Тібо́ Ніколя́ Марк Куртуа́ (; 11 травня 1992, Бре, Бельгія) — бельгійський футболіст, воротар мадридського «Реала» і збірної Бельгії. Найкращий спортсмен Бельгії 2014 року.
Клубна кар'єра
«Генк» Свою кар'єру розпочав у місцевому клубі «Білзен» 1997 року, але незабаром перебрався в «Генк». У віці восьми років він почав виступати на позиції лівого захисника і лише згодом перейшов на нову для себе позицію воротаря.
Доросла кар'єра Тібо почалася в клубі «Генк» у сезоні 2008/09. Дебют Куртуа відбувся 17 квітня 2009 року в матчі проти «Гента», коли йому було 16 років. Із сезону 2010/11 Куртуа став ключовим гравцем основного складу. Також Куртуа назвали гравцем року і найкращим воротарем бельгійської Про-ліги.
«Атлетіко» (Мадрид) Влітку 2011 року «Генк» домовився з «Челсі» про трансфер воротаря, після чого футболіст підписав з новим клубом контракт на 5 років, але майже відразу в липні 2011 року Тібо віддали в «Атлетіко Мадрид» з іспанської Прімери, в довгострокову оренду. У складі мадридського клубу виграв в першому сезоні Лігу Європи УЄФА та Суперкубок УЄФА, а в наступному — Кубок Іспанії. У своєму третьому і останньому сезоні в Іспанії допоміг команді виборити титул чемпіонів Іспанії, дозволивши суперникам забити лише 24 голи у 37 матчах першості, в яких захищав ворота «Атлетіко».
«Челсі» Після трьох років, проведених в Іспанії, влітку 2014 року було повідомлено, що Куртуа повертається до «Челсі». З перших матчів сезону 2014/15 наставник лондонської команди Жозе Моурінью дав зрозуміти, що розглядає бельгійця як можливу заміну її багаторічному голкіперу Петру Чеху. У своїх перших матчах Куртуа виправдав довіру тренера і вже по ходу першого ж сезону в Англії став основним воротарем «Челсі», саме у такому статусі завоювавши чемпіонський титул 2014/15. Раніше, у вересні 2014, він уклав новий п'ятирічний контракт із клубом.
За два роки, в сезоні 2016/17 здобув свій другий титул чемпіона Англії, маючи в активі 36 ігор першості та пропустивши в них лише 28 голів.
«Реал Мадрид» 8 серпня 2018 року лондонський «Челсі» та мадридський «Реал» домовилися про трансфер 26-тирічного бельгійського голкіпера до іспанської команди. Сума трансфера становила близько £35 млн. (приблизно €40 млн.)
14 травня 2025 року матч проти «Мальорки» став 200-м у Ла-Лізі в складі «Реала». Куртуа травмумався у матчі проти Манчестер Сіті та вибув на понад місяць, його замінив Андрій Лунін. Через травму Куртуа керівництво Реала почало пошуки нового голкіпера.
Збірна 3 червня 2011 року Куртуа був викликаний до збірної Бельгії на матч проти збірної Туреччини в рамках відбіркового матчу до чемпіонату Європи 2012 року. 10 серпня 2011 року він знову був викликаний до збірної на матч проти збірної Словенії, але знову не вийшов на поле. Дебютував у складі збірної Бельгії в товариському матчі проти збірної Франції 15 листопада 2011 року, який закінчився внічию 0:0.
Основним воротарем збірної Бельгії 20-річний на той час Куртуа став восени 2012 року, з початком відбору на чемпіонат світу 2014. Відстояв у всіх десяти матчах відбору, пропустивши в них лише чотири голи, допомігши команді впевнено кваліфікуватися до участі у фінальній частині мундіалю. На самому чемпіонаті світу в Бразилії допоміг «червоним дияволам» не менш впевнено подолати груповий етап, пропустивши по його ходу лише один гол у трьох матчах. Після перемоги з рахунком 2:1 над збірною США на стадії 1/8 фіналу Куртуа пропустив лише один гол у чвертьфіналі проти Аргентини, якого, утім, південноамериканцям вистачило аби пройти до півфіналу.
За два роки, на Євро-2016 знову був безальтернативним основним голкіпером бельгійців. У першій грі групового етапу пропустив два голи від збірної Італії, проте згодом не дозволив суперникам відзначитися ані в решті двох матчах у групі, ані в матчі 1/8 фіналу проти угорців (4:0). Але у чвертьфіналі проти Уельсу пропустив відразу тричі, його збірна програла 1:3 і завершила боротьбу за титул континентальних чемпіонів.
2018 року поїхав на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, також як основний воротар.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів Станом на 25 вересня 2022 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2008–09 «Генк» ПЛ 1 -2 КБ 0 -0 - - - - - - 1 -2 2009–10 ПЛ 0 -0 КБ 0 -0 ЛЄ 0 -0 СБ 0 -0 0 -0 2010–11 ПЛ 30+10 -27 + -12 КБ 1 -2 ЛЄ 3 -6 - - - 44 -47Усього за «Генк» 31+10 -29 + -12 1 -2 3 -6 0 -0 45-49 2011–12 «Атлетіко» ПД 37 -41 КІ 0 -0 ЛЄ 15 -9 - - - 52 -50 2012–13 ПД 37 -29 КІ 8 -5 ЛЄ 0 -0 СУ 1 -1 46 -35 2013–14 ПД 37 -24 КІ 5 -5 ЛЧ 12 -10 СІ 2 -1 56 -40Усього за «Атлетіко» 111 -94 13 -10 27 – 3 -2 154 -125 2014–15 «Челсі» ПЛ 32 -30 КА+КЛ 0+2 -0 + -1 ЛЧ 5 -4 - - - 39 -35 2015–16 ПЛ 23 -29 КА+КЛ 3+0 -4 + -0 ЛЧ 3 -4 СА 1 -1 30 -38 2016–17 ПЛ 36 -28 КА+КЛ 3+0 -4 + -0 - - - - - -39-32 2017–18 ПЛ 35 -34 КА+КЛ 1+1 -0 + -0ЛЧ8-12СА1-146 -47Усього за «Челсі» 126 -121 10 -9 16 -20 2 -2 154 -152 2018–19 «Реал Мадрид» ПД 27 -36 КІ 1 -2 ЛЧ 5 -8 СУ+КЧС 0+2 0±2 35 -48 2019–20 ПД 34 -20 КІ 0 0 ЛЧ 7 -11 СІ 2 -1 43 -32 2020–21 ПД 38 -28 КІ 0 0 ЛЧ 12 -14 СІ 1 -2 51 -44 2021–22 ПД 36 -29 КІ 1 -1 ЛЧ 13 -14 СІ 2 -2 52 -46 2022–23 ПД 6 -6 КІ 0 0 ЛЧ 2 0 СУ+СІ+КЧС 1+0+0 0 9 -6Усього за «Реал Мадрид» 141 -119 2 -3 39 -47 8 -7 190 -176Усього за кар'єру 419 -375 26 -24 85 -92 13 -11 543 -502
Статистика виступів за збірну Станом на 17 червня 2023 року
Досягнення
Клубні «Генк» Чемпіон Бельгії (1): 2010-11
«Атлетіко Мадрид» Чемпіон Іспанії (1): 2013-14 Володар кубка Іспанії (1): 2012-13 Переможець Ліги Європи УЄФА (1): 2011-12 Володар Суперкубка УЄФА (1): 2012
«Челсі» Чемпіон Англії (2): 2014-15, 2016–17 Володар кубка Футбольної ліги (1): 2014-15 Володар Кубка Англії (1): 2017–18
«Реал Мадрид» Переможець Клубного чемпіонату світу (2): 2018, 2022 Володар Суперкубка Іспанії (3): 2019, 2021, 2023 Чемпіон Іспанії (3): 2019-20, 2021-22, 2023-24 Переможець Ліги Чемпіонів УЄФА (2): 2021-22, 2023-24 Володар Суперкубка УЄФА (2): 2022, 2024 Володар кубка Іспанії (1): 2022-23 Міжконтинентальний кубок ФІФА (1): 2024
Збірні Бронзовий призер чемпіонату світу: 2018
Індивідуальні Найкращий голкіпер року за версію ФІФА (1): 2018 Золота рукавиця англійської Прем'єр-ліги (1): 2016-17 Трофей Самори (3): 2012-13, 2013-14, 2019-20 Найкращий голкіпер чемпіонату світу (1): 2018
Примітки
Посилання Офіційний профайл