Автомобільна промисловість України — галузь економіки України.
Автомобільна промисловість України — це термін, який охоплює широкий спектр компаній та організацій в історії української держави, що беруть участь у проектуванні, розробці, виробництві, маркетингу та продажу легкових автомобілів, легкових комерційних автомобілів, вантажних автомобілів і автобусів, причепів, мотоциклів, мопедів, спеціальної та військової автомобільної техніки, запчастин та комплектуючих для автомобілів мотоциклів та мопедів.
Автомобілебудування в Україні представлено виробництвом вантажних, легкових автомобілів і автобусів. До 1991 р. до автомобілебудівного комплексу входило 4 автомобільних заводи: для виготовлення легкових автомобілів — Запорізький і Луцький, для виробництва вантажівок — Кременчуцький автозавод; для виробництва автобусів — Львівський автобусний завод.
Проектна річна потужність їх становила: Запорізького (ЗАЗ) — 300—350 тис. штук, Луцького автомобільного (ЛуАЗ) — 17 тис., Кременчуцького (КрАЗ) — 35 тис. і Львівського автобусного (ЛАЗ) — 16 тис. автобусів. Автомобілебудівні заводи обслуговували понад 60 підприємств України, які випускали комплектуючі та понад 300 підприємств різних галузей Союзу РСР. У найкращі часи (1985 р.) АвтоЗАЗ випускав близько 160 тис. автомобілів, Луцький автомобільний ЛуАЗ понад 10 тис., КрАЗ понад 30 тис. і ЛАЗ понад 15 тис. автобусів.
Наприкінці 1990-х та початку 2000-х років з'явились нові заводи з виробництва автомобілів. У Черкасах налагоджено складання мікроавтобусів «Богдан», в Сімферополі і Лубнах — «Газель». Виробництво мікроавтобусів налагоджено також у Борисполі Київської області та Чернігові.
Забезпеченість населення України автомобілями становить лише 60 машин на 1000 жителів, тоді як у країнах з високорозвинутою ринковою економікою більше як 500. Недостатній випуск автомобілів в країні, їхня поки що невисока якість та низька купівельна спроможність населення сприяють завозу з-за меж країни в середньому 200 тис. легкових автомобілів за рік, 80 % з яких уже були у використанні і термін використання яких уже вичерпаний. Це значно впливає на погіршення повітряного басейну і потребуватиме значних витрат на ремонти та на переведення таких машин на новий вид моторного палива — природний газ.
Головні завдання розвитку автомобілебудування визначені концепцією Державної промислової політики України, якою передбачено довести щорічний випуск легкових автомобілів до 120 тис., вантажних автомобілів — 15-20 тис. і автобусів — до 5 тис. шт. Розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції. Якщо виробництво легкових автомобілів дещо оживилось, то заводи по випуску вантажних автомобілів та автобусів працюють в межах 10-15 % своєї можливості. У 2004 р. власниками автомобільних заводів-гігантів стали російські підприємці. Розпочалася реконструкція цих підприємств і переорієнтація їх на випуск нових марок машин.
На Кременчуцькому автозаводі передбачається виробництво як великовантажних автомобілів, так і машин вантажопідйомністю від 2 до 5 тон.
На Львівському автобусному заводі розпочато випуск міських автобусів нових видів — середніх, великих і надвеликих — відповідно на 70, 120 і 180 пасажирів. Річна потреба України в автобусах великої місткості (на 120 пасажирів) — 4 тис., а особливо великих (на 180 пасажирів) — 500 шт. У зв'язку з проблемою фінансування внутрішній споживач поки що не має можливості купувати львівські автобуси, і 90 % вироблених машин реалізуються в Російську Федерацію та інші країни СНД. Пріоритетність розвитку автомобілебудування як наукоємної галузі, що дає змогу швидко окупити вкладені кошти, виправдала себе в багатьох країнах і значною мірою сприяла їхньому переходу в розряд високорозвинених. Необхідність пріоритетного розвитку цієї галузі донедавна визнавали й у нас. Ухвалення ряду законодавчо-нормативних актів створило сприятливі умови для залучення інвестицій у вітчизняне автомобілебудування. Кабінет міністрів затвердив інвестиційні програми розвитку таких провідних підприємств галузі, як Запорізький, Луцький і Львівський автомобілебудівні заводи та Кременчуцький автоскладальний. Тимчасове послаблення податкового тиску та створення умов для залучення інвестицій дозволили збільшити випуск автомобілів 2004 року порівняно з 2000-м у 5,6 разу, а частку вітчизняних транспортних засобів на ринку України — до 56 %. Лише від ЗАТ «ЗАЗ» і його підприємств-суміжників торік державний бюджет одержав 1,17 млрд грн. А загалом від діяльності автомобільного ринку відповідно до чинної на той час законодавчої бази бюджет отримав 4 млрд. 971 млн грн.
В 2019 році автомобільна промисловість України практично припинила своє існування. За 2018 рік було випущено всього 6 тис. автомобілів, що майже в 100 разів менше, ніж у піковий 2008 рік (більше 400 тис.).
Історія
до 1990 року Див. також: Автомобільна промисловість в Радянському Союзі
Як відомо в колишньому Радянському Союзі виробництво автотранспортних засобів розміщувалося нерівномірно (велика частина автозаводів і заводів по випуску комплектуючих виробів знаходилась в Росії). Проте майже кожна колишня республіка СРСР мала (і зберегла) монопольне виробництво якого-небудь виробу. Так, Україна — єдиний виробник середніх міських, усіх видів туристських і міжміських автобусів, великовантажних лісовозів, трубовозів і багатоцільових автомобілів, автонавантажувачів вантажопідйомністю 5 т. і вище, а також легкових малолітражних автомобілів першої групи (типу «Таврія»).
Так як українське автомобілебудування значною мірою залежало від постачання комплектуючих з країн СНД, що склалося ще за часів існування Союзу, то економічна самостійність, зруйнувала майже всі економічні зв'язки, що привело до занепаду галузі. Так у порівнянні з 1990 роком, випуск продукції в 1999 р. скоротився майже на 87 %.
Наразі до автомобільного комплексу належать чотири автозаводи, 94 підприємств, які випускають комплектуючі, 150 заводів колишньої оборонної промисловості та 160 підприємств інших галузей, що так чи інше причетні до автопрому.
Проектні потужності автомобільних заводів дають змогу випускати 35 тис. вантажних автомобілів на КрАЗі, 17 тис. міських автобусів на ЛАЗі, 300—350 тис. автомобілів на ЗАЗі та ще 17 тисяч на ЛуАЗі.
Проте в найкращі часи максимальне завантаження потужностей становило 95 %. АвтоЗАЗ максимально випускав 165 тис., ЛуАЗ — 10 тис., КрАЗ — 31 тис., ЛАЗ — 15 тис. автомобілів.
ЗАЗ
У 1985 році ЗАЗ випустив 160 000 автомобілів.
КрАЗ
За 1986 рік було випущено 30 655 автомобілів КрАЗ — найбільша кількість за роки існування автомобільного заводу.
ЛАЗ
У 1988 році Львівський автобусний завод виготовив 14 646 автобусів, що було найбільшим за усю його історію рекордом.
ЛуАЗ
1990 рік стає вдалим для ЛуАЗу, зібрано найбільше в історії автомобілів — 16 500 одиниць.
1990-ті роки
ЗАЗ
Історія створення «Таврії» цікава і різноманітна, тому що нині існуючому великому і упругому автомобілю передувало досить багато різних прототипів, одні з яких так і залишилися назавжди у вигляді макетів, що порошаться, в конструкторських бюро ЗАЗ, а інші були втілені в металі і свого часу проходили ходові випробування.
Першим концептуальним варіантом, що самостійно покинув межі заводу, став передньопривідний ЗАЗ-1102 зразка 1970 року, який розробила група фахівців «Комунар» під керівництвом головного конструктора В. П. Стешенка. Проте в ході випробувань було виявлено безліч конструкторських недоліків, які визначили музейне майбутнє цього автомобіля.
У 1973 році було підготовлено ще два експериментальні зразки з 3-дверним кузовом типу хетчбек і 2-дверним — типу седан, які також не змогли досягти рівня серійного автомобіля.
Наступними етапами еволюції ЗАЗ-1102 був передньопривідний прототип 1974 року випуску з елегантним кузовом седан і повнопривідний варіант зразка 1976 року з цілком сучасною на той час зовнішністю.
Конструкторам заводу «Коммунар» було потрібно немало часу для того щоб підготувати і запустити в серійне виробництво в 1988 році остаточний варіант ЗАЗ-1102 «Таврія» — саме той, який всі добре знають.
У 1991 році, після трьох років з початку виробництва, автомобіль був проведений рестайлінг автомобіля, в ході якого змінилася форма передніх крил та елементів салону. Для зниження собівартості машини були зроблені спроби перейти з дорогою передньої чеської оптики на вітчизняну.
Припинення виробництва загрожувало «Таврії» ще в середині 90-х, оскільки у покупців не було грошей на новий автомобіль. Та і якість продукції «ЗАЗу» сильно кульгала: це стосувалася як самого виробництва, так і комплектуючих. Але незважаючи на важкі часи у 1995 році завод підготував до випуску нову модель на базі «Таврії» — п'ятидверний універсал ЗАЗ-1105 «Дана», який випускався до 1997 року.
З 1994 року введена нова схема включення електровентилятора і змінена конструкція півосей. Але впровадження місцевих українських комплектуючих негативно позначилося на спільній якості моделей, особливо після 1992 року. Після заснування в 1998 році СП «АвтоЗАЗ-Деу», деякої модернізації конструкції і насичення ринку імпортними (корейськими) комплектуючими знов з'явилася надія на реабілітацію якості автомобіля. У 1998 році у виробництві знаходилися ще так звані «перехідні зразки», комплектація яких може далеко не відповідати заявленій.
Восени 1995 року було презентовано ЗАЗ-1103 «Славута» — пятидверний ліфтбек на базі «Таврії». У 1999 році розпочато його серійне виробництво.
У 1998 році зареєстровано спільне українсько-корейське підприємство з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства «АвтоЗАЗ-Daewoo». Впроваджено випуск якісно нового автомобіля ЗАЗ-110206 «Таврія-Нова». Завершено роботи з підготовки виробництва і розпочато великовузлове складання автомобілів європейського рівня Daewoo Lanos, Daewoo Nubira, Daewoo Leganza на Іллічівському заводі автоагрегатів (ІЗАА).
Завдяки фінансовій підтримці іноземного партнера, новим технологіям, унікальним системам контролю якості, інженерним розробкам, які були привнесені разом з інвестиціями, а також послідовному сприянню держави, для Запорізького заводу розпочався новий історичний етап — час розвитку виробництва і виходу підприємства на міжнародний рівень.
ЛуАЗ
У березні 1989 року підприємство відвідують делегації американської фірми «Крайслер» та швейцарської «Іпатко» — підписані договори про співпрацю.
1990 рік стає вдалим для ЛуАЗу, зібрано найбільше в історії автомобілів — 16500 одиниць.
В 1992 році наказом генерального директора ВО "Автобаз" Луцький автомобільний завод виводять зі складу об'єднання.
Згідно з наказом ФДМУ № 50-Ам від 28 грудня 1995 року завод перетворено із державного підприємства на Відкрите акціонерне товариство «Луцький автомобільний завод».
Завод переживає найважчі часи у своїй історії. Різкий спад виробництва, зростаюча заборгованість по зарплатні стали реаліями в минулому потужного підприємства.Пасов Г. В. Історія становлення Луцького автомобільного заводу та його перспективи // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія «Технічні науки» Збірник наукових праць. — 2011, № 59
ЛАЗ