«Спляча красуня» — балет–феєрія на 3 дії з прологом та апофеозом російського композитора Петра Чайковського на лібрето І. Всеволозького та Маріуса Петіпа за сюжетом однойменної казки Шарля Перро. Написаний у 1889, представлений публіці в 1890.

Задовго до Петра Чайковського, за сюжетом казки французький композитор Фердінан Герольд створив балет з такою ж назвою (буквально: Спляча красуня лісу — La Belle au bois dormant) за лібрето Ежена Скріба. Прем'єра цього балету відбулася на сцені Паризької Опери 27 серпня 1829 в постановці балетмейстера Ж.-П.Омера за участі Марії Тальоні, Ліз Нобле та ін.

Нову версію — П. Чайковського й М. Петіпа було визнано видатною, а сам балет посів визначне місце серед світових шедеврів балетного мистецтва.

Головні дійові особи балету: король Флорестан, королева, принцеса Аврора, сім фей: Бузок, Кандід (Щирість), Флер-де-Фарін (Квітуче колосся), Хлібна Крихта, Канарка, Віоланте (Пристрасть) і зла Карабос; принц Дезіре.

Історія створення

Перелік номерів Перелік номерів (згідно із клавіром Петра Чайковського): Інтродукція

Пролог Марш Сцена з танцями Pas de six Інтродукція Адажіо Фея щирості Фея квітучих колосків Фея, що розсипає хлібні крихти Фея — щебенюча канарка Фея палких пристрастей Фея Бузки Кода Фінал

Дія перша Сцена Вальс Сцена Pas d’action Адажіо Танець фрейлін та пажів Варіація принцеси Аврори Кода Фінал

Дія друга Антракт та сцена Жмурки Сцена Танець Герцогінь Танець Баронес Танець Графінь Танець Маркіз Фарандола Сцена Танець Сцена Pas d’action Сцена принцеси Аврори та принца Дезіре Варіація принцеси Аврори Кода Сцена Панорама Антракт Симфонічний антракт (Сон) та сцена Фінал

Дія третя Марш Полонез Pas de quatre Антре Фея золота Фея срібла Фея сапфірів Фея діамантів Кода Pas de caractere Кіт у чоботях та Біла Кішечка Pas de quatre Сцена Попелюшка та принц Фортюне Синій птах та принцеса Флоріна Кода Pas de caractere Червоний Капелюшок та Вовк Попелюшка та принц Фортюне Pas berrichon Хлопчик-з-пальчик, його брати та Людожер Кода Pas de deux Інтродукція Вихід Адажіо Принц Дезіре Варіація принцеси Аврори Кода Сарабанда Фінал Апофеоз

Постановки

, 3 січня — прем'єра — балетмейстер Маріус Петіпа, художники Генріх Левот, І. П. Андрєєв, К. M. Іванов, Матвій Шишков, Михайло Бочаров (декорації), Іван Всеволожський (костюми), диригент Рікардо Дриго; Аврора — Карлотта Бріанця, Дезіре — Павло Гердт, фея Сірені — Марія Петипа, Кіт у чоботях — Альфред Бекефі (Маріїнський театр, Санкт-Петербург)  — Рудольф Нурєєв  — Матс Ек (оригінальна версія для трупи Гамбурзького балету)  — Метью Борн (оригінальна версія) Кевін Маккензі (для Американського театру балету)  — Олексій Ратманський (для Американського театру балету) , 22 та 23 травня — Раду Поклітару («Київ Модерн-балет», м. Київ) — балет на дві дії за мотивами казки Джамбаттіста Базіле

Примітки

Джерела

«Спляча красуня» пробуджує Мадрид // «День», 15.09.1998. «Спляча красуня». Театр опери та балету ім. Тараса Шевченка. Балет «Спляча красуня» на сцені Одеського національного академічного театру опери та балету. «Спляча красуня» на сцені Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва