порівняння та баланс впливовості Аналіз української системи правосуддя виокремлює специфічний баланс сил між керівниками слідчих апаратів за трьома ключовими факторами:

Масштаб системи проти елітарності суб'єктів За кількістю людських ресурсів та обсягом справ першість тримає ГСУ Нацполіції (Максим Цуцкірідзе). Нацполіція контролює повсякденний криміногенний стан країни. Проте у питаннях інституційного тиску ГСУ НПУ поступається ДБР та НАБУ, оскільки поліція позбавлена права розслідувати дії топчиновників та представників інших силових відомств.

Ієрархічний контроль над силовиками (Важіль ДБР) ГСУ ДБР під керівництвом Дмитра Мірковця посідає унікальне ієрархічне становище через статус «наглядача за правоохоронним сектором». Будь-які злочини, вчинені співробітниками поліції або співробітниками СБУ), за законом розслідує виключно ДБР. Наявність постійних слідчих груп ДБР у кожному обласному центрі робить цей орган повсюдним інструментом контролю за місцевими елітами, судовим корпусом та військовими частинами в умовах воєнного стану.

Процесуальна автономія проти всеохопності Головні підрозділи детективів НАБУ мають найвищий рівень законодавчої незалежності від виконавчої влади. НАБУ веде справи проти найвищого ешелону влади країни (Категорія "А"). Проте НАБУ працює точково і виключно в межах корупційних статей. ГСУ ДБР, навпаки, має значно ширшу палітру впливу, оскільки розслідує широкий спектр статей (від хабарництва до військових злочинів, недбалості та державної зради) щодо ширшого кола посадовців середньої та вищої ланки у кожній області.

Порівняльна матриця слідчих органів України Орган розслідуванняОрієнтовний штатПраво розслідувати інші силові структуриРівень підслідних суб'єктівГоловне джерело інституційного впливуГСУ НацполіціїПонад 10 000 слідчихНіЦивільні особи, дрібні та середні чиновникиМонополія на розслідування загальнокримінальних злочинівт а кримінальних проступків по всій державіДБР1 900 співробітниківТак (абсолютне право щодо НПУ, СБУ, БЕБ)Судді, прокурори, генералітет, військовослужбовціРозслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами, співробітниками правоохоронних органів, суддями та військовослужбовцями.ГСУ СБУБлизько 41 000 (увесь штат СБУ)НіЗрадники, шпигуни, терористи, воєнні злочинці Провадження у сфері національної безпеки, контррозвідки та захисту держави

Строки досудового розслідування

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При цьому, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу..

Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити протягом двох місяців із дня повідомлення особі про підозру в учиненні злочину, воно може бути продовжене в порядку ст. ст. 295–296 КПК України:

· до трьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;