Жихор — район міста Харкова. Це колишнє село, що засноване у XVII столітті. Включене до складу Основ'янського району міста в серпні 1963 року. Знаходиться на лівому березі річки Уда. Розташований між Щербачівським бором, районом аеропорту, річкою Уда і селищем Бабаї.
Ділиться на Жихор -1, -2, -3. Через селище протікає річка Жихорець, ліва притока Уди.
Територія Жихора здебільшого забудована одноповерховими приватними будинками.
Історія
Під час археологічних досліджень на території Жихора знайдено декілька поселень бронзової доби (ІІ-І тис. до н. е.) та скіфського періоду (VI—III ст. до н. е.). На території Жихора та Основи розкопані поселення дніпро-донецької культури, знайдені кам'яні сокири, кремнієві наконечники, різці, важелі, кераміка. Також у Жихорі залишилися пам'ятки перехідного періоду від бронзової доби до залізної, залишені кімерійцями. Також свої сліди залишили скіфи, представники черняхівської культури та скіфської лісостепної культури.
Село Жихор було засновано в 1655/1656 роціМатериалы для истории г. Харькова в XVII веке / Багалей Д. И. // Сборник Харьковского историко-филологического общества. — Харьков, 1905. — Т. 16. — с. 412.. Тоді ж Сидір Колчінцов та Феодосій Димшинський з товаришами отримали садибні землі біля колодязя Жихоря, а також біля цього ж колодязя отримали землі для ріллі та косовицьГумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. — Розділ «Бабаї».
Початково це поселення було селом росіян, але пізніше їх звідти було виселено, і у першій половині XVIII ст. Жихор стало селом українців, які належали козацькому полковнику Григорію Донцю та його нащадкамКисиленко В. Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2021. — С.179-186.
У 1656 році в зв'язку з будівництвом Харківської кріпості згадується лист від мешканців ЖихораБагалій Д. І. Історія Слобідської України. —вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів, 1918—С.30—308с.</ref>
У 1680 році відбулося чергова татарська навала на Слобожанщину, під час навали були пограбовані та знищені багато селищ Харківського повіту, зокрема: Дергачі, Лозова, Липці, Борщова та Жихор<ref>Багалій Д. І. Історія Слобідської України. —вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів, 1918—С.53—308с..
У грамоті 1699 року, згадується що у селі Бабаї та присілку Жихорі налічувалося 14 дворів росіян, а раніше їх налічувалося 90Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. - Розділ «Бабаї».
За переписом 1724 року, у Жихорі налічувалося 68 дворів.
У 1741 році було побудовано дерев'яну Миколаївську церквуЩелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — Розділ «1741»— 366 с..
У 1782 році село Жихор серед інших сел та присілків належав колезькому раднику Петру Андрійовичу Щербинину. Як вказано село знаходилося на лівому березі річки Уди, та на обох берегах річки Мокрий Жихор. На річці стояв млин, який належав ЩербининуЕкономічні примітки Харківського повіту, 1787. Ст.75.
У 1846 році відновлено дерев'яну Миколаївську церкву, побудовану у 1741 роціЩелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — Розділ «1846»— 366 с..
Станом на 1897 рік у селі мешкало 2 576 осіб (1 230 чоловічої, та 1 346 жіночої статі).
У 1900 році у Жихорі за проектом В. Х. Немкіна за рахунок прихожан було побудовано нову будівлю храмуГумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. - Перелік храмів та монастирів.
Жихор був центром Жихорської волості Харківського повіту.
У серпні 1963 року Жихор було включено до складу Червонозаводського (сучасного Основ'янського) району міста Харкова.
Релігія На території Жихора знаходиться Свято-Миколаївський храм (вулиця Гетьманська, 11). Храм освячений на честь святого Миколая згадується у селі Жихор ще у XVIII сторіччі, але сучасний храм було побудовано у 1900 році.
У 1741 році, було побудовано дерев'яну Миколаївську церкву, яку було відновлено у 1846 році. У 1900 році за проектом В. Х. Немкіна було побудовано новий кам'яний храм на кошти прихожан. До парафіян храму крім жихорців, також відносилися (1904 рік) мешканці хуторів Карачівка, Гусів, Мокрий ЖихорСамойлович І. Довідкова книга для Харківської єпархії— Харків, типо-літографія. І. М. Варшавчика. Вул. Миколіївська. Буд № 3. 1904. —С.84— 471 с..
Миколаївський храм один з уцілівших храмів Харкова.
Транспорт
Автобуси 68е: ст. М. «Просп. Гагаріна» — Жихор (в/ч «Лікво») 154: ст. м. «Просп. Гагаріна» — Сімферопольське шосе — Оболона (м. Мерефа) 155: Кінний Ринок — Бабаї-1 187: ст. м. «Просп. Гагаріна» — Бабаї-2 605: ст. м. «Просп. Гагаріна» — Покотилівка (вул. Багалія) Тролейбус
49: вул. Університетська — Жихор (вул. Кутаїська)
Див. також Станція Жихор Річка Жихорець
Примітки
Посилання Сайт Харківської єпархії
Джерела Про Червонозаводській район Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта», 1993.— 256 с. — ISBN 5-7707-4256-9 (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918) Багалій Д. І. «Нариси з історії колонізації степової окраїни Московської держави» — Москва, Університетська друкарня (М.Каткова), 1887.— 634 с. на сайті «Руніверс»; Багалій Д. І. «Матеріали для історії колонізації та побуту Харківської та частково Курської і Воронізької губерній. Т.1, 1886 р. Т.2, 1890 р. » Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882.— 366 с. Устинов І. А. Описові праці; матеріали та джерела, які стосуються історії, археології, етнографії та статистики Слобідської України, Харківських: намісництва і губернії (1705—1880 роки). Харківський губернський статистичний комітет. 1886 рік.