Олтаржевський Федір Мефодійович — київський архітектор, цивільний інженер.
Біографія Народився 3 травня (21 квітня) 1866 року с. Драбівка Черкаського повіту у родині місцевого священника Мефодія Івановича і його дружини Олени Георгіївни (до шлюбу Нестеровської)Дєдуш О. До питання про походження київського зодчого Федора Мефодійовича Олтаржевського // Погляд у минуле. Краєзнавчі дослідження (до 2025 року «Слобожанщина. Погляд у минуле»). – Житомир: Вид: ТОВ “Видавничий дім «БУК-ДРУК»”, 2025, С. 10-17.. Дитинство провів у с. Папужинці Уманського повіту. Сестра Федора Любов була одружена з Михайлом Миколайовичем Марковським, у шлюбі з яким народився син Євген.
Середню освіту здобув у Київському реальному училищі.
З прибл. 1888 р. навчався у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, яке закінчив 1895 року.
У червні 1895 — липні 1897 року викладав будівельне мистецтво та залізничну справу у Миколаївському залізничному училищі.
З лютого 1898 р. по лютого 1904 р. був виконавцем робіт будівельного відділення Єлисаветградського губернського правління.
1904 року переїхав до Києва, у 1904—1910 рр. працював архітектором Київського навчального округу.
З травня 1914 р. до березня 1916 р. виконував обов'язки земського інженера Ямпільського повітового земства. У 1916 р. був мобілізований на військову службу.
По завершенню війни повернувся у Київ.
Остання насьогодні відома згадка про архітектора датована 1918 роком, коли він серед 32 інших архітекторів подав заяву на зайняття посад міських архітекторів.
Стиль Використовував стильові форми історизму та модерну.
Зведені будинки Прибутковий будинок Я.Файбишенка на вул. Володимирській № 81 (1907 р.), Прибутковий будинок Я.Файбишенка на вул. Володимирській № 92/39 (1908 p.), Прибутковий будинок Г. Кірхгейма і В. Мозерта на вул. Лютеранській № 32-а (1909 p.), Синагога Галицького єврейського товариства на вул. Жилянській № 97 (1909 - 1910 рр.), Прибутковий будинок Я.Файбишенка на вул. Володимирській № 68 (1910 р.), Флігель на у садибі на вул. Саксаганського № 125 (1910 p.), Флігель у садибі на вул. Лютеранській № 8 (1910 - 1911 pp.), Прибутковий будинок на вул. Саксаганського № 12 (1913 р.).
Адреси у Києві вул. Рейтарська № 19 (1904 - 1907), вул. Рейтарська № 35 (1908 - 1909), вул. Володимирська № 19 (1910 - 1911), Рильський пров. № 6 (1912), вул. Столипінська (тепер Олеся Гончара) № 40 (1914; після 1917). Джерела
Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник О.Мокроусова. До проблеми атрибутації архітектурних об'єктів Києва: нові знахідки.
Весь Киев на 1906 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1906. Весь Киев на 1909 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1909. Весь Киев на 1910 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1910. Весь Киев на 1911 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1911. Весь Киев на 1912 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, типография 1-й Киевской артели печатного дела, 1912. Весь Киев на 1914 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, типография 1-й Киевской артели печатного дела, 1914. Забудова Києва доби класичного капіталізму. Київ, ВАРТО, 2012.