Фе́дір Іллі́ч Борови́к — український архітектор, член-кореспондент Академії архітектури України (1994), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997), член Національної спілки архітекторів України з 1975 року , заслужений архітектор УРСР (1987)
Біографія Боровик Федір народився 1937 року у м. Краснограді, Харківської області, батько Ілля Антонович (1894–1979), мати Векла Антонівна (1893–1982). Одружений — дружина Галина Олексіївна (1955), має дві дочки — дочки Олену (1966) та Оксану (1974).
Закінчив середню школу у Варварівці 1954 році. Навчався у Київському державному художньому інституті, архітектурний факультет, який закінчив у 1960 році.
1960–1963 — архітектор, старший архітектор відділу типового проектування, інституту «Київпроект».
1963–1998 — керівник ґрупи, головний архітектора проекту, керівник відділу, керівник архітектурно-конструкторського бюро, начальник архітектурно-планувальної майстерні, Київського зонального НДІ типового та експериментального проектування (КиївЗНДІЕП).
Працював у ВАТ ДБК-3 (Відкрите Акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 3») «Київміськбуду», з 1998 року — головний архітектор проектів.
Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986–1987). Занесений у книгу трудової слави м. Києва (1979). Почесний громадянин м. Славутич (1997).
Творчий доробок Прилучився в складі колективу до спорудження в Києві: 1969–1977 — Республіканський будинок споживчої кооперації у Ташкенті, 12-поверховий напівкруглий великопанельний житловий будинок на 1152 квартири у м. Києві, 1974 — Будинку кіно, 1976–1986 — забудова житлового району «Театральний узвіз» у Ростові-на-Дону, серія 12-16-поверхових великопанельних будинків у Києві (1976-) та Одесі (1980-), 1983 — житлового масиву Теремки-1, 1988–1991 — міста Славутич,
Нагороди Заслужений архітектор УРСР (1987) Заслужений будівельник Узбекистану (1978) Лауреат Державної премії Росії в галузі архітектури (1991) Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997) Орден «Знак Пошани» (1981) Орден Трудового Червоного Прапора (1986) Орден Дружби народів (1989) Медаль «Ветеран праці» (1986) Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982) Медаль «За доблесну працю» (1970) Золота, срібна, 4 бронзові медалі ВДНГ Нагороджений почесною грамотою Академії будівництва України.
Примітки
Посилання Блог Варварівської сільської бібліотеки Карлівської ЦБС Прес-центр Хто є хто Комбінат, який збудував місто