Юрій Анатолійович Пінчук (3 листопада 1937, Київ — ) — український історик, доктор історичних наук, професор, дослідник проблем історіографії та джерелознавства України, заслужений діяч науки і техніки України.
Біографічні відомості
Його дитинство припало на тяжкі роки війни та повоєнної відбудови. Після завершення школи (1955) відслужив в армії (1956—1959), брав участь в освоєнні цілини Північного та Західного Казахстану.
Закінчив військову радіотехнічну школу у Харкові. В 1965 р. закінчив Київський державний університет імені Т. Шевченка. Паралельно із навчанням працював старшим інженером в Українському науково-дослідному інституті міського господарства Києва.
У 1966–1968 рр. працював старшим інспектором у Міністерстві вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.
В 1968—1971 рр. — аспірант, а в 1972—1973 рр. — молодший науковий співробітник Інституту Історії АН УРСР. З цим закладом пов'язаний найдовший період його наукової діяльності. В 1972 р. Пінчук захистив кандидатську дисертацію на тему «М. І. Костомаров як історик України» (науковий керівник: член-кореспондент АН УРСР І. О. Гуржій). Монографія про Костомарова, підготована тоді до друку, побачила світ лише в 1984 р., однак саме ця постать залишилася найголовнішим предметом історіографічних студій дослідника.
У 1973—1979 рр. Ю. Пінчук начальник сектору суспільних наук Президії АН УРСР, в 1979—1986 рр. — старший, а в 1986—1988 рр. — провідний науковий співробітник. В 1986 р. історик захищає докторську дисертацію на тему «Роль народних мас у Визвольній війні 1648—1654 рр. і возз'єднанні України з Росією (історіографія проблеми)».
У 1988—1990 рр. очолює сектор історичної географії і картографії, а з 1990 по 2006 р. стає завідувачем відділу української історіографії. Загалом у цьому відділі науковець пропрацював два десятиліття.
У 2001 р. Пінчук отримує звання професора за спеціальністю історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.
З 2010 р. до своєї смерті він працював Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, де очолював відділ пам'яток духовної культури і був заступником голови спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій.
Ю. А. Пінчук тісно пов'язаний з Чернігівщиною. Як з'ясувалося, саме з цього краю походило його родинне коріння, чим сам історик дуже пишався. Довгі роки співпраці пов'язували Ю. А. Пінчука з Чернігівським державним педагогічним університетом імені Тараса Шевченка, почесним професором якого він був згодом обраний.
Наукова діяльність Автор низки студій з української історіографії та джерелознавства, зокрема праць, присвячених М. Грушевському, Д. Дорошенку, М. Костомарову, Т. Шевченку, І. Франку та ін.
У 1997—2006 — відповідальний редактор відновленого збірника «Історіографічні дослідження в Україні», заступник головного редактора «Історичного журналу», член редколегії багатотомної «Енциклопедії історії України».
У 2001 р. з ініціативи Ю. Пінчука виходить у світ «Энциклопедия жизни и творчества Н.И.Костомарова (1817–1885)», яка заклала академічні підвалини нової міждисциплінарної наукової галузі – костомаровознавства. У 2002 р. Ю. Пінчук започаткував традицію проведення спеціальних наукових форумів – Чернігівських Костомарівських читань. У 2018 р. відбулися XII «Костомаровські читання».
У 2005 р. було опубліковано оновлений і суттєво перероблений енциклопедичний довідник «Микола Костомаров: Віхи життя і творчості», в якому представлені академічні розробки у царині костомаровознавства. У 2012 р. Юрій Пінчук видрукував велику збірку своїх праць – «Вибрані студії з костомаровознавства».
Нагороди
Лауреат премії ім. М.Костомарова НАН України (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). «Відмінник освіти України» (1996). Академік Міжнародної слов’янської академії наук (1998). Почесна грамота Верховної ради України (2006).
Основні праці
Исторические взгляды Н.И. Костомарова (критический очерк). К., 1984 Роль народных масс в Освободительной войне 1648–1654 гг. и воссоединении Украины с Россией. К., 1986 Микола Іванович Костомаров, 1817–1885. К., 1992 Історичні студії Миколи Костомарова як фактор формування самоусвідомлення української нації. К., 2009 Примітки
Джерела та література Ясь О. Юрій Анатолійович Пінчук (1937–2012) // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К.: Український письменник», 2013. – Вип. 18, т. 21. – С. 828–834. https://www.academia.edu/21840403 Ясь О. В. Пінчук Юрій Анатолійович //
Література Юрій Анатолійович Пінчук: Біобібліографія: (До 70-річчя від дня народження) / Монографія, Укладачі: С. С. Батурина, О. Т. Гончар, Н. В. Пазюра, О. В. Ясь, Інститут історії України НАН України, Київ, 2007, 64 с.: іл., Тираж: 300 ISBN 978-966-02-4516-7 Посилання