Ростислав Михайлович Звя́гінцев (17 березня 1938, Кіровське — 21 червня 2016) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1976 року (Рівненська організація). Батько Сергія та Лади Звягінцевих.

Життєпис Народився 17 березня 1938 року в селищі Кіровському (нині село у Тимовському міському окрузі Сахалінської області Російської Федерації). 1945 року з матір'ю переїхав до Дніпропетровська, де навчався в середній школі № 8 Нижньодніпровського районуКалендар знаменних дат .

З 1956 року навчався на живописному відділенні Дніпропетровського художнього училища, був учнем Миколи Боровського. Протягом 1961—1967 років продовжив навчання на факультеті живопису в Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Іван Тихий, Ілля Штільман, Карпо Трохименко. Дипломна робота — картина «Тривожна молодість» (керівники Анатолій Пламеницький, Віктор Пузирков). Після успішного захисту дипломної роботи отримав направлення на навчання в аспірантуру, проте через сімейні обставини не зміг реалізувати цю пропозицію.

1967 року, на запрошення головного художника Рівненської художньо-виробничої майстерні Анатолія Довженка, разом з сім'єю переїхав до Рівного. Упродовж 1967—2007 років працював у Рівненських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України; опісля на творчій роботі.

Мешкав у Рівному в будинку на вулиці 16 липня, № 2А, квартира № 9Звягінцев Ростислав Михайлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 54.. Помер 21 червня 2016 року.

Творчість Працював у галузях станкового (писав тематичні картини, натюрморти, пейзажі, портрети; поєднував традиції вітчизняної школи з досвідом європейського імпресіонізму) та монументального живопису, станкової графіки. Серед робіт: живопис

«Весілля» (1961); «Хліби дозрівають» (1962); «Голова» (1968, Херсонський краєзнавчий музей); «Товариші» (1969, Національний музей у Львові); «1941 р. Студент» («У рідному інституті», 1969, Лубенський краєзнавчий музей); «Дівчинка в кухлянці» (1972); «Автопортрет» (1973); «Син оленяра» (1973); «Юність Камчатки» (1973); Портрет мисливця-промисловика А. Ташликова (1973—1974); Портрет художника А. І. Мартиненка (1974); «Про Північ» (1974); «Оленяр Камчатки» (1975); Портрет поета Сергія Єсеніна (1975); «Розповідь про Північ» (1976); «Лютневе сонце» (1978); «Підкорена висота» (1979); «Весна» (1979); «Лютий» (1981); «Початок» (1982); «Мисливець-промисловик» (1983); «Лютневий дзвін» (1986); «Болгарський інтернаціоналіст Стоян Ілієв Джоров» (1988); «Волошки і ромашки» (1993); «Серпень» (1994); «Травень 1945» (1996); «Зимонька» (2001); «Урожай зібрано» (2002); «Горобина» (2004); «Полуниці» (2006); «Берези в листопаді» (2007). </div> графіка «Оленяр» (1972, літографія); «Тундра і море» (1972, акварель); «Дядя Аккалі» (1972, монотипія). монументальний живопис у Рівному розпис інтер'єру міської дитячої лікарні (1982); розпис інтер'єру Будинку дитини (1985). Крім вище згаданих музеїв, картини художника зберігаються в Чернігівському художньому музеї, Луганському обласному художньому музеї, Рівненському історичному музеї; в Дирекції виставок Національної спілки художників України, у колекціях фондів Міністерства культури України; у приватних колекціях Англії, Франції, Польщі, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Бельгії.

Брав участь у республіканських, всесоюзних та закордонних виставках з 1965 року. Персональні виставки провів у Рівному у 1975, 1990, 1995, 2006 роках, Клевані у 1987 році, Львові у 1988 році, Луцьку у 1989 році, Києві у 2000, 2003, 2008 роках.

Відзнаки Срібна медаль ВДНГ СРСР (1971); Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського (1973; за картини «Син оленяра» та «Юність Камчатки»); Заслужений художник Української РСР (1988).

Примітки

Література