Антоній (Антон, Антал) Годинка (псевдоніми: Сокирницький Сірохман, Сокирницький Сиротюк; 12 січня 1864, Ладомирів, Австро-Угорщина — 15 липня 1946, Будапешт, Угорщина) — історик, філолог, фольклорист, публіцист і педагог мадяронського спрямування. Член-кореспондент (1910), дійсний член (1933) Угорської академії наук.
Життєпис Народився в селі Ладомирів (нині Словаччина) в сім'ї греко-католицького священика. Закінчив школу в селі Сокирниця (нині Хустського району Закарпатської області). Вчився в гімназіях міст Мараморош-Сігет (нині Румунія) й Ужгород, Мукачівській духовній семінарії, від 1882 року — у Центральній теологічній семінарії у Будапешті (Угорщина). Від 1888 року — працівник бібліотеки Угорського національного музею, від 1889 року — стипендіат Австрійського історіографічного інституту у Відні, де став учнем відомого славіста Ватрослава Ягича. 1891 року захистив докторську дисертацію «Джерела сербської історії та її перший період».
У 1892–1906 роках — науковець Імператорської і королівської конфесійної бібліотеки у Відні, де займався дослідженнями з палеографії, історії південних слов'ян (сербів і хорватів), виданням архівних джерел.
1905 року отримав звання приват-доцента філософського факультету Будапештського університету за дослідження «Угорсько-слов'янські контакти до 1526 року». Від 1906 року — професор Академії права та університету в Братиславі (нині столиця Словаччини), від 1923 року — завідувач кафедри загальної історії, декан філософського факультету, від 1932 року — ректор Печського університету (Угорщина). Від 1935 року — на пенсії.
У 1941–1943 роках — перший голова «Подкарпатського общества наук» в Ужгороді. Досліджував питання загальної історії, історії Угорщини, Закарпаття і церкви, угорсько-слов'янських зв'язків.
Помер у Будапешті.
Праці Серед значної кількості історичних творів (переважно угорською мовою), більшість з яких зберігається у відділі рукописів бібліотеки Угорської академії наук, найважливішими є: «Історія Мукачівської греко-католицької єпархії» (Будапешт, 1909) «Архіви Мукачівської греко-католицької єпархії, т. 1: 1458–1715» (Ужгород, 1911) «Частини руських літописів, пов'язані з угорцями» (Будапешт, 1916) «Додатки до історії Ужгородського замку і міста Ужгорода» (Ужгород, 1917) «Русинсько-мадярський словарь глаголов» (7500 слів; Ужгород, 1922) «Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ» (Ужгород; Оксфорд, обидва 1922; Будапешт, 1923; Париж, 1924) «Князь Ференц Ракоці II і найвірніший народ» (Печ, 1937) та ін.
Укладенням і виданням наукової спадщини Годинки займався професор І. Удварі (місто Ніредьгаза, Угорщина).
Сучасні видання Пісні наших предків: Сто наших співанок. Будапешт–Ужгород, 1993. Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ. Написау еденъ сокырницькый сирохманъ. Ніредьгаза, 2000.
Література Степан Віднянський. Антоній Годинка // Загальна бібліографія Подкарпаття. — Ужгород, 1944. Мишанич О. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. — Ужгород, 1991. Наукові дослідження на честь Антонія Годинки. — Ніредьгаза, 1993. Удварі І. Антоній Годинка — дослідник історії русинів. — Ніредьгаза, 1992. Удварі І. Традиції О. В. Духновича в діяльності А. Годинки. // В кн.: О. В. Духнович і слов'янський світ. — Ужгород, 1993. Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). — Ужгород, 1994. Хланта I. Літературне Закарпаття у XX ст.: Біобібліографічний покажчик. — Ужгород, 1995. Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). — Ужгород, 1997. Посилання Годинка Антоній // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.103-104
Примітки