Миколай Бучацький-Творовський, Миколай з Бучача Творовський (; бл.1549 чи 1530 — перед 19 травня 1595) — польський шляхтич гербу Пилява, урядник Речі Посполитої. Швагро Миколая-Христофора Радзивіла «Сирітки».
Життєпис Народився, за одними даними, близько 1549-гоStrona Mikolaja Buczackiego-Tworowskiego . (за іншими, ). За даними польського геральдиста Адама Бонецького, був сином воєводича Яна Бучацького-Творовського та його дружини Катажини з Баранова, внуком подільського воєводи Яна Творовського (Бучацького).Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 221. Кс. Садок Баронч стверджував, що він — син польного гетьмана коронного, воєводи подільського, власника (дідича) Бучача Яна Творовського (Бучацького) та його дружини Катажини з БучацькихBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 45. гербу Абданк — доньки руського воєводи Якуба Бучацького. Каспер Несецький називає його матір'ю в І томі праці «Korona polska…» Анну з Баворовських — доньку коронного писаря Вацлава та його дружини Катажини Коляновської гербу Богорія,Niesiecki К. Korona polska przy zlotej wolnosci… — T. 2. — S. 557. дідички на Іванці.Niesiecki K. Korona Polska przy Zlotey Wolności… — T. 1. — Cz. 2. — S. 53.
Був добре освіченим, навчався, ймовірно, у Європі або в Польщі. Перейшов з католицького обряду на кальвінський. Був власником Бучача, в старому фарному костелі міста за його життя був кальвінський збір.
31 липня 1572 року як представник Кам'янецької землі, маючи уряд підкоморія кам'янецького, в Глинянах брав участь в Глинянській конфедерації воєводств Руського та Подільського.Akta grodskie i ziemskie… — T. XX. — S. 3.
За хронікою Гваньїні, після нападу у квітні 1572 року татар під проводом Бакая і Сіхози (дійшли до околиць Бара, спалили десяток містечок і сіл) він (згаданий як кам'янецький підкоморій і барський староста) «потріпав» їх на зворотном шляху.Вирський Д. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555—1595 рр.). — С. 112 прим. Іван Підкова десь наприкінці 1577 — на початку 1578 року приїхав до Бару та привіз від молдавських боярів два листи, в яких ті просили князя Василя-Костянтина Острозького і старосту надати допомогу Підкові. Староста під час перемовин, зокрема, сказав, що він хотів би її надати, але оскільки між Польщею та турками діяв мирний договір, то він не може перевищити своїх повноважень й має звернутись до короля. При цьому попросив Підкову покинути місто, щоб той не видав себе, що, своєю чергою, могло викликати підозри у Молдавії.Яворницький Дмитро. Історія запорозьких козаків… — С. 35. В 1580-х роках було закінчено перебудову Бучацького замкуСтанкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — іл. — С. 19. — ISBN 966-95709-0-4. 12 березня 1591 року підписав ухвалу Галицького сеймику.Akta grodskie i ziemskie… — T. XXIV. — S. 10. 31 липня 1592 року, як представних Поділля був присутній на Галицькому сеймику.Akta grodskie i ziemskie… — T. XXIV. — S. 12.
Посади, маєтності Староста барський (1571–1588 pp., його відступив), підкоморій подільський. У 1586 році набув Опатів.
Сім'я
За даними Адама Бонецького, мав одну дружину, кс. С. Баронч стверджував, що був одружений двічі.
Перша дружина — донька маршалка, великого канцлера литовського Миколая Христофора Радзивілла (Чорного) (на той час покійного) Анна Магдалена — рідна сестра другої дружини польського державного діяча Яна Замойського Кристини (1553, Замок у ЦмелювіRadziwillowie.2 , — 28 жовтня 1590)Buczaccy-Tworowscy . Заручини відбулись, коли Анні було 8 років, шлюб уклали у 1570 році (з третьої спроби), була похована в Бучачі.Kotłubaj E. Galerja Nieświeżska portretów Radziwiłłowskich . — Wilno, 1857. — S. 245. Діти: Ян Кшиштоф Єжи Войцехпро синів говорять і Бонецький, і Баронч Зофія, можливо, дружина кальвініста, дідича Поморян Кшиштофа СененськогоKaniewska I. Sienieński Krzysztof h. Dębno (zm. po 1627) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVII/2, zeszyt 105. — S. 190. Теофіля Катажина — другаLipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 770. дружина каштелянa кам'янецького Анджея (Єнджея) Потоцького;Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 222. за даними кс. С. Баронча, дитина другої дружини — з Баворовських (ім'я невідоме). Ельжбета.Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 221—222.
Примітки
Джерела Грушевський М. Барське староство. — С. 289, 294 прим., 295, 317. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. — К. : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 560 с. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2.), ISBN 5-12-001244-2. Barącz S. Pamiątki buczackie . — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 221—222. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 95. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1728—1743. — T. 1—4. Paprocki B. «Gniazdo Cnoty, Zkąd Herby Rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Zmudzkiego…» — Kraków : drukarnia Andrzeia Piotrkowczyka, 1578. — S. 1021.
Посилання Anna Magdalena ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: 2.581.41) . Mikołaj Buczacki-Tworowski h. Pilawa (ID: 2.581.21) .