Волі́на Петрі́вна Па́січна (25 травня 1928, Красилівка — 19 червня 1994, Київ) — українська перекладачка, редакторка. Членкиня Спілки письменників України з 1982 р. Нагороджена орденом «Знак Пошани».

Біографія Воліна Петрівна народилася в с. Красилівка в сім'ї вчителя. Вчилась на слов'янському відділенні філологічного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, після закінчення (у 1951 р.) читала курси історії чеської мови та літератури, сучасної чеської мови на кафедрі слов'янської філології цього ж факультету. 1958–1959 рр. — виконувала обов'язки доцентки цієї кафедриПаламарчук О. Л. «Пасічна Воліна Петрівна». У збірнику «Компаративні…», с. 225—226Дмитро Ратников. «Бровари. Моє місто — мій дім», с. 72-73. Досліджувала історію чеської мови та літератури, історичну граматику чеської мови, працювала в галузі теорії та практики перекладу. Написала понад десять наукових праць.

З 1958 р. Воліна Пасічна працювала літературною редакторкою журналу «Всесвіт», з 1966 р. завідувала відділом художньої літератури соціалістичних країн. Перекладала з польської, словацької, чеської та німецької мов твори Сильвестра Банася, Єжи Брошкевича, Зиґмунта Баумана, Ладислава Фукса, Зденека Плугаржа, Ґустава Бареша, Ярослава Матейки, Марії Маєрової, Ярослави Блажкової, Яна Соловича, Йоахіма Новотного та інших. З усього перекладацького доробку Воліни Пасічної виділяється роман відомого чесько-французького письменника Мілана Кундери «Нестерпна легкість буття», який почали публікувати у «Всесвіті» місяць після її смерті.

Ще студенткою Воліна Пасічна одружилася з Іваном Пасічним, у подружжя була дочка Олена (* 1950), що здобула філологічну освіту. Рано овдовіла, померла від важкої невиліковної хвороби. Похована в Києві, на Міському кладовищі, ділянка № 76, ряд № 6, місце № 2.

Переклади з польської Сильвестр Банась. «У зеленому курені». — К: Веселка, 1963, 1966, 1975 Єжи Брошкевич. «Довго і щасливо». — К.: Дніпро, 1974. — 256 с. Генрик Ворцелль. «Гріх Антонія Груди». — «Всесвіт» № 4, 1974.

з чеської Ґустав Бареш. «Три поєдинки Яна Зіки». — К.: Радянський письменник, 1964. — 343 с. Зденек Плугарж. «Успіх» // «Скляна дама». «Успіх». — К.: Дніпро, 1976 Ян Козак. «Лелече гніздо». — Всесвіт, 1977, № 8 Ладислав Фукс. «Варіації для глухої струни». — К.: Дніпро, 1980 Марія Маєрова. «Шахтарська балада» // М. Майєрова. І. Ольбрахт. «Вибране». — К: Дніпро, 1982 Карел Місарж. «Околиця» (частина І). — К: Молодь, 1989. — 272 с. ISBN 5-7720-0220-1 Мілан Кундера. «Нестерпна легкість буття» — Київ: «Всесвіт», 1994, № 8, 9 (посмертно)

зі словацької Ярослава Блажкова. «Нейлоновий місяць». — К: Молодь, 1968. — 114 с. Ян Солович. «Право на помилку» // Всесвіт. 1983. № 9 Яна Шрамкова. «Біла стрічка в твоєму волоссі». — К.: Веселка, 1991. — 132 с. ISBN 5301006977

з німецької Йоахім Новотний. «Такий собі Робель». — К., 1989 (разом із Володимиром Міщенком)

Примітки

Джерела Криниця. Літературна Броварщина. Поезія. Проза. Переклади. К., «Хрещатик», 1994 р. 156 с. Дмитро Ратников. «Бровари. Моє місто — мій дім». с. 72-73 Паламарчук О. Л. «Пасічна Воліна Петрівна». У збірнику «Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур», № 14. ВПЦ «Київський університет». Київ, 2011 Некролог. Журнал «Всесвіт», № 8, 1994. Прочитано 30.04.2020 Григорій Семенюк, Галина Александрова, Богдана Сахно, Мар'яна Кошарська. «Пасічна Воліна Петрівна». НЕКРОПОЛЬ ФІЛОЛОГІВ — ВИКЛАДАЧІВ КИЇВСЬКОГО СВЯТО‑ВОЛОДИМИРОВОГО ТА ШЕВЧЕНКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Біографічний довідник. КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут філології. Київ, 2018