Черненко Євген Васильович (5 жовтня 1934, с. Буда — 3 січня 2007 року, м. Київ) — радянський і український археолог, професор (1992), доктор історичних наук (1989), член-кореспондент Німецького Археологічного інституту (1988). Скіфолог, один з першовідкривачів золотої скіфської пекторалі з кургану Товста Могила.

Життєпис Народився 5 жовтня 1934 у с. Буда Малинського району Житомирської області.

Перше знайомство Черненка з археологією відбулося за часів Другої світової війни. Скорботні шляхи евакуації привели майбутнього вченого та його матір Клавдію Павлівну у Оренбурзьку областьА. В. Куркин. Под пение стрел. Военно-исторический, журнал «Para-Bellum» . Там він читав книжки, а саме — оповідь про Генріха Шлімана. Книга справило велике враження щодо вибору майбутнього фаху археолога.

Закінчивши у 1958 році на відмінно історичний факультет Київського Державного університету, він отримав направлення в Інститут археології АН УРСР, у відділ скіфо-античної археології, що очолював тоді радянський скіфолог Олексій Іванович Тереножкін. У цьому Інституті Археології Євген Васильович працював до останнього дня життя.

У 1961 р. у процесі розкопок одного з скіфських курганів поблизу селища Кірово Дніпропетровської області Черненко знайшов фрагменти скіфського набірного панцира. Ця знахідка вплинула на всю його подальшу наукову працю.

У 1960 р. він вступає до аспірантури. Тема його дисертації: «Історія скіфського військового обладунку». Кандидатську дисертацію захищає у 1966 році.

З 1970 р. — старший науковий співробітник Інституту Археології. А з травня 1981 р. до грудень 1986 р. очолював Відділ археології ранньої залізної доби. Багато років був активним польовим дослідником. За його плечима — більше десяти новобудовних експедицій, якими він керував, чи був замісником керівника.

Досліджував ранню залізну добу в Україні. Брав участь в археологічних експедиціях: Нікопольській (1961, 1964, 1965), Орджонікідзевській (1971), Керченській (1961, 1964, 1971), Краснознам'янській (1968—1975), Скіфській (1986, 1987).

Жодна серйозна робота про військову справу скіфів, що виходила у Росії та за її межами не обходилась без звернення до таких фундаментальних праць, як «Скіфський обладунок», «Скіфські лучники» і «Скіфо-перська війна». Він розділив з Б. Н. Мозолевським щастя дослідництва видатного погребального пам'ятника скіфської доби — кургану Товста Могила (1971 г.) і, побачивши дивовижну золоту нагрудну прикрасу скіфського вождя, першим вимовив слово «Пектораль».

Ім'я Є. В. Черненка та його наукові праці широко відомі не тільки в Україні, а й за її межами. Свідоцтвом цього є обрання його у 1988 році членом-кореспондентом Німецького Археологічного інституту. У 1992 р. йому було надано звання професора.

Євген Васильович був членом Спеціалізованих вчених рад з присудження ступеня «доктора історичних наук» двох академічних інститутів: Інституту археології НАН України та Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Він виконував велику видавницьку и редакційну роботу: був відповідальнім редактором 10 монографій та збірок наукових статей, входив до складу редколегії часопису «Археологія» та редакційно–видавничої ради інституту.

Помер 3 січня 2007 року. Згідно з заповітом Евгена Васильовича урну з його прахом було опущено у воду великої скіфської ріки БорисфенуПамяти Евгения Васильевича Черненко (05. 10. 1934 — 03. 01. 2007). С. А. Скорый, А. В. Симоненко // Российская археология. — 2007. — N 3. — С. . 181—182. .

Праці Черненко є автором понад 180 наукових публікацій та 8 монографій, у тому числі російською, англійською та німецькою мовами.

Таврские и сарматские элементы в погребениях некрополя (восточного его участка) Неаполя Скифского // Тез. докл. IV Всесоюз. археол. студ. конф. , 1958. Скіфські бойові пояси // Археологія. 1964. Т. XVI. Шкіряні панцири скіфського часу // Археологія. 1964. Т. XVII. Панцири скіфського часу // Археологія. 1965. Т. XVIII. Античний шолом з Посулля // Археологія. 1965. Т. XIX. Происхождение пластинчатого панцирного доспеха // Краткие сообщения ОГАМ — 1963. Одесса, 1965. Дослідження Південноукраïнськоï археологічноï експедиціï // Український історичний журнал. 1966. № 7 (в соавт. с А. М. Лесковым). О шлеме из Нимфея // СА. 1966. № 4. Рец.: Пятышева Н. В. Железная маска из Херсонеса. , 1964 // СА. 1966. № 4. История скифского оборонительного доспеха. Автореф. дис. … канд. ист. наук. Киев, 1966. Появление тяжелой конницы в степях Евразии // Тез. докл. конф. по вопросам скифо-сарматской археологии. , 1967. До історіï військовоï справи в Північному Причорномор'ï // Український історичний журнал. 1967. № 1. Скифские курганы на Никопольщине (раскопки 1961 г.) // Записки Одесского археологического общества. Т. II (35). Одесса, 1967. Раскопки в окрестностях Скадовска // Памятники эпохи бронзы Юга Европейской части СССР. Киев, 1967 (в соавт. с В. Н. Корпусовой, Э. В. Яковенко). Скифский курган в Николаеве // Археологические открытия на Украине в 1965—1966 гг. Киев, 1967 (в соавт. с В. И. Никитиным). Скифский доспех. Киев, 1968. Конское боевое наголовье первой половины XIII в. из Южной Киевщины // Славяне и Русь. , 1968 (в соавт. с А. Н. Кирпичниковым). Исследование скифских погребений на Керченском полуострове // Археологические открытия на Украине в 1967 г. Киев, 1968 (в соавт. с Э. В. Яковенко). Работы Краснознаменской экспедиции // АО-1968. 1969. Коли з'явилась кольчуга у Східній Європі? // Украïнський історичний журнал. 1969. № 9. Важная работа по истории военного дела Закавказья // Вест. общественных наук АН Армении. 1969. № 4. Основные итоги и задачи изучения скифского оружия // Тез. докл. II Всесоюз. конф. историков оружия. Тбилиси, 1969. Рец.: Snodgrass A. Early Greek Armour and Weapons. Edinburg, 1964 // СА. 1970. № 2. Скіфські кургани V ст. до н. е. поблизу м. Жданова // Археологія. 1970. Т. XXIII. Погребения с оружием из некрополя Нимфея // Древности Восточного Крыма. Киев, 1970. Описание скифских погребений в курганах Восточного Крыма // Древности Восточного Крыма. Киев, 1970 (в соавт. с В. Н. Корпусовой, Э. В. Яковенко). О времени и месте появления тяжелой конницы в степях Евразии // Проблемы скифской археологии. МИА. 1970. № 177. A Scythian helmet in Glasgow Art Gallery and Museum // The Antiquaries J. V. 50. P. 1. L., 1970 (with J.G. Scott). Раскопки скифского могильника у с. Широкое // АО-1969. 1970 (в соавт. с Э. В. Яковенко). Курганы у с. Широкое // Археологические исследования на Украине в 1968 г. Киев, 1971 (в соавт. с В. Н. Корпусовой, С. И. Круц). Скифский кинжал из Одесского музея // Археологические исследования на Украине в 1968 г. Киев, 1971 (в соавт. с Э. И. Диамант). Античный шлем с Нижнего Поднепровья // СА. 1971. № 1. Новые находки скифского оружия в курганах Украины // Тез. докл. III Всесоюз. конф. историков оружия. Ленинград, 1971. Скифские курганы под Скадовском // АО-1970. 1971. Скарби Товстоï Могили // Народна творчість та етнографія. 1971. № 6 (в соавт. с Б. Н. Мозолевским). Кто вы, скифы? // Вокруг света. 1971. № 12 (в соавт. с А. М. Лесковым и В. И. Левиным). Шолом із збірки Херсонського музею // Матер. XIII конф. Інституту археологіï АН УРСР. Киïв, 1972. Скифский царский курган Толстая Могила // АО-1971. 1972 (в соавт. с Б. Н. Мозолевским, Н. П. Зарайской). Работы Керченской экспедиции // АО-1971. 1972 (в соавт. с В. Г. Збенович). Зброя із скіфського кургану Товста Могила // Результати польових археологічних досліджень 1970—1971 рр. на територіï Украïни. Тез. доп. Одеса, 1972. Другий рік робіт Краснознаменськоï експедиціï // Археологічні дослідження на Украïні в 1968 р. Киïв, 1972 (в соавт. с Э. В. Яковенко, Е. П. Бунятян). Скіфський курган на Ворошиловградщині // Археологічні дослідження на Украïні в 1969 р. Киïв, 1972 (в соавт. с О. П. Филатовым). Очерки военного дела сарматов. Ред.: Хазанов А. М. Москва, 1971 // СА. 1973. № 2. Скифские курганы Никопольщины // Скифские древности. Киев, 1973 (в соавт. с А. И. Тереножкиным, Б. Н. Мозолевским, В. А. Ильинской). Раскопки на юге Херсонщины // АО-1972. 1973 (в соавт. с В. Г. Збенович, Э. И. Рыбиной). Оружие из Семибратних курганов // Скифские древности. Киев, 1973. Рец.: Лордкипанидзе Г. А. К истории древней Колхиды. Тбилиси, 1970 // Археологія. 1973. № 10 (в соавт. с В. А. Анохиным). Раскопки в Токмаковском районе Днепропетровской обл. // АО-1973. 1974 (в соавт. с Г. Л. Евдокимовым, А. И. Загребельным). Центральный и Северо-Восточный Кавказ в скифское время. Грозный, 1972 // Археологія. Ред.: Виноградов В. Б. 1974. № 13. Рец.: Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. , 1971 // Украïнський історичний журнал. 1974. № 4. Работы Краснознаменской экспедиции // АО-1974. 1975 (в соавт. с Э. И. Бреловской, С. Я. Ольговским, С. В. Полиным). Древнейшие скифские парадные мечи // Новейшие открытия советских археологов. Тез. докл. науч. конф. Ч. II. Киев, 1975. Греческие мечи-ксифосы // Новейшие открытия советских археологов. Тез. докл. науч. конф. Ч. II. Киев, 1975. Оружие из Толстой Могилы // Скифский мир. Киев, 1975. Работа Краснознаменской экспедиции // АО-1975. 1976 (в соавт. с Э. И. Бреловской, С. В. Буйских, В. И. Клочко и др.). Раскопки Краснознаменской экспедиции // АО-1976. 1977 (в соавт. с А. И. Козловым, С. Я. Ольговским). Ножны греческого меча из Ольвии // Скифы и сарматы. Киев, 1977. Курганная группа Шевченко-II // Курганы Южной Херсонщины. Киев, 1977. Курганная группа Широкое-II // Курганы Южной Херсонщины. Киев, 1977 (в соавт. с Е. П. Бунятян). Курганная группа Широкое-III // Курганы Южной Херсонщины. Киев, 1977 (в соавт. с А. В. Симоненко). Рец.: Кирпичников А. Н. Военное дело на Руси в XII—XV вв. , 1976 // Украïнський історичний ж. 1978. № 11. Олексій Іванович Тереножкин // Археологія. 1978. № 25. Некоторые особенности военного дела скифов // Археологические исследования на Украине в 1976—1977 гг. Тез. докл. XVII науч. конф. Института археологии АН УССР. Ужгород, 1978. Рец.: Хазанов А. М. Социальная история скифов. Основные проблемы развития древних кочевников евразийских степей. Москва, 1975 // Вопросы истории. 1978. № 8. Персидские акинаки и скифские мечи // Искусство и археология Ирана. , 1979. Скифский поход Дария // Тез. докл. VIII Всесоюз. археол. конф. , 1979. Скифы // Советская энциклопедия. Т.7. , 1979. О влиянии военного дела скифов на военное дело античных колоний Северного Причерноморья // Проблемы греческой колонизации Северного и Восточного Причерноморья. Матер. I Всесоюз. симпозиума по древней истории Причерноморья. Тбилиси, 1979. О подлинности золотой пластины из Сахновки // СА. 1979. № 4 (в соавт. с В. И. Клочко). Рец.: Кирпичников А. Н. Военное дело на Руси в XII—XV вв. М., 1976 // Археологія. 1979. № 30 (в соавт. с О. В. Сухобоковым). Гориты и колчаны у воинов Евразийских степей скифского времени // Проблемы скифо-сибирского культурно-исторического единства. Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Кемерово, 1979. Час і мотиви пограбування скіфських курганів // Археологія. 1979. № 30 (в соавт. с А. М. Хазановым). Новые находки скифского оружия в Ольвии // Исследования по античной археологии Северного Причерноморья. Киев, 1979 (в соавт. с А. С. Русяевой). Скифские боевые топоры (типология и происхождение) // Археологические исследования на Украине в 1978—1979 гг. Тез. докл. XVIII науч. конф. Ин-тута археологии АН УССР. Днепропетровск, 1980. О серийном производстве парадного оружия скифского времени в античных центрах Северного Причерноморья // Проблемы античной истории и классической филологии. Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Харьков, 1980. Скіфський курган поблизу с. Дніпряни // Археологія. 1980. № 32 (в соавт. с В. Ю. Мурзиным). Древнейшие скифские парадные мечи (Мельгунов и Келермесс) // Скифы и Кавказ. Киев, 1980. О средствах защиты боевого коня в скифское время // Скифы и Кавказ. Киев, 1980 (в соавт. с В. Ю. Мурзиным). Раскопки курганов в междуречье Сулы и Супоя // АО-1979. 1980.