Новий Завіт НегалевськогоГнатенко Л., Добрянська Т., 2011, також відомий як Євангеліє Негалевського та Хорошівське Євангеліє — переклад канонічного тексту уривків Біблії на староукраїнську мову. Переклад здійснено волинським шляхтичем Валентином Негалевським 1581 року з польськомовної Біблії социніанина Мартина Чеховича (виданої 1577 року в Ракові).

Історія Рукопис знайдено в селі Хорошів на Волині й тому ще знаний, як Хорошівське Євангеліє.

Манускрипт, що складається з 261 аркуша, належав бібліотеці Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, а нині зберігається в Національній бібліотеці України імені Вернадського.

У Російській національній бібліотеці при реставрації палітурки Євангелія арабською мовою з латинським перекладом, виданого друкарнею Медичі в Римі в 1591 році, виявлено паперові фрагменти чотирьох грецьких рукописів. Це були літургійні тексти: 35 аркушів із книги Октоїх з арабськими послідами на полях, обрізний біфолій з літургією святителя та архієпископа Василя Великого, один обрізний лист Часослова та схематичний малюнок Храму Гробу Господнього. Палеографічний аналіз написання цих фрагментів дозволяє зробити висновок про те, що всі ці рукописи були створені в грецьких громадах василіанських монастирів з Південної Італії та Сицилії в XIII—XV століттях, а малюнок, мабуть, до середини XVI ст.

Євангеліє 1591 спочатку належало відомому російському мислителю Симеону Полоцькому, потім перейшло до відомого переписувача , священика Никифору Семенову, а потім опинилося в бібліотеці російського духовного письменника Сильвестра Медведєва. Це Євангеліє арабською мовою, і особливо грецькі фрагменти палітурки, є унікальними в архівних зборах, що представляють книжкову культуру пізнього середньовіччя та раннього Нового часу.

Зміст Текст «Євангелія Негалевського» поділяється на глави й зачала. На берегах євангелія збереглися примітки до тексту і передмови, залишені православними читачами, у тому числі міщанина Леонтія Сидоровича, козака та гетмана Гаврила Крутневича та інших. За їх свідченнями, переклад було здійснено в дусі социніан.

Примітки

Джерела Гнатенко Л., Добрянська Т. Новий Завіт у перекладі українською мовою В. Негалевського 1581 року: опис кодексу та кодиколого-орфографічна розвідка // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — 2011. — Вип. 31. — С. 398—409. Петро Кралюк. Новий Заповіт Валентина Негалевського // Острозька академія XVI—XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: Ігор Пасічник, Петро Кралюк та ін. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — С. 261—262. — 512 с.; іл. Левицький О. Социнианство в Польше и юго-западной Руси // Киевская старина. — 1882. — № 5. — С. 200—202. Пилявець Л. Б. Негалевського Євангеліє // Меценати: різдвяний подарунок музеєві // «Волинь» Чепіга І. П. Негалевського Євангеліє // Українська Літературна Енциклопедія: в 5 т. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 474. Пилявець Л. Б. Негалевського Євангеліє // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2010. — 728 с. Назаревський О. А. Язык Евангелия 1581 г. в переводе В.Негалевского // Университетские известия. — К., 1911 — № 8; окрем. видання — К., 1911. Огієнко І. Новий Завіт у перекладі на українську мову Валентина Негалевського. — Тарнів, 1922.

Посилання

Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою // .