Канал Ельба — Гафель () — водний шлях, довгобуд, починаючи з XVIII століття. Його прототип було побудовано в середині XVIII століття — Плауер-канал (Plauer Kanal). Другий сегмент — Ihlekanal. Нинішня назва Ельба — Гафель була вперше використана в 1920 році. З'єднання із Середньонімецьким каналом, відбулося в 1934 році. Довжина — 56 км.
Канал починається на 326-му кілометрі водного шляху захід-схід на шлюзі Hohenwarthe, де закінчується внутрішній канал, який з'єднує Середньонімецький канал через акведук над Ельбою і закінчується в гирлі озера Вендзєє на 379-му кілометрі шляху. Має два з'єднання з Ельбою: 326 км + 0,5 км (шлюз Niegripp) і 351 км + 3,5 км (шлюз Parey).
Шлюзи Шлюз Hohenwarthe, двокамерний, останній на Середньонімецькому каналі. Шлюз Niegripp, 326 км + 0,5 км, довжина 165 м, ширина 12 м, висота 1,5—5,0 м, шлюзом канал з'єднується з Ельбою. Під час високої води на Ельбі шлюз закритий. Шлюз Zerben, 345,3 км, довжина 225 м, ширина 12 м, висота 3,5—6,0 м. Шлюз Parey, 351 км + 3,5 км, довжина 147 м, ширина 8,2 м, висота 1,0—5,0 м, шлюзом канал з'єднується з Ельбою. Під час високої води на Ельбі шлюз закритий. Шлюз Wustterwitz, 377 км, довжина 225 м, ширина 12 м, висота 5,5—5,0 м.
Дивись також Магдебурзький водний міст Канал (гідротехніка) Шлюз (гідротехніка) Канал Дортмунд — Емс
Примітки
Література Berlin & Märkische Gewässer, Untere Havel, Spree, Dahme, Nautische Veröffentlichung Verrlagsgessellschaft, 1993 uzupeł. 2008, ISBN 978-3-926376-10-7