Микола Радзиві́лл «Amor Poloniae» (, ); 1470–1521) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник княжого роду Радзивіллів гербу Труби. Великий канцлер литовський з 1510, троцький (1505—1510) і віленський (з 1510) воєвода. Мав також посади крайчого литовського (1488—1493), підчашого литовського (1493—1505), маршалка великого литовського (1505). Засновник гонязько-мядельської лінії роду Радзивіллів, яка, однак, згасла вже у наступному поколінні. Відомий також як Миколай II Радзивілл.

Біографія

Син Миколи Радзивілла «Старого» та його дружини Софії Монивид. Брав участь у військових походах Костянтина Острозького, зокрема, у невдалій битві над Ведрошею (1500) та переможній битві під Клецьком (1506).

У 1515 році очолював посольство Великого князівства Литовського на з'їзді Ягеллонів і Габсбургів, що проходив у Братиславі та Відні.

У 1518-му отримав з рук імператора Максиміліана I титул князя Священної Римської імперії «на Гоньондзі і Мяделі».

Був затятим прихильником польсько-литовської унії, за що і отримав прізвисько «amor Poloniae». Брав участь у тривалому міжусобному військовому конфлікті з воєводою троцьким Альбрехтом Гаштольдом.

Микола Радзивілл «amor Poloniae» був одним з ініціаторів створення Першого Литовського Статуту.

Помер наприкінці жовтня чи на початку листопада 1521 р., був похований у латинській катедрі у Вільнюсі.Błaszczyk G. Radziwiłł Mikołaj h. Trąby (ok. 1470—1521)… — S. 319.

Власність Після смерті батька у спадок отримав численні маєтки в Литві (Ширвінтос, Кедайняй, Упнікі, Солі та ін)., на Підляшші (Гоньондз, Райгород, Книшин), Холхлово і Хотенчиці біля Молодечно, мав Бобруйську волость, Бєльське староство. Родовий маєток знаходився у Гоньондзі.

Сім'я Був одружений з Єлизаветою з роду Саковичів гербу Помян (донька троцького воєводи Богдана Саковича, його єдина спадкоємиця), від якої мав дітей: Ян — жмудський староста Станіслав і Микола, Єлизавета (Анна) — дружина князя Івана (Януша) Гольшанського-Дубровицького. Олена — дружина князя Юрія Семеновича Олельковича Софія — дружина Яна Заберезинського.

Від сина Яна залишились лише внучки, тому весь багатий спадок Миколи II Радзивілла «amor Poloniae» перейшов до інших родів, найбільше до Кішки.

Портрети

Примітки

Джерела Błaszczyk G. Radziwiłł Mikołaj h. Trąby (ok. 1470—1521) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 316—319. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 811—812. Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r. // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie t. V — rok 1920. — Kraków, 1921. — S. 42 (Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa )

Посилання

Mikołaj ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: 1.1432.16) .

ПопередникМикола Радзивілл «Старий» Воєвода віленський1510—1521 НаступникГаштольд Альбрехт Мартинович