Джон Стюарт (Jon Stewart; при народженні Джонатан Стюарт Лейбовіц; 28 листопада 1962) — американський комік, сценарист, продюсер, режисер, політичний коментатор, актор і телеведучий. Найвідоміший завдяки The Daily Show, на каналі Comedy Central, ведучим якої він був з 1999 до 2015 року.
Стюарт починав як стендап-комік, але опинився на телебаченні, спершу як ведучий передачі Short Attention Span Theater («Театр короткотривалої концентрації уваги») на Comedy Central. Після цього у нього було власне шоу на MTV, The Jon Stewart Show, а згодом You Wrote It, You Watch It («Ви це писали, Ви це й дивіться»), також на MTV. Виконав кілька акторських ролей, однак майже не займався кінематографом відтоді як став ведучим The Daily Show у 1999 році. Був одночасно письменником і спів-виконавчим продюсером шоу. Після того, як приєднався Стюарт, The Daily Show поступово завоювало популярність і визнання критиків, і за час його роботи The Daily Show виграло 22 прайм-тайм премії «Еммі».
Стюарт знаний як затятий гумористичний критик особистісних медіашоу, зокрема таких медіамереж США, як CNN, Fox News і MSNBC. Критики кажуть, що Стюарт має вигоду від подвійних стандартів: він критикує інші новинні шоу з безпечної позиції «новинної сатири». Стюарт погоджується, кажучи, що ні його шоу, ні його канал не має на меті бути нічим іншим, крім сатири і комедії. Попри власну позицію The Daily Show як суто розважальної програми, його було номіновано на новинні та журналістські нагороди.
Стюарт був ведучим 78-ї і 80-ї церемонії вручення Оскара. Він є співавтором книги America (The Book): A Citizen's Guide to Democracy Inaction («Америка (книга): Посібник громадянина з бездіяльної демократії»), яка стала однією з найпродаваніших у США в 2004 році, і Earth (The Book): A Visitor's Guide to the Human Race («Земля (книга): Посібник відвідувача з людства»), яка вийшла в 2010 році.
Ранні роки Джонатан Стюарт Лейбовіц народився 28 листопада 1962 року в Нью-Йорку у сім'ї Маріан (уроджена Ласкін), вчительки, а згодом педагога-консультанта, і Дональда Лейбовіца, професора фізики в і . Сім'я Стюарта належить до євреїв-литваків, вони емігрували в Америку з Польщі, України та Білорусі. Один з його дідів народився в Маньчжурії (нині частина внутрішньої Монголії). Стюарт другий з чотирьох синів, має старшого брата Лоренса і молодших братів Дена і Метью.
Батьки Стюарта розлучилися, коли йому було 11 років, і Стюарт був значною мірою відчужений від батька. Через напружені відносини з батьком, які в 2015 році він схарактеризував як «все ще „все складно“», він відкинув своє прізвище і почав натомість використовувати друге ім'я, Стюарт. Стюарт зазначав, що «була думка використовувати мамине дошлюбне прізвище, але я подумав, що це буде йому занадто велике fuck you… Чи в мене були деякі проблеми з моїм батьком? Так. Але люди завжди дивляться [на зміну мого прізвища] через призму етнічної ідентичності».Freeman, Hadley (April 18, 2015). "Jon Stewart: why I quit The Daily Show " . The Guardian Він офіційно змінив своє прізвище на Стюарт у 2001 році. Стюарт і його брат Лоренс, який раніше був виконавчим директором у NYSE Euronext (материнській компанії Нью-Йоркської фондової біржі), виросли в Лоренсвілі, Нью-Джерсі, де вони ходили в старшу школу. За словами Стюарта, він зазнав антисемітського цькування в дитинстві. Себе як старшокласника від описує як «фаната Юджина Дебса і трохи лівака.»
Стюарт виріс в епоху війни у В'єтнамі і Вотергейтського скандалу, завдяки чому розвинувся «здоровий скепсис щодо офіційних звітів». Його перша робота була у , де працював його брат Лоренс, і Стюарт жартома говорить, що бути звільненим Лоренсом стало одним зі «шрамів» молодості.
У 1984 році Стюарт закінчив коледж Вільяма і Мері у Вірджинії, де грав у футбольній команді і спочатку вивчав хімію, перш ніж перейти до психології. Спочатку приєднався до Братства Пі Каппа Альфа, але пізніше відійшов від братства і пішов з нього через півроку. Пізніше від згадував: «Моїм життям у коледжі було прокинутися пізно, вивчити чужі конспекти, зробити кілька затяжок і піти на футбольне тренування». Його футбольний тренер пізніше описав його як «хорошого гравця» з «високою енергією». Після закінчення коледжу, Стюарт працював на різних роботах: резервним планувальником у Департаменті соціальних служб Нью-Джерсі, контрактним адміністратором Міського університету Нью-Йорка, ляльководом для неповносправних дітей, футбольним тренером в Глостерській старшій школі у Вірджинії, офіціантом, мийником посуду, працівником Woolworth's, барменом у Franklin Corner Tavern (місцевий бар «синіх комірців»), барменом у City Gardens в Трентоні. Він зазначив, що робота у City Gardens стала поворотним моментом: «Я знайшов це місце, яким були City Gardens, і це було „о, може я і не страшенний дивак. Можливо, є й інші люди з таким же відчуттям туги за чимось відмінним від того, що мають зараз“. Я думаю, це місце надихнуло багатьох людей, справді. Це було дуже творче середовище. Це було місце великих можливостей».
Кар'єра
Ранні роботи З репутацією кумедного хлопця Джон Стюарт повернувся в Нью-Йорк у 1986 році, щоб спробувати свої сили в комедійному клубі, але не міг набратися сміливості, щоб вийти на сцену, до наступного року. Його стенд-ап дебют відбувся у клубі The Bitter End, де його починав і його комедійний кумир, Вуді Аллен. Він почав використовувати сценічний псевдонім «Джон Стюарт», відкинувши своє прізвище і змінивши написання свого другого імені зі «Stuart» на «Stewart». Він часто жартує, що це тому, що в людей були труднощі з вимовою «Лейбовіц» або це «звучало надто по-голівудськи» (відсилання до жарту Ленні Брюса на ту ж тему). Він зауважив, що зміна імені насправді сталася через напружені стосунки з батьком, з яким Стюарт більше не контактував.
Стюарт став завсідником в клубі Comedy Cellar, де щовечора був останнім виконавцем. Упродовж двох років він виступав о 2 годині ночі, і розвивав свій комедійний стиль. У 1989 році Стюарт уперше отримав роботу на телебаченні як письменник передачі Caroline's Comedy Hour. У 1990 році він став співведучим шоу на каналі Comedy Central, разом з . У 1992 році Стюарт був ведучим шоу You Wrote It, You Watch It на MTV, яке пропонувало глядачам надсилати свої історії, які потім розігрувала комедійна трупа; шоу проіснувало недовго.
Кар'єра Стюарта не надто просувалася, до його появи у програмі на каналі NBC у березні 1993 року. Вважалося, що він стане наступним ведучим після Леттермана, однак цю позицію натомість отримав відносно невідомий Конан О'Браєн.
The Jon Stewart Show Пізніше в 1993 році Стюарт вів ток-шоу на MTV під назвою The Jon Stewart Show. Ця передача була першим ток-шоу на цьому каналі і миттєво стала хітом, з другим за величиною рейтингом шоу MTV після Бівіса і Батхеда. У 1994 році через появу іншого шоу, чимало місцевих трансляторів перемістили The Jon Stewart Show у часовий проміжок нещодавно скасованого The Arsenio Hall Show, що виходило о 2 годині ночі у час свого занепаду. Рейтинги стали невтішними, і шоу Стюарта скасували в червні 1995 року.
Серед шанувальників шоу був Девід Леттерман, котрий став останнім гостем на The Jon Stewart Show. Леттерман підписав зі Стюартом контракт від своєї продюсерської компанії, Worldwide Pants. Так Стюарт став частим запрошеним ведучим у у передачі The Late Late Show with Tom Snyder, яку продюсував Леттерман і яка виходила в ефір після вечірнього шоу на каналі CBS. Це призвело до чуток про те, що Стюарт незабаром замінить Снайдера на постійній основі, але натомість Стюарту запропонували проміжок часу після Снайдера, від чого він відмовився.
У 1996 році Стюарт вів короткочасне ток-шоу під назвою Where's Elvis This Week? («Де Елвіс цього тижня?»). Це була півгодинна щотижнева комедійна телепрограма, яка виходила в ефір щонеділі у Великій Британії на BBC Two. Її знімали у трансляційному центрі CBS у Нью-Йорку і це мало вигляд кількох експертів, двоє з Великої Британії і двоє зі США, які обговорювали новини і культурні питання. Прем'єра шоу у Великій Британії відбулася 6 жовтня 1996 року; всього вийшло п'ять епізодів. Серед експертів були Дейв Шапел, Едді Іззард, , Нора Ефрон, , Крістофер Гітченс, , і . 1997 року Стюарта вибрали ведучим і інтерв'юером для десятого спеціального епізоду Джорджа Карліна на HBO, 40 Years of Comedy.
The Daily Show У 1999 році Стюарт почав вести The Daily Show на Comedy Central, після того як покинув шоу, щоб замінити на The Late Late Show. Шоу поєднує гумор і найважливіші новини дня, як правило з політики, одночасно жартуючи над політиками і багатьма ньюзмейкерами, а також загалом ЗМІ. В інтерв'ю на The O'Reilly Factor, Стюарт спростував наявність будь-якого навмисного політичного порядку денного у шоу, сказавши, що мета шоу — «хіхоньки і хахоньки». «Та ж слабкість, що привела мене в комедію, також інформує моє шоу», мається на увазі, що йому незручно говорити, не чуючи сміху аудиторії. «Стюарт пропонує нам цинізм не заради цинізму, а щоб в ігровій формі пропонувати різні ідеї, які не допускаються в серйозніших новинних форматах, які рабськи чіпляються за офіційний виклад подій».Bennett, Lance W. «Relief in Hard Times: A Defense of Jon Stweart's Comedy in an Age of Cynicism.» Critical Studies in Media Communication. 24.3 (2007): 278—283. Print.
Стюарт вів майже всі випуски передачі, за винятком кількох випадків, коли його заміняли такі кореспонденти, такі як Стівен Колбер, Роб Кордрі, і Стів Карелл, а також влітку 2013 року, коли шоу вів Джон Олівер. Стюарт виграв сумарно двадцять прайм-тайм премій «Еммі» за The Daily Show як письменник або продюсер, і дві як продюсер шоу The Colbert Report (2013—2014), вигравши загалом двадцять дві прайм-тайм премії «Еммі», що є рекордом для особи-чоловіка. У 2005 році Стюарт і The Daily Show отримали Греммі за найкращий комедійний альбом аудіокниги America (The Book): A Citizen's Guide to Democracy Inaction. У 2000 і 2004 році шоу отримало дві премії Пібоді за висвітлення президентських виборів тих років, що йшло під назвами «Нерішучість 2000» і «Нерішучість 2004» відповідно.60th Annual Peabody Awards , May 2001.64th Annual Peabody Awards , May 2005.
Шоу від 20 вересня 2001 року, перший випуск після терактів 11 вересня 2001 року, розпочалося без вступної частини. До цього вступна частина шоу містила кадри панорами Нью-Йорку з рухом до Всесвітнього торгового центру. Перші дев'ять хвилин шоу Стюарт на межі сліз виклав свій особистий погляд на подію. Його виступ закінчився словами: «Вид… з моєї квартири… був на Всесвітній торговий центр… а тепер його немає, вони атакували його. Цей символ американської винахідливості і сили, і праці, і уяви, і комерції, і тепер його не стало. Але знаєте, який вид зараз? На Статую Свободи. Вид з Південного Манхеттена тепер — на Статую Свободи. Це не можна перемогти». У середині 2002 року, на тлі чуток, що Девід Леттерман збирається перейти з CBS на ABC, коли закінчиться контракт, говорили, що Стюарт замінить Леттермана CBS. Кінець кінцем Леттерман продовжив контракт з CBS, а 9 березня 2002 в епізоді Saturday Night Live, який вів Стюарт, обіграли цю ситуацію.
Наприкінці 2002 року, ABC запропонував Стюарту власне ток-шоу, яке б виходило перед . Контракт Стюарта із The Daily Show підходив до завершення, і він висловив велику зацікавленість. ABC, однак, вирішило віддати нове шоу ще одному коміку з Comedy Central, Джиммі Кіммелу.
4 квітня 2006 в інтерв'ю з американським сенатором Джоном Маккейном Стюарт поставив під сумнів його рішення з'явитися в Університеті Свободи, навчальному закладі, заснованому Джеррі Фолвеллом, кого Маккейн раніше звинувачував як одного з «агентів нетерпимості». Під час діалогу Стюарт запитав Маккейна, «Ви не зриваєтеся на нас? Ви зриваєтеся на нас, бо якщо ви сходите з розуму і йдете в божевільний базовий світ — ви йдете в божевільний базовий світ?» Маккейн відповів: «Боюся, що так». Кліп показали на CNN, це вилилося в сплеск статей у блогосфері.