— вид ваґаші, зазвичай пиріжок із пшеничного, гречаного або рисового борошна з начинкою з анко із цукром. Запікається у формі. Існує декілька варіацій із різними видами тіста й начинки.
Історія Манджю виникло з різновиду мочі, рисового коржа, який з'явився ще в стародавньому Китаї і називався по-китайськи маньтоу. Японці читають такі ж ієрогліфи «манджю». В 1341 році японський посол повернувся з Китаю і привіз з собою рецепт манджю. Потім він почав продавати їх під назвою «нара-манджю». З тих пір дешеві манджю стали дуже популярні серед японців і їх можна знайти в багатьох магазинах солодощів.
Види У манджю є багато різновидностей, серед яких є і більше і менше поширені. Матча манджю — один із найпопулярніших видів. В тісто додається порошок зеленого чаю, який надає солодощам зелений колір. — цей вид зазвичай їдять влітку. Начинка — паста бобів адзукі. Напівпрозоре тісто робиться з кудзуSchilling, Christine (2007). «Translator's Notes.» in Kirishima, Takeru (2002). Kanna Volume 2. California: Go! Comi (Go! Media Entertainment, LLC). ISBN 978-1-933617-56-5. Існують і інші начинки для манджю, наприклад апельсинова. В регіональній кухні є власні різновиди манджю, наприклад, у Хірошімі подають манджю у вигляді кленового листка.
Див. також Ваґаші Таякі Манти
Примітки