Джон Форбс Ке́ррі (; нар. 11 грудня 1943, Орора, Колорадо, США) — американський політик, член Демократичної партії. Державний секретар США (2013–2017). Раніше представляв штат Массачусетс у Сенаті США (1985–2013; з 2009 по 2013 рік — старший сенатор) та очолював Сенатський комітет з міжнародних відносин (2009–2013)..
З 21 грудня 2012 року офіційно виставлений Президентом США Бараком Обамою кандидатом на пост Державного секретаря США. Обіймав посаду Державного секретаря США з 1 лютого 2013 до 20 січня 2017 року.
З відомої американської родини Форбс, здобув привілейовану освіту. Середню освіту здобув у Швейцарії, закінчивши відому приватну школу Institut Montana Zugerberg. Уже в Єльському університеті почав цікавитися політикою і публічними промовами, взяв участь у підтримці передвиборчої кампанії президента Кеннеді, був відзначений особистою зустріччю з президентом і його родиною. Закінчивши університет, взяв участь (1966—1970 р.р.) у В'єтнамській війні, командував річковим катером. Після третього поранення демобілізувався, брав участь у антивоєнному русі. 1972 року балотувався в сенатори, але зазнав поразки через негативні публікації в пресі. Закінчив юридичну школу, працював в офісі окружного прокурора, у приватній юридичній фірмі. 1982 року був обраний заступником губернатора Массачусетсу Майкла Дукакіса. 1985 р. обраний до Сенату, 2013 р. припинив свої повноваження у зв'язку з призначенням на посаду Державного секретаря США. Був кандидатом у Президенти США від Демократичної партії на виборах 2004 року, але програв Джорджу Бушу-молодшому (поступився на 35 голосів вибірників). Після кончини сенатора Едварда Кеннеді у серпні 2009 Керрі став старшим сенатором від штату Массачусетс (пост молодшого сенатора з 25 вересня 2009 року тимчасово обіймав а з 19 січня 2010 року посаду молодшого сенатора обіймає політик-республіканець Скотт Браун .
Сім'я Керрі Джон Керрі — друга дитина в сім'ї Річарда Джона Керрі (1915—2000) і Розмарі Ізабель Керрі (до шлюбу Форбс) (1913—2002). У Джона є дві сестри: Діана (нар. 1947) і Маргарет (Пеггі) (нар. 1941) та брат Камерон (нар. 1950), який живе у Бостоні. Камерон Керрі після одруження прийняв юдаїзм. Він юрист і призначений головним радником президента Обами у міністерстві торгівлі. Його батько перебував на дипломатичній службі і був повіреним Бюро справ об'єднаних націй (Bureau of United Nations Affairs). Мати була медсестрою під час другої світової війни, вона походить з багатої родини Форбс. Джон народився в армійському госпіталі Фіцсімонса (Аврора, Колорадо), де його батько, як пілот-випробувач повітряного армійського корпусу та учасник Другої світової війни, проходив курс лікування від туберкульозу. Керрі повернулися додому до Массачусетса через два місяці після народження дитини.
Мати Керрі була протестанткою, а інші найближчі родичі були ревними католиками. Дитиною Джон служив при вівтарі. Хоча всій родині Керрі посміхалася фортуна, батьки Джона належали до середнього класу. Багата тітка платила за навчання Джона Керрі в елітних школах Європи і Нової Англії. Керрі проводив свої літні канікули у фамільному маєтку Форбс у Франції і там жив на широку ногу. Поки жив у США, він провів кілька літніх відпусток у маєтках Форбс на острові Наушон близько півострова Кейп-Код.
Через свою бабусю по матері Маргарет Тіндалл Вінтроп він перебуває в родинних стосунках з чотирма президентами США, включаючи Джорджа Буша-молодшого, з першою американською поетесою Анною Бредстріт, із засновником першого поселення на узбережжі Массачусетсу й першим губернатором Джоном Вінтропом і з різними королівськими і дворянськими родинами Європи, Близького Сходу і Африки.
Батьки батька
Дослідник генеалогій Фелікс Гандекер, який працював у The Boston Globe, 2003 року встановив, що дід та бабуся Керрі мали імена Фріц Кох (Чехія) та Іда Леве (Будапешт), жили в Австро-Угорській імперії і 1900 року змінили свої імена на Фредеріка та Іду Керрі, а 1901 (або 1902) року перейшли з юдаїзму в католицтво. Старший брат Фріца Отто ще раніше 1887 або 1896 року також змінив своє прізвище на «Керрі» та відрікся від юдаїзму, імовірно, щоб уникнути насильства з боку антисемітів. Прізвище «Керрі», носіїв якого всюди сприймали за вихідців з Ірландії, було обране довільно. Згідно з сімейною легендою, Фріц й інші члени родини навмання відкрили атлас та кинули ручку на карту. Вона впала на графство Керрі в Ірландії, і так було обрано прізвище. Покинувши передмістя Відня, де вони жили з 1896 року, Фред та Іда 1905 року разом зі своїм сином Еріком емігрували до Сполучених Штатів. Спочатку вони жили в Чикаго, а з часом перебралися до Брукліна, Массачусетс 1915 року.
Село, відоме під назвою Беніш (Bennisch), де 1873 року народився Фред Кох, було в той час частиною Сілезії (Австро-Угорщина). Зараз воно називається Горні Бенешов (Horni Benešov) та розташоване в Чехії. Після вивчення родового зв'язку Керрі з його селом мер і жителі надіслали вітальний лист Джону Керрі з приводу його політичної кар'єри.
Деякий час Фред Керрі був успішним торговцем взуттям. Іда та двоє їхніх дітей: Річард (став батьком Джона Керрі) та Мілдред — змогли дозволити собі подорож до Європи восени 1921 року, повернулися вони в жовтні. Через кілька тижнів Фред Керрі оформив заповіт, залишивши все, що в нього було, Іді, і 23 листопада пройшов у душову готелю Коплі-плаза (Copley Plaza Hotel) у Бостоні, де покінчив із собою, вистріливши з револьвера в голову. Його самогубство стало новиною, яка облетіла перші шпальти газет усього Бостона, що повідомляли, що причиною стала сильна астма та пов'язані з нею проблеми зі здоров'ям. Але згідно з сучасними повідомленнями (посилаючись на сімейні джерела), причиною самогубства стали фінансові проблеми. «Він нажив три статки і, втративши третій, не зміг більше витримати» — як говорить його правнучка Ненсі Стокслагер.
Джон Керрі сказав, що хоча він і знав про те, що його предки по батькові — вихідці з Австрії, але він не знав (поки не був проінформований The Boston Globe, на підставі їхніх генеалогічних пошуків), що Фред Кох змінив своє ім'я на Фред Керрі, і що він був народжений євреєм. Як і про те, що брат Іди Керрі Отто і її сестра Дженні загинули в нацистських концентраційних таборах.
Дитячі роки Керрі говорив, що його першим спогадом було те, як він у трирічному віці тримався за руку матері, що плакала, у той час як вони йшли по битому склу та уламках будинку її дитинства у Сен-Бріа (Saint-Briac), Франція. Візит відбувся через 2,5 роки після звільнення Сен-Бріа від нацистів американськими військами 14 серпня 1944 року. Родинний маєток, відомий, як Ліс Ессартс (Les Essarts), було окуповано та використано під німецький штаб під час війни. Коли гітлерівці покинули його, вони розбомбили Ліс Ессартс та спалили його вщент.
Зруйнований маєток було відбудовано заново 1954 року, і його батьки часто проводили там літні канікули. Під час цих канікул Джон подружився зі своїм першим кузеном Бриком Лалонд (Bric Lalond), майбутнім соціалістом та лідером партії зелених у Франції, який був кандидатом на пост президента Франції 1981 р.
Коли його батько вирушив служити в американське посольство в Осло (Норвегія), Джона послали до Массачусетса, відвідувати заняття в пансіоні. 1957 року він навчався у школі Фессенден (Fessenden School) у східному Ньютоні, селі у Ньютоні (Newton) Массачусетс. Школа Фессенден — найстаріший у країні приватний пансіон для хлопчиків. Там він зустрів та подружився з Річардом Першинг, онуком американського генерала, учасника першої світової війни Джона Джозефа Першінга. Старший сенатор від Массачусетсу Тед Кеннеді (помер 25.08.2009) також навчався в цій школі, але на кілька років раніше, ніж Керрі.
Наступного року Джон вступив до школи святого Павла в Конкорді, Нью-Гемпшир та закінчив її 1962. Керрі вивчав мистецтво виголошувати публічні промови та почав проявляти зростаючий інтерес до політики. У свій вільний час він грав у хокей та лакрос, виступаючи за команду, капітаном якої був Роберт С. Мюллер-третій, нинішній директор ФБР. У цей час Керрі належав до членів Кейп-Кодського американо-ірландського клану Кеннеді та завдяки цьому був представлений Джону Ф. Кеннеді, Тедді Кеннеді та іншим. Керрі також грав на електричній бас-гітарі у шкільній групі The Electras, яка випустила альбом 1961 року. Були зроблені лише 500 копій — одна з них продана з аукціону eBay 2004 р. за дві з половиною тисячі доларів.
1959 року Керрі заснував товариство Джона Вінанта у школі святого Павла для обговорення злободенних питань. Товариство існує там і нині. У листопаді 1960 Керрі виголосив свою першу публічну промову на честь обрання президентом США Джона Ф. Кеннеді.
Єльський університет 1962 року вступив до Єльського університету, що домінував у політичних науках. Закінчив університет зі ступенем бакалавра мистецтв 1966 року. Керрі грав у футбол, хокей та входив до фехтувальної команди. Додатково він брав льотні уроки.
На другому курсі Керрі став президентом Єльського політичного союзу. У числі його вчителів у цей період був професор Х. Бредфорд Вестерфільд, який був колишнім президентом політичного союзу. Його участь у політичному союзі дала йому сприятливу можливість бути причетним до таких важливих злободенних питань, як рух за захист громадянських прав і програма нових горизонтів Кеннеді. Також він входив до таємного Товариства «Череп і кістки».
Під керівництвом викладача історії та ораторського мистецтва, професора Роліньйо Остервейса, Керрі перемагав у багатьох дебатах зі студентами інших коледжів країни. У березні 1965 року під час ескалації війни у В'єтнамі він виграв премію Тен Ейк як найкращий оратор у молодшому класі за промову з критикою зовнішньої політики США. Одна з цитат його промови: «Це є спектр західного імперіалізму, якого народи Азії та Африки бояться більше, ніж комунізму, і це є самознищення.»
Протягом 4 років Керрі утримував середню оцінку в 76 балів. У перший рік його середня оцінка становила 81 бал. Як чудовий оратор, він був обраний для виголошення промови перед випуском. Темою його промови стала широка критика зовнішньої політики США, зокрема війну у В'єтнамі, у якій він незабаром візьме участь.
1962 р. Керрі був добровольцем у першій кампанії з виборів до Сенату Тедді Кеннеді. Цього літа він познайомився з Жанет Дженнінгс Аучінклосс, сестрою дружини Кенеді Жаклін Онассіс-Кеннеді. Жанет запросила Джона до їхнього маєтку — хутір Хаммерсміт на Род-Айленді. Там Керрі вперше зустрів президента Джона Ф. Кеннеді.
Як згадує Керрі, коли він розповів президентові про свій вступ до Єльського університету, Кеннеді скривився, оскільки він сам закінчив конкурента Єлля Гарвард. «Він посміхнувся мені, розсміявся і сказав: „Не турбуйся про це. Ти знаєш, я теж зараз єлець“. Президент виголосив знаменитий коментар, що він володар найкращого з двох сьогоднішніх світів: гарвардської освіти та Єльського ступеня (оскільки він отримав почесний Єльський ступінь кілька місяців тому)». Цього дня фотограф Білого дому зробив знімок Керрі, який катається на парусному човні по затоці Наррагансет з Кеннеді і його сім'єю.
Військова служба (1966—1970) Керрі вступив до лав резерву ВМС США у свій останній рік в університеті. Він казав, що пішов на флот після того, як призовна комісія відмовила йому у відстрочці терміном на рік для навчання у Парижі. До того ж, кілька його шкільних товаришів пішли на службу до збройних сил. Керрі почав дійсну службу після закінчення університету та служив до 1970 року, досягнувши звання лейтенанта. За час свого другого перебування у В'єтнамі Керрі був нагороджений кількома медалями, зокрема Срібною зіркою, Бронзовою зіркою і трьома Пурпуровими серцями. Його військову репутацію дуже критикували та хвалили під час його політичної кар'єри, особливо протягом невдалої для нього президентської кампанії 2004 року.
Навчання, вступ на посаду та служба на кораблі «Грідлі»