Гомосексуальні контакти у давнину існували в багатьох народів Середземномор'я — сирійців, хеттів, шумерів як елемент культу деяких богів. У Давній Греції вони не тільки були складовим елементом культу у темні століття, а й складали частину духовного і фізичного становлення чоловіка в більш пізні періоди.
Кожен «гідний хлопчик» 12—16 років, еромен, мав свого ераста — наставника, неодруженого чоловіка 20—30 років, любов між якими, на думку давніх греків, сприяла гармонії душі й тілаThomas F. Scanlon, «The Dispersion of Pederasty and the Athletic Revolution in Sixth-Century BC Greece,» In Same-Sex Desire and Love in Greco-Roman Antiquity and in the Classical Tradition of the West, pp. 64-70.Сара Моносон Гражданин как эраст: эротическая метафора и идея взаимности в надгробной речи Перикла .
Міфологія
Міфи про кохання богів до смертних юнаків Одним з найвідоміших міфів уважається міф про викрадення Ганімеда, сина троянського царя Троса. Зевс, закохавшись в юнака, перетворився на орла і викрав його, коли той полював на горі Іда. Ганімеду було даровано безсмертя і він став чашником богів. Як відшкодування за втрату сина Тросу були даровані Зевсом найкращі коніГомер. Илиада V 265. Також існувала версія, що насправді юнака викрав Тантал, цар лідійцівГеродиан. История I 11, 2; Орозий. История против язычников I 12, 3—6.
З богів найбільше число коханих мав Аполлон: Найбільш відомий лаконський міф, який свідчить про суперництво Аполлона із Зефіром через любов до Гіацинта, сина Амікла. Зефір з ревнощів перехопив диск, кинутий Аполлоном, і направив його на юнака, який загинув і перетворився на квіткуГесиод. Каталог женщин, фр.171; Псевдо-Палефат. О невероятном 46. Свято на честь Гіацинта було одним з найважливіших у СпартіГеродот. История IX 7, 11; Фукидид. История V 23, 4—5. Інший міф про Кипариса, який випадково вбив оленя, якого йому подарував Аполлон. Бог, аби Кипарис не страждав, перетворив його на деревоЛактанций Плацид. Комментарий к «Фиваиде» IV 460. З кипарисового дерева Ерос виготовляв свої стрілиМифы народов мира, т.2 (М.,1982), с. 164. За іншою версією, закоханий у Кипариса був не Аполлон, а Сільван, бог лісів. Міф про юнака Левката, який тікаючи від кохання до Аполлона, був перетворений на скелюСервий. Комментарий к «Энеиде» III 279. Інший міф розповідає, що через любов до царя Адмета Аполлон погодився пасти його стадоГесиод, фр.58; Каллимах. Гимны II 47. Коханими Аполлона були також Гіменей, син Магнето з ФессаліїАнтонин Либерал. Метаморфозы 23; провидець Бранхам, з яким пов'язана легенда про заснування оракула Аполлона ДідімськогоСтрабон. География XIV 1, 5; провидець МеламподГесиод, фр.261; родосський герой ФорбантДиодор. Историческая библиотека V 58, 5. Є також згадки про любов Аполлона до Кініра (царя Ассирії), Закінфа, Орфея, Троїла, АміклаПсевдо-Климент Римский. Гомилии V 15, Гіллі, Іапіса, СкефраЛосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М.,1996, с. 431, Проба, Сікіона та інших.
Є міф і про Пелопа, який був коханим Посейдона, що подарував Пелопу крилату колісницю, на якій він здобув перемогу у змаганні з ЕномаємПсевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э II 3. Також Посейдон кохав Норита, і з цим пов'язане походження божества АнтеросаЭлиан. О природе животных XIV 28.
Окрім Посейдона та Аполлона коханих у чоловічій подобі мав і Гермес, який найбільше кохав Персея і подарував йому свої крилаті сандалії, шапку і шолом, за допомогою яких Персей вчинив свої відомі подвигиГигин. Астрономия II 12, 1. Також Гермес кохав Хріса, Ферса, Одріса, КадмаЛукиан. Харидем 9, ДафнісаЭлиан. Пёстрые рассказы X 18, АмфіонаФилострат. Картины. Дафніса кохав також і Пан.
Існує міф, що й Гефест був закоханий у Пелея, а Асклепій в Іпполіта, сина ТесеяСекст Эмпирик. Против ученых I 261.
Дуже важливим є й міф про те, що Діоніс, прагнучи витягти свою матір Семелу з царства мертвих, дізнається про вхід туди від якогось Просімна і якому обіцяє, що якщо той скаже де знаходиться вхід, він зможе насолодитися його тіломАрнобий. Против язычников V 28. Повернувшись з царства мертвих, Діоніс не застає Просімна (адже той помер). Виконуючи «священний» обов'язок перед Просімном, Діоніс поспішає до могили і віддається там протиприродній пристрасті: зрізавши абияк гілку смоковниці він надає їй форму чоловічого статевого органа і сідає на неї, таким чином виконуючи зобов'язання перед покійним. Як згадку про цю пристрасть по містах споруджуються фалоси ДіонісуКлимент Александрийский. Увещевание к язычникам 34, 4—5, пер. А. Ю. Братухина. Діоніс також був закоханий у Лаона, АмпелаОвидий. Фасты III 407—414, Гіменея, Гермафродита, Ахілла, АдонісаФанокл, фр.3.
Міфи про кохання між смертними юнаками Існує міф про прекрасного Нарциса, у якого були закохані багато юнаків, але він усім відмовляв. Один із закоханих, Аміній, навіть покінчив із собою, не витримавши відмови. Нарцис потім, побачивши своє відображення в струмку, забажав себе самого і, від неможливості задовольнити свою пристрасть, зачах, перетворившись на квіткуКонон. Мифы 24; Павсаний. Описание Эллады IX 31, 7—9. В Етолії побутував схожий міф про юнака Кікна, сина Аполлона. Багато хто теж був у нього закоханий, але він так само як Нарцис усім відмовляв, а із закоханих у нього залишився один тільки Філій. За наказом Кікна Філій виконав три найважчих завдання. Тоді Кікн кинувся в озеро Коноп і став лебедемАнтонин Либерал. Метаморфозы 12. Є й згадка про іншого Кікна, який був другом Фаетона і, оплакуючи його, також став лебедемГигин. Мифы 154.
Геракл був закоханий в Іолая, Дріопа, Іокаста, Філоктета, Гемона, Хона і навіть в Еврисфея. Під час виконання восьмого завдання (8-й подвиг Геракла) загинув його коханий Абдер, а на його честь Геракл заснував місто АбдериПсевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека II 5, 8. Марсій був закоханий у фрігійця Олімпа, якого той навчив грати на флейтіПлутарх. О музыке 7. Між героями Міносом, Сарпедоном і Радамантом виникло суперництво через кохання до юнака Мілета, сина АполлонаПсевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 1, 1—2; Антонин Либерал. Метаморфозы 30. Фівський герой Лаій закохався у сина Пелопа Хрісіппа, коли навчав його їзді на колісниці, а потім викрав йогоПсевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 5, 5. Герой Главк був коханцем Нерея, а в іншій версії — МелікертаАфиней. Пир мудрецов VII 296f-297a. Агамемнон був закоханий в АргіннаПлутарх. Грилл 7. Існують міфи про кохання Ахілла до ПатроклаПсевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 13, 8, АнтілохаФилострат. Картины II 7 і ТроїлаЛикофрон. Александра 307. Відносини Ореста і ПіладаПсевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека Э VI 24—28 часто тлумачилися як любовКсенофонт. Пир 8, 31; Лукиан. Две любви 47, так само як і відносини Тесея і ПейрітояКсенофонт. Пир 8, 31; Овидий. Героиды IV 111.
Архаїчний період (VIII—VI століття до н. е.)
Історія
Давніми критськими законами було встановлено «союз чоловіка з чоловіком»Аристотель. Политика II 7, 5, пер. С. А. Жебелева под ред. А. И. Доватура. Причиною цього, на думку Аристотеля, була необхідність контролю над народжуваністю. На Криті існував наступний звичай, описаний істориком Ефором. Закоханий («філетор»), попередивши про свої наміри, зустрічає юнака на дорозі і намагається викрасти його. Друзі юнаки символічно утримують його, а якщо вважають закоханого негідним, то не віддають йому юнака. В іншому випадку викрадач і його коханий («Клейнос») два місяці проводять разом, полюючи, а потім влаштовуть частування. Ця церемонія знаменує перехід в інший віковий класСтрабон. География X 4, 20—21. У написі з Криту, що відноситься приблизно до 700 р. до н. е., зафіксоване ім'я Педофіл Aeschines. Against Timarchos. / Intr. by N.Fisher. Oxford,2001. P.28.
Близький до критського звичаю існував інший в Коринфі. Архій з роду Гераклідів спробував викрасти підлітка Актеона, але родичі не віддали його, і під час сутички хлопчик був смертельно поранений. Батько хлопчика вимагав помсти, але безуспішно, і наклав на себе руки, звернувшись перед цим до богів з проханням покари. Коли на місто обрушився неврожай, усі звернулися до оракула, який зажадав вигнання винуватців. Архій вирушив на Сицилію і заснував там колонію Корінфа Сіракузи. Пізніше Архій був убитий своїм коханим Телефом Страбон. География IX 4, 12.
У Спарті стійким був звичай, що у найкращих юнаків повинні були бути коханці, і «навіть гідні і благородні жінки любили молодих дівчат»Плутарх. Ликург 18, пер. С. П. Маркиша. За проступки юнаків карали їх коханцівЭлиан. Пёстрые рассказы III 10. З іншого боку, погана репутація коханця могла кинути тінь і на юнакаПлутарх. Изречения спартанцев 42, 2. Однак античні автори стверджують, що тілесний зв'язок вважався ганьбоюПлутарх. Древние обычаи спартанцев 7; Элиан. Пёстрые рассказы III 12; Цицерон. О государстве IV 4. Ці твердження викликають тривалі суперечки у сучасних дослідників.
Звичаї спартанців протиставлялися елейцям і фіванцям Об элейцах и фиванцах см. также Ксенофонт. Пир 8, 34; Цицерон. О государстве IV 3. Як писав Платон у свої праці «Бенкет»: «В Еліді, наприклад, і в Беотії, та й скрізь, де немає звички до хитромудрих промов, прийнято просто-напросто поступатися шанувальникам… і ніхто там, ні старий, ні молодий, не вбачає нічого поганого в цьому звичаї; в Іонії ж і в багатьох інших місцях, всюди, де правлять варвари, це вважається негожим»Платон. Пир 182, пер. С. К. Апта.
В Халкіді розповідали, що любов до юнаків перестала засуджуватися після подвигу фарсалійця Клеомаха, якому перед битвою надав сили поцілунок коханогоПлутарх. Об Эроте 17. У результаті виникла народна пісня. Схожий випадок мав місце і з Антоном, що був закоханий у Філіста.
Перші згадки про любов до юнаків в Аттиці відносяться до часів Солона (VII—VI століть до н. е.). Солон видав закон, який забороняв рабам намащувати себе маслом і кохатися з юнакамиПлутарх. Солон 1, допускаючи це тільки вільним (не рабам). Еліан пише, що ходили чутки, що Солон був закоханий у Пісістрата, що став тираномЭлиан. Пёстрые рассказы VIII 16. Пісістрат був закоханий у юнака Харма і спорудив статую Ерота в Академії — на тому місці, де починався біг зі смолоскипами у свята на честь Прометея. Жертовник Еросові присвятив сам ХармПавсаний. Описание Эллады I 30, 1.
У 514 р. до н. е. в Афінах сталася знаменита подія, пов'язана з тирановбивством. Афінянин Арістогітон був закоханий у юнака Гармодія. Брат тирана Гіппія Гіппарх також закохався в Гармодія, але не зміг його спокусити. Тоді Гіппарх образив сестру Гармодія. Гармодій тоді ж звернувся за допомогою до Арістогітона, а той залучив своїх друзів. На свято Панафіней двоє закоханих вбили Гіппарха. Гармодій був убитий на місці,а Арістогітон був схоплений і загинув потімФукидид. История VI 54—59. Після падіння тиранії в Афінах було встановлено культ на честь Гармодія і АрістогітонаАристотель. Афинская полития 58, 1, їм були споруджені статуїПлиний Старший. Естественная история XXXIV 17, і на їх честь були присвячені пісніАристофан. Ахарняне 1093.
Література У канон дев'яти найбільших ліриків древньої Еллади увійшли Алкман, Стесіхор, Алкей, Сапфо, Ібік, Сімонід, Анакреонт, Піндар і Вакхілід. Всі вони оспівували красу юнаків, а іноді і дівчат. Якщо судити за кількістю поетичних епітафій, найбільшою популярністю користувалися Сапфо і Анакреонт.