Коропозубовидні (Cyprinodontoidei) — підряд риб ряду Коропозубоподібні (Cyprinodontiformes). Це різноманітна група риб, яка на початку 2026 року включала 663 дійсних види, об'єднаних у 90 родівTable 1. Genera/Species of Fishes by Family/Subfamily through 2025. Eschmeyer's Catalog of Fishes, Online Version, Updated 13 Jan 2026. Вони поширені пантропічно, а також у помірній зоні колишньої Лавразії (Північна Америка, Південна Європа, Західна Азія).
Класифікація Родини та підродиниEschmeyer's Catalog of Fishes Classification. California Academy of Sciences (03.09.2025): Родина Pantanodontidae . Східна Африка (Кенія, Танзанія, Мадагаскар), викопні матеріали з Європи. Родина Fundulidae . Низини Північної Америки від південно-східної Канади до Юкатану в Мексиці. Родина Cyprinodontidae . США, Центральна Америка, Вест-Індія, північ Південної Америки, види Orestias зустрічаються у високогірних озерах в Перу, західній Болівії та на крайній півночі Чилі. Підродина Cubanichthyinae Підродина Cyprinodontinae Підродина Orestiinae Родина Profundulidae . Центральна Америка. Родина Goodeidae . Західно-центральна Мексика, Невада (США). Підродина Empetrichthyinae Підродина Goodeinae (живородні) Родина Fluviphylacidae . Басейн Амазонки (Бразилія, Колумбія, Венесуела). Родина Poeciliidae . Від південно-східної Канади до північно-східної Аргентини та Уругваю, включаючи Карибські острови. Підродина Xenodexiinae Підродина Tomeurinae Підродина Poeciliinae (живородні) Родина Anablepidae (живородні). Прибережні водойми Центральної Америки, півночі та південного сходу Південної Америки. Підродина Anablepinae Підродина Oxyzygonectinae Родина Aphaniidae . Північна Африка, Південна Європа, Туреччина, Аравійський півострів та Іран. Родина Valenciidae . Північна частина середземноморського регіону (Іспанія, Італія, Греція). Родина Procatopodidae . Західна та Центральна Африка (від гирла річки Сенегал до басейну річки Конго). Підродина Aplocheilichthyinae Підродина Procatopodinae
Склад Поділ коропозубоподібних на 2 підряди Cyprinodontoidei та Aplocheiloidei вперше запропонувала американська іхтіологиня Лінн Паренті (, 1981), яка на основі детального анатомічного дослідження цієї групи риб провела філогенетичний аналіз із застосуванням кладистичного методу. Були спростовані попередні уявлення про систематичний поділ коропозубоподібних на живородних та яйцекладних. До складу нового підряду Cyprinodontoidei увійшли 7 підродин колишньої родини яйцекладних коропозубих (Fundulinae, Lamprichthyinae, Fluviphylacinae, Cyprinodontinae, Aplocheilichthyinae, Orestiatinae і Pantanodontinae) та 4 родини живородних коропозубих (Poeciliidae, Goodeidae, Jenynsiidae і Anablepidae). Був складений перелік синапоморфій, що визначають монофілію коропозубовидних, переважно на основі остеологічних ознак. Був також суттєво переглянутий склад надродових таксонів. Підряд Cyprinodontoidei був поділений на 7 окремих родин: Anablepidae, Cyprinodontidae, Fundulidae, Goodeidae, Poeciliidae, Profundulidae і Valenciidae. При цьому в складі родин Goodeidae і Poeciliidae опинилися як живородні, так і яйцекладні види. Наступні дослідження, зокрема й молекулярні, в основному підтвердили висновки Паренті. Разом із тим був уточнений перелік синапомофій, деяких змін зазнала класифікація підряду. Був змінений склад родин Cyprinodontidae та Poeciliidae, запропонованих Parenti (1981) та наступними авторами з використанням морфологічних ознак, зокрема були створені нові родини Pantanodontidae, Procatopodidae та Fluviphylacidae.
Опис Коропозубовидні — це дрібні й середнього розміру риби. Максимальна довжина представників родини Fundulidae становить 30 см, родини Anablepidae — 32 см, але більшість видів значно менші, а Fluviphylax pygmaeus сягає лише 2 см завдовжки. Самки зазвичай більші за самців, лише в представників родин Procatopodidae, Pantanodontidae та Fluviphylacidae, навпаки, самці більші за самок.
Поширення та спосіб життя Коропозубовидні поширені переважно в прісних водоймах, але багато представників родин Fundulidae, Cyprinodontidae, Anablepidae, Poeciliidae — це евригалинні види, які зустрічаються в солонуватих та прибережних морських водах. Більшість видів мешкає в низинних районах. Проте представники родини Goodeidae поширені у високогірних районах Мексики, для яких характерною є різка зміна температур. Представники роду Orestias (родина Cyprinodontidae) також є мешканцями високогірних районів, водяться в гірських озерах Перуанських Анд. Різні види Cyprinodon живуть в умовах спекотливих пустельних областей південного заходу США та Мексики з екстремальним кліматом.
Зазвичай коропозубовидні живуть поодинці або малими групами, тримаються біля берегів серед густої рослинності. Виключення становлять представники родини Procatopodidae — пелагічні зграйні риби, які люблять простір.
Розмноження За способом розмноження різноманіття цієї групи охоплює яйцекладність, яйцеживородність та живородність. У минулому розрізняли як окремі групи яйцекладних і живородних коропозубоподібних, але такий поділ був визнаний штучним, таким, що не відображає справжні взаємозв'язки між родинами. Більшість коропозубовидних є яйцекладними, живородні види належать до родин Poeciliidae, Goodeidae та Anablepidae. Всі живородні види мають внутрішнє запліднення, а анальний плавець їхніх самців трансформований у копулятивний орган. У пецилід дуже рухливий трубкоподібний копулятивний орган, що називається гоноподій, утворений в основному з третього, четвертого і п'ятого променів анального плавця. За його допомогою самці вводять у тіло самки «пакети» сперми. Одного запліднення вистачає на кілька «вагітностей». Принципово розвиток ембріонів у пецилієвих не відрізняється від аналогічного процесу в яйцекладних риб. Материнський організм не постачає ембріонам поживні речовини, вони харчуються з великого жовткового мішка. Різниця полягає лише в тому, що процес проходить у тілі самки, а не назовні. Мальки народжуються вже добре розвиненими, відносно великими й достатньо спритними, щоб самостійно харчуватися та уникати небезпеки.
Самці з родини Anablepidae також мають трубчастий гоноподій, утворений з променів анального плавця, який має канал для проходження сперми, але сперматозоїди рухаються не пакетами, а окремо. Гоноподій у цих риб короткий і може рухатися лише в один бік (ліворуч або праворуч). У самок статевий отвір також відкритий праворуч або ліворуч, й «лівобічний» (сіністральний) самець може спаровуватись лише із «правобічною» (декстральною) самкою й навпаки. Вагітність у самок внутрішньофолікулярна, жовток споживається вже на ранній стадії розвитку ембріона, й той дуже швидко залишає фолікул. Надалі розвиток продовжується в порожнині яєчника самки, через ворсинки в його стінках ембріон отримує поживні речовини від материнського організму.
Копулятивний орган самців родини Goodeidae відрізняється за будовою від гоноподія Poeciliidae або Anablepidae, його називають псевдофалосом або андроподієм. Цей орган утворений з передніх променів анального плавця й відокремлений виїмкою від решти плавця, що лишається незміненою. Яйцеклітини запліднюються у фолікулах, але потім вивільняються й опиняються в порожнині яєчника самки, де й проходить розвиток ембріонів. Характерною особливістю представників цієї родини є наявність в ембріонів так званих трофотеній, спеціальних нитчастих відростків, які тісно примикають до складок стінки порожнини яєчника й забезпечують ембріон поживними речовинами із тіла матері, а також його газообмін. При народженні мальки вже повністю розвинені й позбавлені оболонки ікринки, але вони не такі самостійні, як у пецилієвих, а перші дні свого життя ще зберігають трофотенії.
Значення для людини Більшість видів коропозубовидних не має господарського значення. Лише більших представників роду Orestias ловлять і сушать жителі островів у північній частині озера Тітікака. Окремі види родини Poeciliidae, зокрема Gambusia affinis, були інтродуковані в різних теплих і схильних до малярії регіонах світу як природний засіб для знищення личинок комарів та інших комах. В США місцеві коропозубовидні використовуються рибалками як наживка. Окремі види живородних коропозубих з родини Poeciliidae належать до числа найпопулярніших акваріумних риб, зокрема гупі, мечоносці, пецилії, молінезії. Крім них, в акваріумах тримають також багато інших як відомих, так і рідкісних видів з родин Poeciliidae, Goodeidae, Cyprinodontidae, Anablepidae, Procatopodidae. Далеко не всі види Cyprinodontoidei цікаві для акваріумістики. Представники роду Orestias досі невідомі в акваріумах, не прижилися тут і представники родин Valenciidae та Fluviphylacidae.
Примітки
Джерела Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, pp. 372–380: Suborder Cyprinodontoidei ISBN 978-1-118-34233-6 Lynne R. Parenti. A phylogenetic and biogeographic analysis of cyprinodontiform fishes (Teleostei, Atherinomorpha). Bulletin of the American Museum of Natural History, Volume 168, Article 4, Pages 335—557, New York, 1981 Hans Frey. Das Aquarium von A bis Z. Radebeul: Neumann Verlag, 1969: S. 45: Anablepinae, S. 212: Cyprinodontidae, S. 212—214: Cyprinodontinae, S. 316: Goodeinae, S. 368: Jenynsiinae, S. 493—494: Poeciliinae Günther Sterba. Aquarienkunde, Band 1. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1975: S. 128, 145—146: 11.6. Brutpflege, S. 335—336: Familie Cyprinodontidae, S. 362: Familie Poeciliidae. ISBN 3-7888-0217-0 Ганс Й. Майланд. Аквариум и его обитатели; пер. с нем. М. Жданова, А. Кацура; ред. Е. Сабашникова. Москва: Бертельсманн Медиа Москау, 2000: с. 208: Валенсиевые (Valenciidae), Четырехглазковые (Anablepidae), с. 209—216: Гамбузиевые (Poeciliidae), с. 216: Гудиевые (Goodeidae), с. 216—218: Карпозубые (Cyprinodontidae) ISBN 5-88353-063-1