Лі́дія Мефо́діївна Митя́єва (дошлюбне прізвище — Пахарєва; 14 квітня 1923, Мстислав — 16 листопада 1996, Київ) — українська художниця скла; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник Української РСР з 1974 року, народний художник України з 1992 року. Мати художниці Таміли Московки, бабуся художниці Іванни Московки.

Життєпис Народилася 14 квітня 1923 року у місті Мстиславі (нині Могильовська область, Білорусь). 1941 року закінчила Київську середню художню школу імені Тараса Шевченка, де вчилася зокрема у Костянтина Єлеви, Василя Кричевського, Івана Хворостецького, Євгена Мамолата, Петра Носка.

У 1944—1950 роках працювала художником на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі; у 1951—1956 роках — художником на Київському заводі художнього скла; у 1956—1964 роках — знову на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі; у 1964—1985 роках — провідним художником на Київському заводі художнього скла.

Жила у Києві, в будинку на провулку Філатова, № 3/1, квартира № 49. Померла в Києві 16 листопада 1996 року.

Творчість Працювала в галузі декоративного мистецтва (скло, фарфор). Виготовляла прибори для пиття з скла та кришталю, декоративні блюда, вази. Серед робіт:

набори «Вечірній» (1964); «Мереживо» (1970); «Полонина» (1970); «Весільний» (1971); «Карпати» (1971); «Червоний» (1972); «Весна» (1973, гутне скло, кришталь); «Чорний тюльпан» (1991); «Весна» (1992); «Свято» (1993); «Квітучий сад» (1994); композиції «Світанок» (1970); «Весілля» (1971); «Березень» (1973); «Струмок» (1974); «Полум'я осені» (1974); «Синій птах» (1974); «Салют» (1976); «Надія» (1976); «Корали» (1981); «Листопад» (1982); «Рідне місто» (1982); «Приз» (1983); «Голосіївський ліс» (1985); «Мир» (1986); «Червона калина» (1989); «Кіннота» (1989); «Вишневий сад» (1994); вази «40 років Радянської влади» (1957); «Тарас Шевченко» (1961); «Рідне місто» (1967); «Ранок» (1970); «Світанок» (1977); «Київ» (1977); набори ваз «Золота осінь» (1973); «Зима» (1973); «Буковина» (1974); «Хвиля», «Сон» (1980); «Зимова ніч» (1982); «Квітуча ніч» (1985); інше келихи «Подарункові» (1975); кераммічні композиції «Українські пісні» у санаторії «Світанок» у Черкасах (1990). </div> Брала участь у республіканських виставках з 1946 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1949 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1981 році; посмертні — у 1998, 2003 роках, Львові у 1981 році.

Окремі вироби майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї історії Києва, Сумському художньому музеї та Канівському історичному музеї.

Література