Арту́ро Оно́фрі (; 15 вересня 1885, Рим — 25 грудня 1928, Рим) — відомий італійський поет і художник. Експресіоніст.
Біографія Народився в Римі 15 вересня 1885 р., де прожив аж до своєї смерті. Після закінчення середньої школи працювам клерком в Червоному Хресті. Ще з дитинства присвятив себе літературній діяльності. Від шлюбу з Біс Сінібальді, в 1916 році, народились сини Джордж і Фабріціо Онофрі.
Поезія 1907: Лірика / Liriche, Roma, Vita letteraria 1908: Трагічні вірші / Poemi tragici, Roma, Vita letteraria 1909: Пісні оазису / Canti delle oasi, Roma, Vita letteraria 1912: Невдоволення / Disamore, Roma, Vita letteraria 1914: Лірика / Liriche, Napoli, Ricciardi 1917: Оркестри / Orchestrine, Milano, La Diana 1921: Аріозо / Arioso, Roma, Bragaglia 1924: Смерч Ардженто / Le trombe d'argento, Lanciano, Carabba 1927: Бездуховність / Terrestrità del sole, Firenze, Vallecchi 1928: Перемога дракона! / Vincere il drago!, Torino, Ribet 1929: Подібно мелодії, що зупинилась у часі / Simili a melodie rapprese in mondo, Roma, Al tempio della Fortuna 1930: Повертається у космос / Zolla ritorna cosmo, Torino, Buratti 1932: Звуки Грааля / Suoni del graal, Roma, Al Tempio della Fortuna 1935: Відкриття квітки / Aprirsi fiore, Torino, Gambino
Література Alfio Vecchio, Arturo Onofri negli scritti critico-estetici inediti, Bergamo, Minerva Italica, 1978. Maura Del Serra, Onofri o l'entropia del sacro, in «Italyan Filolojisi», 14, 1984, pp. 63-66.
Примітки