Підкамінський район

Підкамінський район — колишній район Львівської області із центром у смт. Підкамінь.

Історія

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР, у тому числі про утворення Підкамінського району із центром у смт Підкамінь.

Однак вже у червні 1941 року радянські війська були вимушені покинути територію району, він припинив своє функціонування. Відновив свою діяльність лише у 1944 році після того, як війська 1-го Українського фронту зайняли районний центр. Район було ліквідовано у травні 1959 року після того, як його територія відійшла до Бродівського району.

Територія Окрім смт. Підкаменя до складу району входило ряд сіл, серед яких Батьків, Боратин, Гаї, Салашка,Паликорови, Кутище, Яснище, Микити, Накваша.

Окрім тенденції до укрупнення районів спостерігалася така ж тенденція і щодо сільрад. Зокрема у березні 1959 року було об'єднано ряд сільрад у Підкамінському районі.

Підкамінський райком КП(б)У Підкамінський райком КП(б)У був створений у січні 1940 року, однак у червні 1941 року він призупинив свою діяльність. Відновив її у травні 1944 року. У жовтні 1952 року перейменований на Підкамінський райком КПУ. Ліквідований у травні 1959 року після ліквідації Підкамінського району, територія якого відійшла до Бродівського району. Райком складався з наступних підрозділів: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.

Репресії У 1939—1941 роках начальником Підкамінського районного відділу НКВД був І. Г. Купріянов.

Дуже часто місцеві керівники НКВД зловживали наданою їм владою, навіть вдавалась до бандитських дій. Свідченням цього є доповідна записка секретаря Підкамінського РК КП(б)У Котова секретарю Львівського обкому КП(б)У про грабіжницькі дії банд НКДБ на території району. У ній, зокрема, зазначається, що з 25 квітня по 16 травня 1945 року в районі діяла банда на чолі з оперуповноваженим РВ НКДБ Юматовим та старшим оперативним уповноваженим Черних, а також 6-ма бійцями винищувального батальйону — всі «стребки» були поляками за національністю. Під виглядом УПА вони грабували місцевих мешканців та ділили між собою майно. Загалом ця бандитська група завдала збитків на 45 000 рублів.

В Підкамінському районі з 1 листопада 1945 року по 1 березня 1946 року органи НКВС та НКДБ, «винищувальні батальйони» та військові підрозділи провели 97 операцій (з них 78 результативних), 134 засади, внаслідок яких вбито 42 повстанці, затримано 34 учасники упівських формувань та 81 оунівців, 55 дезертирів, явилося 50 підпільників.

Тактика і методи НКВС В цілому терені оперують провокаційні більшовицькі боївки. При помочі провокації вони хочуть завдати тих ударів, яких не можуть завдати іншим робом. Тими боївками оперують опер[ативні] упол[номочені] або участкові. В Глинянському районі така боївка в різних одностроях і різною зброєю ходить по терені. До села заходять вночі, закватировують конспіративно в якогось господаря, сидять до передвечора. Тоді вилізають. Кажуть, що вони є з боївки Грози чи Ігоря і шукають за Чайкою. В терені вони кватерують там, де нема війська, рівночасно в тім селі тоді більшовики не роблять облав. Подібна група оперує в Олещині і Підкам’янеччині. Боївка під командуванням Воскобойнікова, користаючи з послуг людей, котрі зголосилися з повинною і знали старі зв’язки, ходить по терені і по тих зв’язках старається арештувати людей. Напр[иклад], в групі Воскобойнікова є тр[ь] ох бувших стрільців з УПА. Вони знають усіх довколишніх дівчат і всі зв’язкові хати.

В Підкам'янецькому р[айо] ні к[оло] с. Нем’яч вбито участкового Перміна. В Підкам’янецькому районі є ескадрон кавалєрії в числі 113 бійців. Їхня частина 29/IX 1945 р. о год[ині] 11 вечера наскочили на присілку Микити к[оло] с. Нем’яч в хаті на рой[ового] Дібрового. Він, відбиваючись, вбив одного більшовика, сам зістав тяжко ранений. На другий день з причини облави Дібровий застрілився сам. В районі Підкамінь є постійно около 100 бійців військ нквд. По терені стало рейдує боївка в числі 18 осіб. Нею оперує Воскобойніков.

Дня 6/Х 1945 р. зайшла боївка до с. Стиборівка, в них був нібито один ранений і вони шукали нібито за санітаркою. Стрихалюк Гриць, якого знав один з боївкарів, запровадив їх до Марії Сторожук, а та до Софії Дубини, однак цеї останньої не було вдома. Мати сказала, де вона спить. Воскобойніков з групою пішов туди. Один з тих, що був в відділі, застукав до вікна, дівчина його пізнала і відчинила. В хаті зробили перев’язку, в часі якої дівчина говорила зі знакомим стрільцем про різні конспіративні справи. На домагання боївки завела ця дівчина їх на присілок Бандеру к[оло] с. Шишківці, де вони получилися з д[ругом] Прямим. З Шишковець вислали вони Софію Дубину за дівчатами Вербою та Орисею, щоб вони зготовили на другий день сніданок. Самі вони пішли кватирувати до ліса. Другого дня в першій год[ині] прийшли до с. Шишковець, роз[з] броїли і арештували д[руга] Прямого, його брата і східняка Грішу, котрий крився від Ч.А. Рівно ж арештували дівчат Орисю, Вербу і Софію Дубину.

В Підкамінському районі на 10 березня 1946 р. було організовано батальйони стрибків у таких населених пунктах: Підкамінь (32 осіб), Паликорови (20 осіб), Кутище (13 осіб), Яснище (12 осіб), Стиборівка (15 осіб), Черниця та Нем’яч (по 15 осіб), Накваша та Паньківці (по 14 осіб), Гаї-Старобрідські (12 осіб) . Загалом 10 ВБ з 162 стрибками.

В Підкамінецькому районі дальше діє боївка Воскобойнікова, який повер нув з відпустки 11.VI 1946 р. Боївка в числі 20 бійців, переважно бувші «красні партизани». Боївка дуже часто перебирається у вишивки, надіваючи мазепинки з тризубами. Ходять по господарях, просять, щоб дали їм їсти або переводять грошеві збірки. Хто охоче дає їсти чи гроші і до цього ще дещо говорить на більшовиків, то на другий день рано приходять і арештують. Дня 8.VII 1946 р. та сама боївка робила труси на хуторі Микити. Після трусів пішла робити облаву на малий лісок коло с. Тетильківці. Під час облави зайшли на постій, де кватерував боєвик «Січовий» (ранений, втратив зір) і санітар «Ничай». «Ничай», побачивши більшовиків, пустив пару серій з авто мата, вбив одного більшовика і втік. Боєвик «Січовий» застрілився. Опісля довкола цього ліска боївка робила застави, думаючи, що хтось прийде ховати «Січового». Воскобойніков, це лейтінант, начальник районного «истребительного» баталіону. Рівночасно ходить з боївкою по селах. З відпустки приїхав зі своєю родиною, яку примістив в районі.

В червні [1946 р.] привезли до Підкаміня 50 в’язнів (правдоподібно, з харківської тюрми). Їх приміщено у польському кляшторі. Між ними є бувший секретар партії Підкамінецького р[айо] ну Котов. (Був засуджений на 15 років за це, що в с. Кутищі застрілив по п’яному учительку). Він часами дістає перепустки і ходить вільно по місті. Говорить, що в кляшторі буде організована т[ак] зв[ана] «пром-колонія», в якій в’язні будуть працювати в різних варстатах. В’язні зараз ремонтують кімнати і забудування кляштору. (с1013 -Том 23. Золочівська округа ОУН: Документи і матеріали референтури СБ 1944-1951. Книга 1,)

Дня 29.VI 1946 р. гарнізони дістали наказ вбити найменше одного повстанця з тієї нагоди, що 30.VI [1946 р.] припадають роковини проголошення Самос тійної України (говорив по п’яному боєць гарнізону с. Нем’яч). Тому були посилені засідки, також краще берегли себе. Вдень більшовики по гарнізо нах переважно сплять, а вночі роблять засідки. Засідки роблять всюди. Переважно від 5-7 бійців іде на засідку. На засідку беруть кулеме та або автоматичні зарядки. Вночі також роблять труси по хатах і стодолах. Господарям говорять, що шукають за самогонкою.

СПИСОК РОДИН, ВИВЕЗЕНИХ НА СИБІР під час операції «Захід» (в час вивізки, яка відбулась 22.Х.1947 р.) Пеняки; вивезено 6-ть родин: 1. Попович Дмитро 3 осіб родини 2. Семчук Марія– 1 особа 3. Шамро Степан –"– 3 осіб 4. Чижевський Антін - 3 особи 5. Мельничук Стах –"– 4 осіб 6. Крохмалюк Іван -3 особи

Чепелі : вивезено Дружило Ярину.

Шишківці: вивезено Яріш Емілію та Гавришко Кирила

Літовище: вивезено Гавришко Іван –"– 3 особи родини. 2. Яріш Ілько –"– 2 особи 3. Телеватий Андрій- 2 осіб

Черниця; вивезено одну родину: Соколовська Стефа

Нем’яч; вивезено дві родини: 1. Кубіяковський Григорій –"– 2 особи родини. 2. Вільчинський Степан - 2 особи.

Попівці; вивезено 9-ть родин: 1. Грех Михайло –"– 2 особи родини 2. Могильницька Марія –"– 2; 3. Пасічник Петро –"– 6 ; 4. Журавська Катерина –"– 3; 5. Зварич Анна –"– 1 ; 6. Костюк Марія –"– 1 ; 7. Пасічник Григорій –"– 3.

8. Худзік Михайло –"– 2 ; 9. Худзік Степан- 2 особи родини.

Тетильківці; вивезено 9-ть родин: 1. Журавський Іван –"– 4 особи родинри ; 2. Адамчук Наум –"– 5 ;3. Нагірняк Петро –"– 2; 4. Галандюк Анна –"– 7 ;5. Мазурик Текля –"– 3 ; 6. Деревянка Іван –"– 2 ;7. Дубина Павло –"– 2 ;

8. Кучабська Тетяна –"– 3 ;9. Галушка Миколай –"– 3 особи родини.

Накваша; вивезено 12-ть родин: 1. Пасічник Юлія –"– 3 –"– 2. Федоркович Анна –"– 1 –"– 3. Гетьман Михайло –"– 2 –"– 4. Степанюк Текля –"– 1 –"– 5. Щирба Іван –"– 2 –"– 6. Попадич Юрій –"– 7 осіб родини 7. Семчук Михайло –"– 3 –"– 8. Шевчук Петро –"– 2 –"– 9. Назарчук Текля –"– 3 –"– 10. Козодій Іван –"– 2 –"– 11. Наконечний Степан –"– 1 –"– 12. Щирба Микола –"– 1 –"–

Суховоля; вивезено три родини: 1. Матвіїв Евгенія –"– 2 –"– 2. Ваврик Параскевія –"– 4 –"– 3. Гутняк Іван- 8 осіб.

Бучина; вивезено 7-м родин: 1. Видивецький Василь –"– 3 –"– 2. Романич Іван –"– 3 –"– 3. Романич Степан –"– 4 –"– 4. Крук Евгенія –"– 3 –"– 5. Довбета Йосиф –"– 3 –"– 6. Руд[а]кевич Анна –"– 5 –"– 7. Гаврилюк Іван –"– 1 –"–

Боратин; вивезено 9-ть родин: 1. Кли[м]чук Марія –"– 2 особи; 2. Матвіїв Ілько –"– 2 –"– 3. Гром’як Микита –"– 3 –"– 4. Семенюк Володимир –"– 5 –"– 5. Гром’як Петро –"– 3 –"– 6. Грицишин Андрій –"– 2 –"– 7. Гавришків Семен –"– 2 –"– 8. Гарасимчук Софія –"– 1 –"– 9. Коваль Марія –"– 3 –"–

Вербівчик; вивезено 6-ть родин: 1. Букай Василь –"– 3 особи; 2. Биць Софія –"– 2 –"– 3. Писаревич Іван –"– 2 –"– 4. Музичка Іван –"– 2 –"– 5. Цимбаліста Пелагія –"– 1 –"– 6. Тартинюк Анна –"– 1 особа.

Стиборівка; вивезено 14-ть родин: 1. Букай Василь –"– 2 особиродини. 2. Панькевич Анна –"– 1 –"– 3. Ст[о]рожук Марія –"– 4 –"– 4. Борак Анна –"– 3 –"– 5. Саган Магдалина –"– 1 –"– 6. Дубинський Василь –"– 5 –"– 7. Саган Василь –"– 2 –"– 8. Кутняк Параскевія –"– 5 –"– 9. Любунь Параскевія –"– 2 –"– 10. Кручкевич Ева –"– 3 –"– 11. Льорин Володимир –"– 1 –"– 12. Любунь Степан –"– 4 –"– 13. Горбаль Анастазія –"– 3 –"– 14. Гуляр Іван –"– 2 особи родини

Орихівчик; вивезено дві родини: 1. Колос Михайло –"– 5 осіб родини 2. Дубина Параскевія –"– 1 особа.

Яснище; вивезено 8-м родин: 1. Трускалюк Анна –"– 3 –"– 2. Телега Анна –"– 2 –"– 3. Коретчук Петро –"– 4 –"– 4. Слотюк Петро –"– 2 –"– 5. Гнип Олекса –"– 5 –"– 6. Музичка Марія –"– 1 –"– 336 7. Демчук Іван –"– 3 –"– 8. Слотюк Григорій –"– 3 –"–

Родин разом – 94 Осіб разом – 253 -