Ігор Віталійович Сімутенков (, 3 квітня 1973, Москва) — колишній радянський та російський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу клубу «Зеніт». Майстер спорту СРСР.

Як гравець насамперед відомий виступами «Динамо» (Москва), а також національну збірну Росії.

Клубна кар'єра Народився 3 квітня 1973 року в місті Москва. Почав грати 1981 року в московській СДЮШОР «Зміна» (перший тренер — В. І. Лопандін). Потім грав у ЕШВСМ (1985—1989). У московському «Динамо» з 1990 року. За дублюючий склад провів 17 ігор і забив 1 гол.

В основному складі «Динамо» дебютував 25 вересня 1990 року в домашньому матчі чемпіонату проти «Паміру» (Душанбе) — 2:1. За московське «Динамо» провів 132 офіційні матчі (104 у чемпіонатах СРСР і Росії, 14 у Кубку СРСР і Росії і 14 в єврокубках) та був одним з головних бомбардирів команди, забивши 68 голів (44, 7 та 5 відповідно).

1994 року відправився в Італію, де виступав за «Реджяна», з якою двічі вилітав до Серії В, а також «Болонью».

1999 року перейшов в іспанське «Тенерифе», якому сезоні 2000/01 допоміг вийти до Ла Ліги.

2002 року перейшов в американський клуб «Канзас-Сіті Візардс», ставши першим росіянином в МЛС. 2004 року у фіналі Відкритого кубка США Ігор забив золотий гол у додатковий час у ворота «Чикаго Файр», принісши своїй команді трофей.

На початку 2005 року повернувся на батьківщину, підписавши контракт з «Рубіном», проте пробитись до основної команди не зумів, і виступав здебільшого в матчі дублерів.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Динамо» (Воронеж), що виступав у третьому за рівнем дивізіоні Росії.

Виступи за збірну 17 серпня 1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії в товариському матчі проти збірної Австрії, в якому відразу відзначився голом.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, де зіграв у двох матчах.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 20 матчів, забивши 9 голів.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, в січні 2007 року, очоливши тренерський штаб клубу «Торпедо-РГ», що виступало в зоні «Захід» Другого дивізіону.

З 10 серпня 2007 року — головний тренер юнацької збірної Росії, складеної з футболістів 1993 року народження.

1 січня 2010 року став тренером «Зеніту» (Санкт-Петербург), де став допомагати Лучано Спаллетті.

Статистика

Клубна СезонКлубЛігаІгор/Голів 1990 «Динамо» (Москва) Вища ліга 1/0 1991 «Динамо» (Москва) Вища ліга 18/3 1992 «Динамо» (Москва) Вища ліга 24/4 1993 «Динамо» (Москва) Вища ліга 33/16 1994 «Динамо» (Москва) Вища ліга 28/21 1994–95 «Реджяна» Серія A 15/4 1995–96 «Реджяна» Серія B 33/8 1996–97 «Реджяна» Серія A 30/6 1997–98 «Реджяна» Серія B 19/2 1998–99 «Болонья» Серія A 14/3 1999-00 «Тенерифе» Сегунда Дивізіон 17/1 2000–01 «Тенерифе» Сегунда Дивізіон 28/3 2001–02 «Тенерифе» Ла Ліга 9/0 2002 «Канзас-Сіті Візардс» МЛС 19/4 2003 «Канзас-Сіті Візардс» МЛС 21/7 2004 «Канзас-Сіті Візардс» МЛС 9/1 2005 «Рубін» Прем'єр-ліга 1/0 2006 «Динамо» (Воронеж) Другий дивізіон 17/4

Досягнення

Командні Володар Кубка Росії: 1994/95 Срібний призер чемпіонату Росії: 1994 Бронзовий призер чемпіонату Росії: 1992, 1993

Особисті Футболіст року в Росії: 1994 (за результатами опитування тижневика «Футбол»). Футболіст року в Росії: 1994 (за результатами опитування газети «Спорт-Експрес»). Найкращий бомбардир чемпіонату Росії: 1994 (21 гол у 28 матчах). В списках «33 найкращих футболістів країни» 3 рази: в 1992, 1993 — № 2, в 1994 — № 1.

Справа Сімутенкова 2001 року Ігор Сімутенков, який в цей час виступав за іспанський «Тенерифе», зажадав від Королівської федерації футболу Іспанії припинити дискримінацію його трудових прав, так як в іспанському футболі на той момент існував «ліміт на легіонерів» — громадян країн, що не входять в Євросоюз. Через цей Ігор з'являвся на полі не дуже часто. Сімутенков вирішив, що це суперечить Угоді про партнерство та співробітництво між Російською Федерацією та Європейським союзом, згідно з якою російські громадяни не можуть бути піддані будь-якій трудовій дискримінації на території ЄС. Федерація відхилила цей запит, і Сімутенков вирішив звернутися до судуПрокопец М. А. Лимиты на легионеров: анализ практики. Знадобилося кілька інстанцій та років, щоб 2005 року Європейський суд визнав, що Сімутенков має рацію, і російські футболісти не можуть вважатися «легіонерами». Таким чином, «справа Сімутенкова» може вважатися продовженням справи Босмана, особливо з урахуванням того, що подібні двосторонні договори підписані Євросоюзом з безліччю країн, в тому числі і з УкраїноюРевинский Д. Дело Симутенкова может иметь последствия для футболистов Украины, Белоруссии и стран Африки Советский спорт, 13 апреля 2005.

Примітки

Посилання Статистика гравця на сайті RSSSF.com

Профіль на сайті «Сборная России по футболу»