Лабіринтодонти (Labyrinthodontia, від — «лабіринт», — «зуб») — вимерла група амфібій, члени якої були домінуючими хребетними в кінці палеозойської та на початку мезозойської ер (приблизно від 360 до 150 мільйонів років тому). Традиційно розглядалася як підклас, але в сучасній літературі частіше фігурує як безрангове й неформальне об'єднання у зв'язку з парафілетичністю.
Назва групи вказує на те, що на поперечному зрізі зуби цих тварин утворені звитими дентиновими складками, через це зуб був покритий поздовжніми борознами. Таку структуру зубів лабіринтодонти успадкували від своїх предків, кистеперих риб із групи ріпідістій. Висловлювалися припущення, що ця структура пов'язана з наявністю отруйних залоз в порожнині рота (зокрема, піднебінної залози). Але, можливо, лабіринтова структура просто зміцнювала зуб. Потреба в особливій міцності могла виникнути через великі навантаження на зуби при різкому захлопуванні щелеп або через те, що зуби прорізалися й починали працювати ще до остаточного формування, бо всередині тонких щелеп лабіринтодонтів не вистачало місця для недосформованих зубів.
До числа лабіринтодонтів входять дві групи тетрапод: власне лабіринтодонти (також звані батрахоморфами) — колостеїди і темноспондили; антракозаври, що відносяться до рептиліоморф і стоять ближче до вищих наземних хребетних — амніот. У старих класифікаціях обидві групи об'єднували. Поза сумнівом, що усі лабіринтодонти мали загального предка, але шляхи антракозаврів і інших тетрапод розійшлися ще в девоні.
Характерною особливістю стегоцефалів була будова черепа. Суцільний панцир з шкірних кісток покривав черепну коробку згори і боків, залишаючи отвори лише для ніздрів, очей і тім'яного органу.
Філогенія Нижче — запропоноване еволюційне дерево Labyrinthodontia, від Colbert 1969 і Caroll 1997Robert L. Carroll (1997): Patterns and Processes of Vertebrate Evolution. Cambridge University Press, Cambridge. 464 pages
Примітки