«Англійський пацієнт» () — фільм-драма, знятий Ентоні Мінгеллою в 1996 році. Картина побудована на основі однойменного роману Майкла Ондатже, за який письменник в 1992 році отримав Букерівську премію. Він тісно співпрацював з кінокомпанією під час створення фільму і заявив, що задоволений тим, яким вийшов фільм.

Прем'єра фільму в США відбулась 6 листопада 1996 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Дистриб'ютором фільму виступила компанія Miramax Films. Бюджет картини становив 27 мільйонів доларів, а касові збори по всьому світу — понад 230 мільйонів доларів.

В 1996 році фільм був висунутий на отримання премії Американської кіноакадемії в 12 номінаціях і отримав премії в 9 із них, в тому числі нагороду за «Найкращий фільм». Також фільм був удостоєний двох премій «Золотий глобус» та шести премій Британської академії кіно і телебачення.

Сюжет Над Сахарою летить біплан. У його кабіні двоє: на передньому сидінні молода жінка в шовковій хустці, за штурвалом — чоловік. Несподівано літак збивають з землі солдати, одягнені в німецьку форму (стає зрозуміло, що дія відбувається в період Другої світової війни). Підбитий літак стрімко падає, пілот намагається вивести його з крутого піке, але невдало — літак врізається в землю в декількох милях від того місця, де був підбитий, вибухає і горить.

Туареги знаходять уламки літака і пасажирів. Чоловік ще живий. Його загортають в тканину і везуть через пустелю до місцевого лікаря, який рятує йому життя. Хоча пілот вижив, але він тепер мало схожий на людину. Це шматок обгорілої, покритої шрамами плоті. Життя ще тримається в ньому, але його згасання очевидне. Пілот не пам'ятає нічого, навіть свого імені. Для оточення він просто «англійський пацієнт».

Після переправлення в Європу, в Італію, англійський пацієнт виявляється під опікою молодої медсестри Ханни. Тривають останні дні війни. Італія повсюдно звільняється союзними американськими й англійськими військами.

Усвідомлюючи неминучість смерті свого підопічного, Ханна вирішує не рухатися за санітарним поїздом, а залишитися з пацієнтом удвох в невеликому спорожнілому італійському монастирі, щоб дочекатися кінця.

Несподівано третім компаньйоном вмираючого і його доглядальниці стає загадковий канадець зі знівеченими руками, на прізвище Караваджо. Караваджо шукає людину, через яку йому довелося перенести тортури нацистів, людину, яка видала агентурну мережу, учасником якої був Караваджо, і її учасників німцям.

На тлі розкішного весняного пробудження природи Італії протікають останні дні англійського пацієнта, який воскресає у своїй свідомості події, що передували фатальному обстрілу літака. Вмираючий розповідає Ханні історію його прекрасної любові до одруженої жінки, трагічно пересічну з історією провалу антифашистської агентурної мережі в Північній Африці.

У ролях Актор Роль Рейф Файнз граф Ласло де Алмаши Жульєт Бінош Ханна Крістін Скотт Томас Кетрін Кліфтон Віллем Дефо Девід Караваджо Невін Ендрюс лейтенант Кіп Сінх Колін Ферт Джефрі Кліфтон Кевін Вотлі сержант Гарді Юрген Прохнов майор Мюллер Джуліан Ведгем Медокс Реймонд Култгард Руперт Дуглас Ніно Кастельнуово Д'Агостіно

Нагороди та номінації Нижче перелічені основні нагороди та номінації. Повний список див. на IMDb.com

Нагороди Премія «Оскар» 1997 — Найкращий фільм 1997 — Найкраща режисерська робота (Ентоні Мінгелла) 1997 — Найкраща жіноча роль другого плану (Жульєт Бінош) 1997 — Найкраща робота оператора (Джон Сил) 1997 — Найкраща робота художника-постановника/декоратора (Стюарт Крейг, Стефані МакМіллан) 1997 — Найкращий дизайн костюмів (Енн Рот) 1997 — Найкращий звук (Волтер Мерч, Марк Бергер, Девід Паркер, Кристофер Ньюман) 1997 — Найкращий монтаж (Волтер Мерч) 1997 — Найкращий саундтрек до драматичного фільму (Габрієль Яред) Премія «Золотий глобус» 1997 — Найкращий фільм (драма) 1997 — Найкращий саундтрек (Габрієль Яред) Премія BAFTA 1997 — Найкращий фільм 1997 — Премія Ентоні Аскіта за музику до фільму (Габрієль Яред) 1997 — Найкраща робота оператора (Джон Сіл) 1997 — Найкращий монтаж (Волтер Мерч) 1997 — Найкраща жіноча роль другого плану (Жульєт Бінош) 1997 — Найкращий адаптований сценарій (Ентоні Мінгелла) Європейський кіноприз 1997 — Найкраща актриса (Жульєт Бінош) 1997 — Найкращий оператор (Джон Сіл) Премія «Греммі» 1998 — Найкраща пісня, написана спеціально для художнього фільму або телепередачі (Габрієль Яред)

Номінації Премія «Оскар» 1997 — Найкраща чоловіча роль (Рейф Файнз) 1997 — Найкраща жіноча роль (Крістін Скот Томас) 1997 — Найкращий адаптований сценарій (Ентоні Мінгелла) Премія «Золотий глобус» 1997 — Найкраща чоловіча роль у драматичному фільмі (Рейф Файнз) 1997 — Найкраща жіноча роль у драматичному фільмі (Крістін Скот Томас) 1997 — Найкраща жіноча роль другого плану (Жульєт Бінош) 1997 — Найкращий режисер (Ентоні Мінгелла) 1997 — Найкращий сценарій (Ентоні Мінгелла) Премія BAFTA 1997 — Премія Девіда Ліна за режисуру 1997 — Найкращий дизайн костюмів (Енн Рот) 1997 — Найкращий грим (Фабріціо Сфорза, Найджел Бут) 1997 — Найкраща чоловіча роль (Рейф Файнз) 1997 — Найкраща жіноча роль (Крістін Скот Томас) 1997 — Найкращий художній дизайн (Стюарт Крейг) 1997 — Найкращий звук (Волтер Мерч, Марк Бергер, Пет Джексон, Девід Паркер, Крістофер Ньюман, Іван Шеррок) Європейський кіноприз 1997 — Найкращий фільм Премія «Сезар» 1998 — Найкращий фільм іноземною мовою

Примітки

Посилання Фільм у базах та на кінопорталах:

«Англійський пацієнт» на сайті Yahoo! Movies Рецензії на фільм:

Колекція рецензій на фільм на сайті Metacritic «Англійський пацієнт». Кіносценарій