«Бук» (індекс ГРАУ: 9К37; позначення НАТО: SA-11 Gadfly) — сімейство самохідних зенітно-ракетних комплексів, призначених для боротьби з маневровими аеродинамічними цілями (крилаті ракети, керовані бомби, літаки, гелікоптери, БПЛА, тощо) на малих та середніх висотах (від 30 м до 14-18 км), в умовах інтенсивної радіопротидії.
Створений на заміну ЗРК 2К12 «Куб», головним розробником був призначений НДІ Приладобудування. Роботи над новим ЗРК були розпочаті згідно з постановою ЦК КПРС і РМ СРСР від 13 січня 1972 року. Перша модифікація 9К37 була прийнята на озброєння 1979 року. Після цього було створено низку модифікацій: «Бук-М1-2», «Бук-М2», «Бук-М3» тощо.
Також існує морська версія комплексу — М-22 «Ураган» (SA-N-7 Gadfly) з пусковою установкою 3С90.
Історія створення
В 1958 році в «НДІ приладобудування ім. В. В. Тихомирова» (ОсКБ-15) розпочались роботи над створенням мобільного зенітно-ракетного комплексу для протиповітряної оборони сухопутних військ (ППО СВ) — комплексу «Куб» (індекс ГРАУ 2К12) з основною задачею враження цілей на малих висотах. Розробка зенітної керованої ракети для комплексу була покладена на машинобудівний завод «Вымпел». В 1966 році ЗРК «Куб» був прийнятий на озброєння радянської армії.
В ЗРК «Куб» були розв'язані складні технічні проблеми створення мобільного ЗРК, який об'єднав на одній самохідній базі станцію огляду та цілевказання, станцію супроводу та підсвічування цілі, розпізнання та наведення зенітної керованої ракети.
Завдяки високим експлуатаційним характеристикам ЗРК «Куб» масово надходив до радянської армії через що стало доцільним здійснити низку модернізацій (ЗРК 2К12М1, 2К12М3, 2К12М3А, 2К12М3С). Також був створений експортний варіант — ЗРК «Квадрат».
Розвиток засобів повітряного нападу вимагало підвищення можливостей зенітних ракетних комплексів. В 1978 році була завершена модернізація ЗРК «Куб М3», яка полягала у введенні в склад самохідної вогневої установки 9А38. Таким чином комплекс «Куб М3» перетворився на комплекс 2К12М4, він отримав можливість вести вогонь по двох цілях водночас а також підвищену стійкість до радіозавад. Новий комплекс отримав назву «Бук-1».
13 січня 1972 року за урядовою постановою СРСР були розпочаті роботи над новим зенітним ракетним комплексом 9К37 «Бук» на заміну комплексу 2К12 «Куб». Головним розробником комплексу було призначено Науково-дослідний інститут приладобудування імені В. В. Тихомирова під керівництвом головного конструктора А. А. Растова. Прийняти на озброєння комплекс планувалося в 1975 році. Для прискорення робіт прийняття комплексу на озброєння було вирішено розділити на два етапи. Перший етап передбачав введення до складу комплексу 2К12 «Куб-М3» самохідної вогневої установки 9А38 з ракетами 9М38 в кожній батареї. У такому вигляді в 1978 році на озброєння прийняли Зенітно-ракетний комплекс 2К12М4 «Куб-М4». Другий етап передбачав повне прийняття всього комплексу в складі станції виявлення 9С18, командного пункту 9С470, самохідної вогневої установки 9А 310, пуско-заряджальної установки 9А39 та зенітної ракети 9М38. Спільні випробування комплексу були розпочаті на полігоні Емба у листопаді 1977 року та тривали до березня 1979 року, після чого комплекс у повному складі був прийнятий на озброєнняВасиль Н. Я., Гуринович А. Л. , Зенітні ракетні комплекси, стр. 236, 237Зброя «Старту». 60 років трудової та бойової слави, стор. 49—53..
Склад комплексу 9К37 «Бук»
КП 9З470 СОЦ 9З18 «Купол» СОУ 9А310 ПЗУ 9А39
Організаційно: КП (ПБУ бригади зі складу Автоматизована система керування «Поляна-Д4»): 4 зрдн: КП 9С470 СОЦ 9С18 «Купол» 3 зрбатр: 2 СОУ 9А310 1 ПЗУ 9А39 підрозділ технічного забезпечення та обслуговування. взвод зв'язку
Модифікації
9К37М1 «Бук-М1»
Одразу після прийняття ЗРК 9К37, за постановою ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР в 1979 році були розпочаті роботи з подальшої модернізації комплексу. Випробування модернізованого комплексу були проведені в 1982 році. За їх результатами ЗРК «Бук-М1» був прийнятий на озброєння. Аналіз результатів випробувань показав, що порівняно з базовим варіантом зона ураження була значно збільшена, ймовірність ураження крилатих ракет ALCM не менш 40 %, гелікоптери «ХьюКобра» збиваються з імовірністю від 60 до 70 %, завислі гелікоптери на дальностях від 3,5 до 10 км можуть бути уражені з імовірністю від 30 до 40 %. Введена можливість розпізнавання трьох класів цілей: літака, гелікоптера, балістичної ракети. Впроваджені технічні та організаційні заходи для ефективної протидії протирадіолокаційним ракетам. Всі засоби ЗРК «Бук-М1» мають повну взаємозамінність з елементами комплексу базової модифікації. У 1983 році комплекс був прийнятий на озброєння. За кордон поставлявся під найменуванням «Ганг»Василь Н. Я., Гуринович А. Л. , Зенітні ракетні комплекси, стр. 247, 248.
Станом на початок 2018 року на підприємствах ДК «Укроборонпром» було створене виробництво складових до ЗРК «Бук-М1» які Україна перед тим була вимушена закуповувати у Росії. Також тривали роботи над створенням глибоко модернізованої модифікації цього ЗРК з поліпшеними ТТХ.
9К317 «Бук-М2»
З початком малої модернізації комплексу 9К37 розгорнулися роботи над створенням глибоко модифікованого варіанту, здатного вести вогонь по 24 цілях. У порівнянні з попередніми модифікаціями зона ураження літаків типу F-15 була збільшена до 50 км, ймовірність ураження крилатих ракет ALCM на дальностях до 26 км — від 70 до 80 %, гелікоптери могли бути вражені з імовірністю від 70 до 80 %. Максимальна швидкість обстрілюваних цілей 1100 м/с назустріч і 300—400 м/с навздогін. Комплекс може бути розгорнений за 5 хвилин, темп стрільби становить 4 секунди, а час реакції — 10 с. У 1988 році комплекс був прийнятий на озброєння ППО СВ. Через розпад Радянського Союзу та важку економічну ситуацію Росії серійне виробництво комплексу розгорнуто не було. Через 15 років, документація на комплекс була допрацьована під сучасну елементну базу серійного виробництва. З 2008 року комплекс надійшов до військ Російської Федерації.
9К37М1-2 «Бук-М1-2»
У грудні 1992 року розпорядженням Президента Російської Федерації було розпочато роботи над комплексом 9К37М1-2 «Бук-М1-2». Основним завданням модернізації було впровадження зенітної ракети 9М317 в уже наявні засоби ЗРК 9К37М1 «Бук-М1». Доопрацювання комплексу проводилося в період з 1993 по 1996 роки. У 1998 році Зенітно-ракетний комплекс 9К37М1-2 «Бук-М1-2» було прийнято на озброєння Російської Федерації.
9К40 «Бук-М2Е» («Урал»)
В 1990-ті роки був розроблений та пройшов спільні випробування варіант комплексу «Бук-М2Е». Всі засоби комплексу розміщені на колісних тягачах підвищеної прохідності типу КрАЗ та напівпричепах «ЧМЗАП». На експорт комплекс пропонується під найменуванням «Урал»А. В. Карпенко , Багатоканальний зенітний ракетний комплекс «Урал», стор. 25—27.
9К317М «Бук-М3»
Активно ведеться робота зі створення нових комплексів військової ППО, у тому числі перспективного ЗРК «Бук-М3».Новітні комплекси ППО «Тор-М2» та «Бук-М3» будуть прийняті на озброєння ЗС РФ в 2008—2099 роках Роспром, ІТАР-ТАРС, 21 вересня 2007НДВП ім. В. В. Тихомирова Жуковські вісті, 16 березня 2008 Зенітний дивізіон «Бук-М3» матиме 36 цільових каналів.Саїд Амінов. Рік ППО. Підсумки 2007 року Вісник ППО Очікується, що «Бук-М3» буде здатний уражати повітряні цілі, що летять зі швидкістю до 3 км/с на дальностях від 2,5 до 70 км і висотах від 15 м до 35 км. Комплекс буде комплектуватися ракетою 9М317М з активною радіолокаційною головкою самонаведення, що має вищу швидкість та витримує великі бічні перевантаження, що, як заявлено, дозволяє атакувати високоманеврові цілі в умовах сильної радіопротидії, вражати всі наявні аеродинамічні цілі, наземні та надводні цілі, оперативно-тактичні ракети. Системи ЗРК «Бук-М3» побудовано на новій елементній базі.Зовнішність армії XXI століття , «Національна оборона» № 5 травня 2009
3К90 М-22 «Ураган»
Морська версія комплексу «Бук» (по класифікації НАТО — SA-N-7). Експортна версія — «Штиль» ().
9К37МБ «Бук-МБ»
У травні 2005 року в Мінську представлений Білоруський варіант модернізації комплексу ППО середньої дальності 9К37 «Бук» — ЗРК «Бук-МБ».Зенітний ракетний комплекс «Бук-МБ» на сайті «Вісник ППО»
Варіанти з західними ракетами
Під час російського вторгнення в Україну (з 2022) повідомлялось, що український та американський ОПК розробили модифікацію комплексу під американські ракети RIM-7 Sea Sparrow (або AIM-7 Sparrow). Про можливості застосування цих ракет з радянських комплексів було відомо раніше: у Польщі та Чехії були спроби встановлювати RIM-7 на ЗРК «Куб». Цей та інші подібні проєкти отримали неформальну назву FrankenSAM. У листопаді 2023 року Командування ПС ЗСУ підтвердило інтеграцію «Бук-М1» та RIM-7.
Основні ТТХ + Таблиця ТТХ ЗРК «Бук» різних модифікацій 9К37 «Бук»Василий Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 251 9К37М1 «Бук-М1» 9К37М1-2 «Бук-М1-2» 9К317 «Бук-М2» 9К317Э «Бук-М2Э» 9К317М «Бук-М3» Початок серійного виробництва 1979 1983 1998 2008 Експортний 2016 Зона ураження по дальності, км: — літаків типу F-15 3,5..25—30 3..32—35 3..45 3..50 3..40—45 2,5..70 — ТБР типу MGM-52 Lance — — до 20 15..20 до 20 — ПРР типу AGM-88 HARM — — до 20 до 20 15..20 — КР типу AGM-86 20..25 20..25 20..26 20..26 — надводних цілей типу Ескадрений міноносець — — 3..25 3..25 Зона ураження по висоті, км — літаків типу F-15 0,025..20 0,015..22 0,015..25 0,01..25 0,015..22—25 0,015..35 — ТБР типу MGM-52 Lance — — 2..16 2..16 — ПРР типу AGM-88 HARM — — 0,1..15 0,1..15 0,1..15 Кількість цілей, що одночасно обстрілюються 18 18 22 24 24 36* Ймовірність ураження цілі однією ЗКР — винищувача 0,8..0,9 0,8..0,95 0,9..0,95 0,9..0,95 0,9..0,95 — вертоліта 0,3..0,6 0,3..0,6 0,3..0,6 0,7..0,8 0,3..0,4 — крилатої ракети 0,25..0,5 0,4..0,6 0,5..0,7 0,7..0,8 0,7..0,8 Максимальна швидкість цілей, які уражаються, м/с 800 800 1100 1100 1100 3000
Оператори
Сухопутні війська РФ — близько 200 9К37М1 (Бук-М1-2), близько 90 9К317 (Бук-М2) і близько 60 9К317М (Бук-М3) на озброєнні, станом на 2024 рік. Повітряно-космічні сили РФ — 80 ЗРК 9К317 (Бук-М2) і 9К37М1-2 (Бук-М1-2) на озброєнні, станом на 2024 рік. — певна кількість «Бук-МБ» і «Бук-М1» на озброєнні, станом на 2024 рік. — 20+ 9К317 «Бук-М2Э» на озброєнні, станом на 2024 рік. — одна зенітна бригада з ЗРК 9К37 на озброєнні, станом на 2024 рік. — певна кількість «Бук-М1» на озброєнні, станом на 2024 рік. — 9 «Бук-М2Э» на озброєнні, станом на 2024 рік. Контракт на постачання 1 комплексу 9К40 «Бук-М2Э» укладено з Росією в 2009 році. Постачання почалися з 2012 року. — 1-2 дивізіони ЗРК «Бук-М1» на озброєнні, станом на 2024. — 40+ 9К37М1-2 «Бук-М1-2»/9К317Э «Бук-М2Э» на озброєнні, станом на 2024 рік. — 4 «Бук-М1-2» на озброєнні, станом на 2024 рік.М. Барабанов: Зенітні ракетні системи: ситуація на світовому ринку Інформаційно — новинна система «Ракетна техніка» БГТУ — 3 ЗРК 9К317М2 «Бук-М2Э» на озброєнні, станом на 2024 рік. — певна кількість 9К37 «Бук» та 9К317 «Бук-М2» на озброєнні, станом на 2024 рік. 20 комплексів «Бук-М1-2» перебувало у 2010 році.. 8 комплексів 9К40 «Бук-М2Э» поставлені з Росії в 2011 році. — близько 50 комплексів 9К37М ЗРК «Бук-M1» на озброєнні, станом на 2024 рік. Частина «Буків» переобладнана для застосування ракет AIM-7 (FrankenSAM).
Колишні