Групер, або Мероу (Epinephelus) — рід риб родини Серранові (Serranidae). Вони зустрічаються в усіх тропічних і субтропічних морях. Налічують близько 90 видів.
Опис Довжина і маса риб коливається від 20 см і 100 г, до більше 2,5 метрів і масою більше 450 кг. У водах тропічної частини Індійського і Тихого океанів мешкає велетенський групер Epinephelus lanceolatus довжиною 270 см і вагою 400 кг В західній частині Тихого океану водиться групер Epinephelus itajara, 250 см завдовжки і вагою 455 кг. Це переважно великі риби, що мають масивне, злегка стисле з боків тіло і дещо сплюснуту зверху вниз голову. Луска дрібна, зазублена, щільно сидить. Нижня щелепа зазвичай сильно видасться вперед і має одну або декілька пар сильних зубів, на верхній щелепі розташовані також зуби (частіше всього одна пара). Передкришка сильно зазублена. Рідкісні короткі і товсті зяброві тичинки покриті гострими дрібними шпильками, які можуть поранити руку, якщо рибу узяти голою рукою під зябра. Забарвлення груперів, як правило, дуже яскраве і різноманітне, типове для мешканців коралових рифів, в яких вони зазвичай тримаються.
Поведінка Хижаки. Їх верхня губа прикріплена до голови за допомогою зв'язок і шкірних складок, і коли риба опускає нижню щелепу, рот набуває форми трубки, яка засмоктує здобич. Живляться дрібними акулами, рибою, омарами, скатами, молодими морськими черепахами. Групери ніколи не утворюють зграй, а тримаються самостійно, підстерігаючи здобич в засідці. Найбільша кількість видів цього роду (близько 50) мешкає в Індійському і Тихому океанах. Більшість з них цінні промислові риби, хоча у деяких індоокеанських видів м'ясо отруйне. Причина цього явища досі повністю не з'ясована.
Значення Ловлять груперів переважно гаковими знаряддями лову: вудками, ярусами; рибалки країн Азії і Африки добувають їх також остенями і списами. Особливо успішний промисел великих смугастих груперів (Е. fasciatus, Е. diacanthus) здійснюється біля берегів Північно-західної Індії, де їх лов здійснюється з невеликих моторних або вітрильних суден на відстані 5-10 км від берега в районі підводних скель або коралових рифів. Те, що більшість груперів мешкають серед каменів і коралів, не дозволяє добувати їх у великих кількостях тралами.
Види Epinephelus acanthistius Epinephelus adscensionisOsbeck, P. 1765. Reise nach Ostindien und China. German translation by J. G. Georgius. J. C. Koppe, Rostock. Reise nach Ostindien und China.: i-xxvi + 1-552 + 25-p. index, Pls. 1-13. Epinephelus aeneusSaint-Hilaire Geoffroy E. 1817. Poissons du Nil, de la mer Rouge et de la Méditerranée. A: Description de l'Egypte, … Histoire Naturelle. Poissons du Nil, de la mer Rouge et de la Méditerranée. v. 1. Pls. 18-27. Epinephelus akaara Epinephelus albomarginatus Epinephelus amblycephalus Epinephelus analogus Epinephelus andersoniBoulenger G.A. Descriptions of six new perciform fishes from the coast of Natal // Annals of the South African Museum. — 1903. — Vol. 3, pt 3. — P. 63-67, Pls. 2-7. Epinephelus areolatus Epinephelus awoara Epinephelus bilobatus Epinephelus bleekeri Epinephelus bontoidesBleeker P. Zesde bijdrage tot de kennis der ichthyologische fauna van Amboina // Natuurkundig Tijdschrift voor Nederlandsch Indië. — 1855. — Vol. 8. — S. 391–434. Epinephelus bruneus Epinephelus caninusValenciennes, A. 1837–1844. Ichthyologie des îles Canaries, ou histoire naturelle des poissons rapportés par Webb & Berthelot. A: P. B. Webb & S. Berthelot. Histoire naturelle des îles Canaries. París, 1835–1850. Ichthyologie des îles Canaries, ou histoire naturelle des poissons rapportés par Webb & Berthelot. v. 2 (pt 2): 1-109, 26 pls. Epinephelus chabaudi Epinephelus chlorocephalus Epinephelus chlorostigmaCuvier, G. & A. Valenciennes. 1828. Histoire naturelle des poissons. Tome second. Livre Troisième. Des poissons de la famille des perches, ou des percoïdes. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. v. 2: i-xxi + 2 pp. + 1-490, Pls. 9-40. Epinephelus cifuentesi Epinephelus clippertonensisAllen , G.R. i Robertson, D.R., 1999, Epinephelus clippertonensis, a new species of serranid fish from the tropical eastern Pacific., Revue Francaise de Aquariologie, 26:11-15. Epinephelus coeruleopunctatus Epinephelus coioidesHamilton, F. [Buchanan] 1822. An account of the fishes found in the river Ganges and its branches. Edimburg & Londres. An account of the fishes found in the river Ganges and its branches.: i-vii + 1-405, Pls. 1-39. Epinephelus corallicola Epinephelus costaeSteindachner, F. 1878. Ichthyologische Beiträge. VI. [Subtitles i-x.]. Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaften Classe. v. 77 (1. Abth.): 379–392, Pls. 1-3. Epinephelus cyanopodusRichardson, J. 1846. Report on the ichthyology of the seas of China and Japan. Report of the British Association for the Advancement of Science 15th meeting : 187–320. Epinephelus daemeliiGünther, A. 1876. Remarks on fishes, with descriptions of new species in the British Museum, chiefly from southern seas. Annals and Magazine of Natural History (Series 4) v. 17 (núm. 101): 389–402. Epinephelus darwinensis Epinephelus diacanthus Epinephelus drummondhayi Epinephelus epistictus Epinephelus ergastularius Epinephelus erythrurus Epinephelus exsul Epinephelus fasciatomaculosus Epinephelus fasciatusForsskål, P. 1775. Descriptiones animalium avium, amphibiorum, piscium, insectorum, vermium; quae in itinere orientali observavit… Post mortem auctoris edidit Carsten Niebuhr. Hauniae. Descriptiones animalium quae in itinere ad Maris Australis terras per annos 1772 1773 et 1774 suscepto, …: 1-20 + i-xxxiv + 1-164, map. Epinephelus faveatus Epinephelus flavocaeruleusLacepède, B. G. E. 1802. Histoire naturelle des poissons. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. v. 4: i-xliv + 1-728, Pl. 1-16. Epinephelus flavolimbatus Epinephelus fuscoguttatus Epinephelus gabriellaeRandall, J. E. & P. C. Heemstra. 1991. Revision of Indo-Pacific groupers (Perciformes: Serranidae: Epinephelinae), with descriptions of five new species. Indo-Pacific Fishes Núm. 20: 1-332, Pls. 1-41. Epinephelus goreensis Epinephelus guttatusLinnaeus, C. 1758. Systema Naturae, Ed. X. (Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata.) Holmiae. Systema Naturae, Ed. X. v. 1: i-ii + 1-824. Epinephelus haifensisBen-Tuvia, A. 1953. Mediterranean fishes of Israel. Bulletin of the Sea Fisheries Research Station Haifa Núm. 8: 1-40. Epinephelus heniochus Epinephelus hexagonatusBloch, M. E. & J. G. Schneider. 1801. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae iconibus cx illustratum. Post obitum auctoris opus inchoatum absolvit, correxit, interpolavit Jo. Gottlob Schneider, Saxo. Berolini. Sumtibus Auctoris Impressum et Bibliopolio Sanderiano Commissum. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae.: i-lx + 1-584, Pls. 1-110. Epinephelus howlandiGünther, A. 1873. Andrew Garrett´s Fische der Südsee. (Band I) Heft I. Journal des Museum Godefroy, Band II, Heft III. L. Friederichsen & Co., Hamburg. Andrew Garrett's Fische der Südsee.: 1-24, Col. Pls. 1-20. Epinephelus indistinctus Epinephelus irroratus Epinephelus itajaraLichtenstein, M. H. C. 1822. Die Werke von Marcgrave und Piso Über die Naturgeschichte Brasiliens, erläutert aus den wieder aufgefundenen Original-Abbildungen. Abhandlungen der Königlichen Akademie der Wissenschaften zu Berlin 1820–1821: 267–288. Epinephelus labriformis Epinephelus lanceolatusBloch, M. E. 1790. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlin. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 4: i-xii + 1-128, Pls. 217–252. Epinephelus latifasciatus Epinephelus lebretonianus Epinephelus longispinisKner, R. 1864. Specielles Verzeichniss der während der Reise der kaiserlichen Fregatte «Novara» gesammelten Fische. Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaften Classe v. 49: 481–486. Epinephelus macrospilosBleeker, P. 1855. Derde bijdrage tot de kennis der ichthyologische fauna van Batjan. Natuurkundig Tijdschrift voor Nederlandsch Indië v. 9: 491–504. Epinephelus maculatusBloch, M. E. 1790. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlín. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 4: i-xii + 1-128, Pls. 217–252. Epinephelus magniscuttis Epinephelus malabaricus.Bloch, M. E. & J. G. Schneider. 1801. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae iconibus cx illustratum. Post obitum auctoris opus inchoatum absolvit, correxit, interpolavit Jo. Gottlob Schneider, Saxo. Berolini. Sumtibus Auctoris Impressum et Bibliopolio Sanderiano Commissum. M. E. Blochii, Systema Ichthyologiae: i-lx + 1-584, Pls. 1-110. Epinephelus marginatusLowe, R. T. 1834. Characters of a new genus Leirus, and of several new species of fishes from Madeira. Proceedings of the General Meetings for Scientific Business of the Zoological Society of London 1833 (pt 1): 142–144. Epinephelus melanostigma Epinephelus merraBloch, M. E. 1793. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlin. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 7: i-xiv + 1-144, Pls. 325–360. Epinephelus miliaris Epinephelus morio Epinephelus morrhua Epinephelus multinotatusPeters, W. (C. H.). 1876. Übersicht der von Hrn. Prof. Dr. K. Möbius in Mauritius und bei den Seychellen gesammelten Fische. Monatsberichte der Akademie der Wissenschaft zu Berlín 1876: 435–447. Epinephelus mystacinus Epinephelus nigritus Epinephelus niphobles Epinephelus niveatus Epinephelus octofasciatus Epinephelus ongus Epinephelus perplexus Epinephelus poecilonotus Epinephelus polylepis Epinephelus polyphekadionBleeker, P. 1849. Bijdrage tot de kennis der Percoïden van den Malayo-Molukschen Archipel, met beschrijving van 22 nieuwe soorten. Verhandelingen van het Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wettenschappen v. 22: 1-64. Epinephelus polystigma Epinephelus posteli Epinephelus quernus Epinephelus quinquefasciatus Epinephelus quoyanus Epinephelus radiatus Epinephelus retouti Epinephelus rivulatusCuvier, G. & A. Valenciennes. 1830. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. Livre sixième. Partie I. Des Sparoïdes; Partie II. Des Ménides. Historie naturelle des poissons. Tome Sixième. v. 6: i-xxiv + 6 pp. + 1-559, Pls. 141–169. Epinephelus septemfasciatus Epinephelus sexfasciatus Epinephelus socialis Epinephelus spilotocepsSchultz, L. P., E. S. Herald, E. A. Lachner, A. D. Welander & L. P. Woods. 1953. Fishes of the Marshall and Marianas islands. Vol. I. Families from Asymmetrontidae through Siganidae. Bulletin of the United States National Museum No. 202, v. 1: i-xxxii + 1-685, Pls. 1-74. Epinephelus stictus Epinephelus stoliczkaeDay, F. 1875. The fishes of India; being a natural history of the fishes known to inhabit the seas and fresh waters of India, Burma, and Ceylon. Londres. The fishes of India; being a natural history of the fishes known to inhabit the seas and fresh waters of India, Burma, and Ceylon. Part 1: 1-168, Pls. 1-40. Epinephelus striatusBloch, M. E. 1792. Naturgeschichte der ausländischen Fische. Berlín. Naturgeschichte der Ausländischen Fische. v. 6: i-xii + 1-126, Pls. 289–323. Epinephelus suborbitalis Epinephelus summana Epinephelus tauvinaForsskål, P. 1775. Descriptiones animalium avium, amphibiorum, piscium, insectorum, vermium; quae in itinere orientali observavit… Post mortem auctoris edidit Carsten Niebuhr. Hauniae. Descriptiones animalium quae in itinere ad Maris Australis terras per annos 1772 1773 et 1774 suscepto, …: 1-20 + i-xxxiv + 1-164, map. Epinephelus timorensis Epinephelus trimaculatus Epinephelus trophis Epinephelus tuamotuensis Epinephelus tukulaMorgans, J. F. C. 1959. Three confusing species of serranid fish, one described as new, from East Africa. Annals and Magazine of Natural History (Series 13) v. 1 (núm. 10) : 642–656, Pls. 17, 19.