По́знанське воєво́дство (, ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1314—1793 роках. Створене на основі земель Великопольського князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на заході Великопольщі. Головне місто — Познань. Очолювалося познанськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Середа. Мало представництво із 9 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 4 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила км²Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym . — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.. Населення в 1790 році нараховувало осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Південна Пруссія королівства Пруссія.
Повіти Валецький повіт → Валч Всховський повіт → Всхова (Всиховська земля) Косцянський повіт → Косцян Познанський повіт → Познань
Сенатори Позанський воєвода
Примітки
Джерела Gloger, Zygmunt. Województwo Poznańskie z ziemią Wschowską // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.