Улоф Йоганн Рудбек (; , Вестерос, Швеція — , Уппсала, Швеція) — шведський науковець — анатом, ботанік і атлантолог, також вивчав і викладав математику, фізику і музику.

Життєпис Улоф Рудбек народився 13 вересня 1630 року в місті Вестерос.

Він здобув освіту в Уппсальському і Лейденському університетахRudbeck, Olof — Historiographus.

У 1653 році зробив відкриття лімфатичних судин; був доцентом ботаніки в Уппсальському університеті, де заснував ботанічний сад, який згодом, завдяки Ліннею, набув великого значення; потім був професором анатомії і ректором університету.

Рудбек склав велику працю по ботаніці з малюнками, гравіруванням на дереві, для чого він виготовив 11 000 малюнків рослин; у 1701 році була видана друга частина цієї праці під заголовком Campi Elysii liber secundus; екземпляри першої частини, крім двох, згоріли в 1702 році і лише в 1863 році з'явилося нове видання цієї частини, в кількості 20 екземплярів.

Крім того, Рудбек написав:Hortus botanicus (Упсала, 1685 ) і Atland eller Manheim, Atlantica sive Manheim, vera Japheti posterorum sedes et partia (Упсала, 1675—1698, 3 т. ), в якому Рудбек намагався довести, що Швеція — це Атлантида Платона.

Син Рудбека, Улоф (1660—1740), також був відомим вченим, медиком і природодослідником, професором Уппсальського університету. Іншим відомим нащадком дослідника був Альфред Нобель.

Дослідження в анатомії Рудбек був одним з перших учених, що вивчали лімфатичні вузли. У Швеції він вважається першовідкривачем лімфатичної системи людини, оскільки навесні 1652 року представив свої результати при дворі королеви Христини. Однак він не опублікував їх до кінця 1653 року, і тим самим данець Томас Бартолін випередив його, опублікувавши аналогічне дослідження ранішеEriksson, G. (2004). Svensk medicinhistorisk tidskrift, 2004;8 (1):39-44. . Дослідження лімфатичної системи приблизно в цей же час також проводились Гаспаро Аселлі і Жаном Пеке.

Дослідження Рудбека були підтримані королевою. В одному з будинків університету, Густавіанумі, він побудував купол, в якому розмістив анатомічний театр. У театрі проводилися заняття зі студентами. Купол досі існує і відноситься до найбільш відомих визначних пам'яток Уппсали.

Дослідження в атлантологіі

Рудбек широко відомий своїм твором «Атлантика» (Atland eller Manheim, Atlantica sive Manheim, vera Japheti posterorum sedes et partia, Уппсала, 1675—1698, 3 т. ), в якому ототожнює стародавню готську (тобто шведську в його інтерпретації) державу з міфічною Атлантидою, описаною Платоном як зниклу стародавню державу з ідеальним суспільним устроєм. Розвиваючи цю ідею, Рудбек прийшов до висновку про те, що Швеція — колиска людства.

Ректор університету У 1662 році Рудбек був призначений ректором Уппсальського університету. Хоча його сангвінічний темперамент і самовпевненість не завжди дозволяли йому приймати правильні рішення, він, безсумнівно, увійшов в історію як один з найвидатніших ректорів університету. Впродовж 30 років, завдяки прихильності канцлера Делагарді, він фактично одноосібно керував університетом. З його ім'ям пов'язаний період будівництва в 1660-і роки. При ньому були побудовані багато нині існуючих будівель. На місці колишньої кафедри Уппсальского католицького архієпископа він особисто спланував будівництво університетського кампусу, описане в третій частині «Атлантики». Через річку був перекинутий підвісний міст, який перебував там же, де і сучасний міст. До заслуг Рудбека слід віднести і те, що в 1669 році Делагарді передав у дар університету свою колекцію рукописів, що включає Молодшу Едду і переклад Вульфіли Євангелія готською мовою.

У 1702 році під час пожежі в Уппсалі Рудбек проявив самовідданість, рятуючи університетську бібліотеку та цінні колекції..

Карл Лінней на честь Улофа Рудбека (старшого) і його сина Улофа Рудбека (молодшого) дав назву роду південноамериканських трав, що красиво цвітуть.

Примітки

Література та джерела Esberg. Laudatio funebris Olai Rudbeckii patris (Уппсала, 1703).