Харчова алергія — стан підвищеної чутливості організму до харчових продуктів, що характеризується розвитком побічних реакцій, обумовлених участю імунних механізмів.Лусс Л. Пищевая аллергия и пищевая непереносимосгь: принципы диагностики и терапии / ЛО( . 1идорович, К. Успенская // Лочащий врач. — 2007. — № 4. — С.16-20Лусс Л. В. Пищевая аллергия: проблемы диагностики и терапии / Л. В. Лусс // Врач. — 2003. — № 11. — С. 16-20.Сергеев Ю. Лечение пищевой аллергии/ Ю. Сергеев, Т. Гусева, А. Пашкова // Лечащий врач. — 2006. — № 4. — С. 28-39.
Білок в їжі є найбільш поширеним алергічним компонентом. Найчастіше, вона викликається попаданням в кров деяких білків або поліпептидів їжі.Скурихин И. М., Нечаев А. П. Все о пище с точки зрения химика: Справ. издание. — М.: Высш.шк. 1991. — 288 с. ISBN 5-06-000673-5 Ці види алергії виникають, коли імунна система організму помилково ідентифікує білок як шкідливий.
Якщо білковмісний продукт споживають повторно, антитіла вже є у крові й імунна система негайно реагує, виділяючи гістамін та деякі інші сполуки, що викликають алергічні симптоми.
Епідеміологія Поширеність хвороби становить 3–4%, 20% дорослих людей уникають вживання певних харчових продуктів через певні симптоми.Дискомфорті симптоми зазвичай починаються в дитинстві, але більшість алергій на харчові продукти (наприклад, на молоко) полегшуються у дорослому житті. Якщо алергія зберігається у дорослому віці, вона рідко полегшується.
Етіологія Харчові алергії можуть бути викликані будь-якими продуктами харчування чи речовинами, що містяться в харчових продуктах, або утвореними при їх кулінарній обробці або тривалому зберіганні. Найвираженішою алергенною активністю володіють продукти білкового походження, що містять тваринні й рослинні білки, рідше — поліпептиди, гаптени, які з'єднуються з білками їжі. Вуглеводи, жири, мікро- й макроелементи частіше спричиняють псевдоалергійні реакції.Волошин О.I., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. — Чернівці: БДМУ; Видавничий дім «Букрек», 2007. — 536 с.Лусс Л. Пищевая аллергия и пищевая непереносимость: принципы диагностики и терапии / Л. Лусс, О. Сидорович, К. Успенская // Лечащий врач. — 2007. — № 4. — С. 16—20Сергеев Ю. Лечение пищевой аллергии/ Ю. Сергеев, Т. Гусева, А. Пашкова // Лечащий врач. — 2006. — № 4. — С. 28—39Bruijnzeel-Koomen С. Adverse reactions to food: position paper / О Bruijnzeel-Koomen, О Ortolani et al. // Allergy. — 1995. — Vol.50. — P. 623–635
Класифікація Згідно з номенклатурою Європейської академії алергології і клінічної імунології, розрізняють наступні стани, пов’язані з харчовою алергією:
• харчова гіперчутливість – це змінена реакція на продукти харчування;
• харчова алергія– це змінена реакція на продукти харчування, яка зумовлена імунологічними механізмами;
• ІgЕ-залежна харчова алергія – це харчова алергія із доведеним ІgЕ-залежним механізмом;
• неалергійна харчова гіперчутливість – це всі інші змінені реакції на харчові продукти. Фактори ризику До факторів ризику розвитку харчової алергії у дітей належать: спадкова схильність до розвитку атопії; гестози під час вагітності; тютюнопаління батьків, особливо матері; забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами та сполуками; раннє введення прикорму; незрілість ШКТ новонародженої дитини; незрілість регуляції місцевого імунітету; вплив грудного молока на імунну систему новонародженого; нейроімунний ефект гормонів матері; вікові особливості проникності слизової оболонки травного тракту для макромолекул; недостатність вітаміну D.
Патогенез Харчова алергія розвивається за причиною аномальної імунної відповіді на харчові антигени. Це призводить до виникнення реакцій гіперчутливості, які опосередковані або не опосередковані IgE. У сенсибілізованих осіб вплив певних харчових білків запускає імунну активацію замість толерантності, що викликає в свою чергу вивільнення запальних медіаторів та розвиток алергічних симптомів.
Діагностика
Найнадійнішим способом довести наявність алергії на певний харчовий продукт є проведення провокаційної проби. Для цього за 1 тиждень перед початком проведення провокаційної проби мають бути відмінені антилейкотрієнові препарати, за 12-36 годин мають бути відмінені β-міметики, а саме проведення процедури має здійснюватися алергологами в умовах лікарні оскільки є небезпека виникнення анафілактичної реакції.Няньковський С. Л., Івахненко О. С., Добрянський Д. О. Особливості профілактики і дієтотерапії харчової алергії у дітей раннього віку // Здоров'я дитини Науково-практичний журнал . — № 6(27), 2010 . Відкриту провокаційну пробу використовують, щоб виключити або підтвердити наявність реакції на певний алерген (харчовий продукт), просту сліпу провокаційну пробу — для підтвердження наявності об'єктивних симптомів. Золотим діагностичним стандартом уважають подвійну сліпу провокаційну пробу.
Профілактика
Рекомендації Міжнародної асоціації з алергології та клінічної імунології та ВООЗ містять такі заходи профілактики харчової алергії, як консультування сімей групи ризику з огляду на виникнення алергічного захворювання, елімінацію антигенів, грудне вигодовування, гіпоалергенні дієти та заходи, спрямовані проти тютюнопаління і покращання стану довкілля.
Лікування Згідно настанови МОЗ, при легкому перебігу хвороби рекомендують вживати антигістамінні препарати, при ускладненні стану призначають пероральні глюкокортикоїди одноразово або курсом на декілька днів. При серйозній алергічній реакції лікарі вводять адреналін (епінефрин) внутрішньом'язово. Примітки
Література Алікарі вводять Пухлик Б. М. – Вінниця: Нова книга, 2004. — 240 с. — ISBN 966-7890-39-2 Алергологія дитячого віку : навчально-методичний посібник / Ласиця О. Л., Ласиця Т. С., Недельська С. М. – К.: Книга плюс, 2004. – 368 с. Диференційна діагностика алергії і псевдоалергії. Тактика лікування. Метод. рек. / Казмірчук В. Є., Плахотна Д. В. - К., 2004. - 21 с. Імунологія / М. Якобисяк ; Пер. з пол. під ред. В. В. Чоп'як. - Вінниця : Нова кн., 2004. - 660 с. : іл., табл. - ISBN 966-7890-38-4 Клінічна імунологія та алергологія / За ред. Г. М. Дранніка. – К.: Здоров'я, 2006. – 888 с. – ISBN 5-311-01314-1 Клінічна імунологія та алергологія / За ред. О. М. Біловола, П. Г. Кравчуна, В. Д. Бабаджана, Л. В. Кузнецової. – Х.: Гриф, 2011. – 550 с. – ISBN 978-966-8820-09-0 Показники клініко-епідеміологічної цінності методів виявлення замаскованої харчової алергії у дітей раннього віку / Е. В. Юрчишена // Буков. мед. вісн. - 2003. - 7, № 2. - С. 123-126. Прикладна імунологія : навч. посіб. для студ. мед. ВНЗ IV рівня акредитації / П. С. Назар, О. О. Шевченко. - К. : Сталь, 2013. - 625 c. Сучасні підходи до діагностики та дієтотерапії харчової алергії на білок коров'ячого молока у дітей раннього віку / О. С. Няньковська // Здоровье ребенка. - 2015. - Вып. 62. - С. 85-92. Харчова алергія: на що варто звернути увагу / Я. В. Корост, Б. І. Гундертайло, М. О. Одинець // Ліки України. - 2014. - № 5/6. - С. 21-25. Харчова алергія у дітей раннього віку (клініка, підходи до діагностики та лікування) / Н. І. Сінчук, О. В. Чирка, Т. В. Савицька // Астма та алергія. - 2006. - № 1/2. - С. 132. Харчова алергія, харчова інтолерантність: клініко-діагностичні і лікувально-профілактичні аспекти / О. І. Волошин, В. Л. Васюк, Л. О. Волошина [та ін.] // Ваше здоров'я. - 2008. - № 25. - С. 6. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В., Истамов Х.И. Экологическая иммунология. – М., 1995. – С. 219.
Посилання Т. Міщук. Чи це харчова алергія? // Журнал «Медицина світу», т. XXV, ч. 4 (жовтень 2008). В. В. Чоп’як, Р. Р. Головін, Х. М. Насадюк. Харчова алергія // Журнал «Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія» № 5 (16) ' 2008. Харчова алергія // Бібліотека "Здоров'я України". Харчова алергія і харчова непереносимість. У чому різниця? // Пробудись! № 3 2016. Фактори ризику розвитку і па, ногенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей.(Травень 2026)