Мінськ-Пасажирський () — головна позакласна пасажирська залізнична станція в столиці Білорусі Мінську.
Історія 28 листопада 1871 року відкрито ділянку Осинівка — Мінськ — Брест. Перша будівля залізничного вокзалу була побудована в Мінську у 1872 році.
Основні споруди залізничного вокзалу, який мав назву Віленський, побудовані у 1873 році з введенням в постійну експлуатацію Лібаво-Роменської залізниці. На площі, прилеглої до перону, були зведені дерев'яні павільйони. В одному з них розміщувався вокзал, в іншому — контора станції, поліклініка, ремісниче училище та ін.
У 1890 році на місці дерев'яних будівель почали споруджувати кам'яну будівля. Поруч з вокзалом через колії був зведений надземний пішохідний перехід з виходами на перони, який проіснував до відкриття пасажирського тунелю у 1964 році. Будівництво завершилося 1893 року. У 1898 році вокзал розширено за проєктом інженера Щербакова.
Перша світова війна завдала залізничній станції значних руйнувань. Будівлю вокзалу було спалено. З 1920 по 1925 роки проводилися відновлювальні роботи станції.
20 липня 1928 року ділянка Мінськ — Радошковичі передана у відання і розпорядження Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці.
На початку 1930-х років будівля вокзалу було реконструйовано, зокрема в центральній його частині був надбудований другий поверх. Поступово збільшувався обсяг пасажирських перевезень. З'явилася необхідність у збільшенні пропускної спроможності вокзалу.
У другій половині 1930-х років почалася суттєва реконструкція і розширення будівлі вокзалу. Зберігши фундамент і несучі стіни, був побудований другий поверх, повністю змінений фасад вокзалу. Проєкт розроблений архітектором І. Рочаником. Оновлене приміщення вокзалу відкрито у 1940 році.
З початком війни основна будівля вокзалу вціліло, про що свідчать аматорські фото зроблені німецько-фашистськими загарбниками та використовувалося ними за прямим призначенню, однак, було суттєво пошкоджено під час звільнення Мінська від гітлерівської окупації влітку 1944 року і вокзал довелося відновлювати.
Вокзал був побудований в короткі терміни і у 1946 році введений в експлуатацію. Будівля вокзалу проіснувала до вересня 1991 року, коли воно було демонтовано. Від сталінського вокзального комплексу залишилася лише будівля приміського вокзалу, яка побудовану у 1955 році, яка нині переобладнана і в ній розташовані міжнародні каси.
14 квітня 1961 року МПС СРСР погодило техніко-економічне обґрунтування електрифікації ділянки Мінськ — Олехновичі.
7 грудня 1963 року відбувся пуск першого в Біларусі електропоїзда за маршрутом Мінськ — Олехновичі.
31 грудня 1970 року завершена електрифікація дільниці Мінськ — Пуховичі. З першої колії станції Мінськ-Пасажирський був відправлений перший пробний електропоїзд.
Перший конкурс на проєктування нового залізничного вокзалу Мінська був проведений ще у 1974 році.
29 грудня 1975 року завершена електрифікація дільниці Мінськ — Стовбці з відкриттям руху приміських електропоїздів.
18 грудня 1981 року завершена електрифікація дільниці Орша — Борисов. Розпочатий рух усіх пасажирських потягів на електротязі від Мінська до Москви.
На початку 1980-х років московськими проєктувальниками інституту «Мосгіпротранс» був підготовлений проєкт нової будівлі залізничного вокзалу в Мінську, який і був затверджений. Будівництво його першої черги розпочалося у 1985 році і до 1990 року були введені в лад зал чекання (конкорс) і 13-поверхова висотна будівляІсторія мінського вокзалу на сайті «Будівництво і нерухомість» .
На початку 1990-х років, у зв'язку з розпадом СРСР, фінансування закінчилося і будівництво основної будівлі розтягнулося майже на 10 років. Тільки наприкінці 1990-х років зведення мінського нового терміналу відновилося, але вже по переглянутому білоруському проєкту.
30 грудня 2000 року введена в експлуатацію перша черга залізничного вокзалу станції Мінськ-Пасажирський, яка здатна прийняти більше 7 тис. пасажирів на добу. Урочистий захід відбувся за участю Президента країни Олександра ЛукашенкаІсторія мінського вокзалу на сайті «Мінськ старий і новий» . Автори проєкту — архітектори В. В. Крамаренко та М. К. Виноградов — за збудований об'єкт удостоєні премії «Гран-прі» Національного фестивалю архітектури у 2001 році, срібної медалі на Всесвітньому трієнналле архітектури в Софії у 2003 році і Державної премії Республіки Білорусь у 2005 роціІсторія мінського вокзалу на сайті «Мінський Кур'єр» .
Конкорс і мережу підземних переходів з'єднують вокзал з посадочними платформами, Привокзальною площею, Центральним автовокзалом, станцією метро 1 «Площа Леніна».
На рівні четвертого поверху будівлі нового вокзалу з'єднане галереєю з готелем «Експрес».
6 листопада 2020 року урочисто відкрита пересадкова станція «Вокзальна» 3 Зеленолузької лінії мінського метрополітену в складі дільниці «Ковальська Слобода» — «Ювілейна площа», для пасажирів станція запрацювала з 7 листопада 2020 року .
Пасажирське сполучення Станом на 2020 рік вокзал станції Мінськ-Пасажирський приймає та відправляє такі пасажирські потяги: Пасажирські потяги по станції Мінськ-Пасажирський № потяга Маршрут сполучення 1/2 «Білорусь» Москва — Мінськ 3/4 Москва — Брест 7/8 Москва — Брест 9 «Полонез» Москва — Варшава 13/14 «Стриж» Москва — Берлін 17/18 Москва — Ніцца 21/22 «Влтава» Москва — Прага 23/24 Москва — Париж 25/26 «Свислочь» Москва — Мінськ 27/28 «Буг» Москва — Брест 29/30 «Янтарь» Москва — Калінінград 31/32 «Чотири столиці» Київ — Рига 49/50 Санкт-Петербург — Брест 51/52 «Зірка» Санкт-Петербург — Мінськ 57/58 Санкт-Петербург — Барановичі — Гродно63/64 Новосибірськ — Мінськ 65/66 Мурманськ — Мінськ 67/68 Саратов — Брест 77/78* «Німан» Москва — Гродно 85/86 «Білий лелека» Київ — Мінськ87/88 Мінськ — Рига 93/94 Одеса — Мінськ 95/96 Москва — Брест 99/100 Новоолексіївка*, Запоріжжя — Мінськ 101/102* Мінськ — Варна 103/104 Новосибірськ — Брест 131/132* Москва — Брест 133/134 Архангельськ — Мінськ 147/148 Москва — Калінінград 149/150* Мінеральні Води — Мінськ 301/302* Адлер — Мінськ 317/318 Караганда — Барановичі359/360 Адлер — Калінінград371/372 Могильов — Львів 389/390* Анапа — Мінськ 425/426* Челябінськ — Калінінград 607/608 Мінськ — Брест 611/612 Вітебськ — Барановичі615/616 Гомель — Мінськ 621/622 Гомель — Мінськ 623/624 Вітебськ — Гродно 625/626 Мінськ — Вітебськ 627/628 Мінськ — Гродно 629/630 Мінськ — Гродно 631/632 Гомель — Барановичі 633/634 Могильов — Гродно 639/640 Калинковичі — Барановичі 647 /648 Гомель — Мінськ 649/650 Могильов — Брест 651/652 Мінськ — Брест 657/658 Вітебськ — Брест659/660 Могильов — Мінськ 661/662 Коммунари — Брест 663/664 Мінськ — Брест 667/668 Мінськ — Брест 669/670 Гомель — Мінськ 675/676 Гомель — Мінськ693/694 Мінськ — Полоцьк 701/702 Мінськ — Брест 703/704 Вітебськ — Мінськ 707/708 Гомель — Мінськ 709/710 Гомель — Мінськ 711/712 Вітебськ — Мінськ 731/732 Орша — Мінськ 733/734 Орша — Мінськ 735/736 Орша — Мінськ 737/738 Орша — Мінськ741/742 Жлобин — Мінськ 743/744 Бобруйськ — Мінськ745/746 Бобруйськ — Мінськ 751/752 Мінськ — Барановичі 753/754 Мінськ — Барановичі 755/756 Мінськ — Барановичі 757/758 Мінськ — Барановичі771/772 Мінськ — Молодечно 773/774 Мінськ — Молодечно 801/802 Мінськ — Вільнюс 803/804 Мінськ — Вільнюс 805/806 Мінськ — Вільнюс 807/808 Мінськ — Вільнюс
Примітка: Актуальний розклад руху пасажирських потягів на сайті Білоруської залізниціРозклад руху пасажирських потягів по станції мінськ-Пасажирський на сайті Білоруської залізниці. Зірочкою відмічені потяги сезонного призначення, наприклад, тільки в літній період.
Рухомий склад
Примітки
Див. також Мінські міські лінії
Посилання
Вокзал Мінськ-Пасажирський на сайті Білоруської залізниці Історія мінського залізничного вокзалу на сайті onliner.by Олександрівський (Берестейський) та Віленський (Лібаво-Роменський) вокзали Привокзальна площа мінського залізничного вокзалу Розклад руху приміських потягів на сайті railwayz.info