Ба́гмут Володи́мир Микола́йович ( 21 лютого 1962, Дніпродзержинськ, Українська РСР, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції захисника та півзахисника. Відомий передусім завдяки виступам у складі дніпропетровського «Дніпра». Майстер спорту СРСР (1983). Після завершення активних виступів розпочав кар'єру тренера.
Життєпис Свій футбольний шлях Володимир Багмут розпочав у Дніпродзержинську, тренуючися в одній групі з Геннадієм Литовченком у тренера Івана Єрохіна. З 1979 року виступав у складі місцевого «Металурга», займаючи переважно позицію крайнього півзахисника. На початку 80-тих отримав пропозицію від дніпропетровського «Дніпра», однак відхилив її. Щоправда у 1983 році опинився у лавах головного клубу дніпропетровщини, у першому ж сезоні приклавши зусилля до здобуття «золота» чемпіонату СРСР. З наступного сезону Багмут став беззаперечним гравцем основи «Дніпра». Він міг закрити будь-яку позицію в півзахисті, грав на фланзі оборони і на кожній позиції діяв вкрай ефективно. У 1985 році Багмут відіграв в усіх стартових 20 поєдинках, однак завершити сезон на мажорній ноті йому завадила травма, через яку того року на полі він вже так і не з'явився.
Досягнення Командні трофеї Чемпіон СРСР (1): 1988 Срібний призер чемпіонату СРСР (2): 1987, 1989 Бронзовий призер чемпіонату СРСР (2): 1984, 1985 Володар Кубка СРСР (1): 1988/89 Володар Кубка сезону СРСР (1): 1988 Володар Кубка Федерації футболу СРСР (2): 1986, 1989 Фіналіст Кубка Федерації футболу СРСР (1): 1990 Бронзовий призер чемпіонату України (3): 1992, 1994/95, 1995/96 Фіналіст Кубка України (2): 1994/95, 1996/97 Брав участь у чемпіонському (1983) та «срібному» (1993/94) сезонах «Дніпра», однак провів замало матчів для отримання медалей Індивідуальні здобутки Майстер спорту СРСР (1983) У списках «33 найкращих футболістів СРСР» (2): 1988 (№ 3), 1989 (№ 2)
Посилання
Профіль гравця на сайті «Український футбол в цифрах»